Постанова
Іменем України
11 липня 2019 року
м. Київ
справа № 591/1226/17
провадження № 61-25176св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут", про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 22 червня 2017 року у складі судді Бурди Б. В. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 01 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Собини О. І., Левченко Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (далі - ПАТ "Сумигаз"), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" (далі - ТОВ "Сумигаз збут"), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилався на те, що 12 серпня 2016 року представники відповідача намагалися встановити у будинку АДРЕСА_1 загальнобудинковий лічильник обліку природного газу замість індивідуального. Споживачі від встановлення лічильника відмовилися, про що працівниками ПАТ "Сумигаз" було складено акт про порушення від 12 серпня 2016 року № 04/63 та від 13 вересня 2016 року № 04/185. При складання актів відповідачем не були дотримані порядок оформлення актів та порядок прийняття рішення щодо них, передбачений розділом ХІ Кодексу газорозподільних систем. Він не погоджується із вказаним актами, оскільки відповідно до вимог статті 18 Закону України "Про ринок природного газу", постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, Кодексу газорозподільних систем до встановлення лічильника він повинен сплачувати за газ виходячи з норми споживання 4,4 м куб. Чинним законодавством не передбачено отримання згоди окремого мешканця на встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу, а тому не може бути відповідальності за те, що не передбачено законом. Він як побутовий споживач є відповідальним лише за відмову від встановлення лічильника до квартири, а не на будинок. Нарахування норми споживання 9,8 м куб. не відповідає вимога закону. Встановлення колективної відповідальності суперечить Конституції України та іншим нормам чинного законодавства. Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факти вчинення ним порушень, а саме відмови від встановлення лічильника. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: визнати неправомірним та скасувати рішення комісії ПАТ "Сумигаз" про встановлення фактичного об`єму спожитого природного газу з 01 листопада 2016 року за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем, а саме 9,8 м куб.; зобов`язати ПАТ "Сумигаз" припинити нарахування об`ємів спожитого природного газу за граничними об`ємами споживання, визначеними у додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем, а саме 9,8 м куб.; зобов`язати ПАТ "Сумигаз" провести перерахунок норми споживання природного газу починаючи з вересня 2016 року з 9,8 м куб. на 4,4 м куб., починаючи з 01 листопада 2016 року до часу ухвалення судового рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 22 червня 2017 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення ПАТ "Сумигаз" від 17 листопада 2016 року в частині визначення ОСОБА_1 з 01 листопада 2016 року режиму споживання, за яким фактичний об`єм спожитого природного газу визначається за граничними об`ємами споживання природного газу населенню згідно з Додатком № 10 до Кодексу газорозподільних систем. Зобов`язано ПАТ "Сумигаз" здійснити перерахунок об`ємів природного газу споживання ОСОБА_1 за період з листопада 2016 року до червня 2017 року за нормою споживання 4,4 м куб. в місяць на одну особу. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту здійснення позивачем, як побутовим споживачем природного газу, правопорушення у вигляді відмови від встановлення за рахунок оператора ГРМ лічильника природного газу - індивідуального або загальнобудинкового. Матеріалами справи підтверджено, що позивач висловив своє бажання на встановлення в квартирі індивідуального лічильника. Крім того, суду не надано доказів, які б підтверджували факт того, що акти про порушення складалися в присутності позивача і він відмовився від їх підписання. Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд дійшов висновку про те, що із скасуванням рішення ПАТ "Сумигаз" від 17 листопада 2016 року відпадають підстави для здійснення нарахування об`ємів спожитого газу за граничними нормами споживання.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 01 серпня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Сумигаз" відхилено, а рішення Зарічного районного суду міста Суми від 22 червня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ПАТ "Сумигаз" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 22 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 01 серпня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при винесенні судового рішення апеляційним судом не застосовано всі норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини між суб`єктами ринку природного газу забезпечення комерційним обліком природного газу, наявні суперечності між норами процесуального чи матеріального права. При розгляді справ апеляційний суд не встановив необхідних меж з`ясування обставин і дослідження доказів, фактично не з`ясував усіх значимих для справи обставин, пов`язаних з новими принципами та правовими засадами функціонування ринку природного газу України. Висновки апеляційного суду про відсутність прямої відмови від встановлення загальнобудинкового лічильника газу з боку мешканців будинку АДРЕСА_1 , в тому числі позивача, суперечать фактичним обставинам справи, доказам та нормам чинного законодавства. Суди попередніх інстанцій повністю погодилися з дійсністю та правомочністю актів про порушення, їх відповідністю вимогам Кодексу газорозподільних систем як за формою так і за змістом і порядком їх оформлення. Вимоги закону свідчать про обов`язок фізичних осіб (населення), якщо вони мають статус споживачів природного газу забезпечити комерційний (приладовий) облік споживання природного газу шляхом встановлення лічильника газу за рахунок різних джерел фінансування. Апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог, обґрунтовуючи і надаючи оцінку самому процесу встановлення індивідуальних лічильників газу.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є мешканцем квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з ліцензією, виданою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП ) на підставі рішення від 26 березня 2015 року № 929 (переоформлена рішенням від 01 вересня 2015 року № 2248), ПАТ "Сумигаз" є газорозподільною організацією, яке здійснює свою діяльність на всій території області, та здійснює розподіл природного газу, газу (метану) вугільних родовищ.
Рішенням НКРЕКП від 01 вересня 2015 року переоформлено ліцензію АЕ №295554 на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, видану ПАТ "Сумигаз" на безстрокову, що підтверджується листом НКРЕКП від 01 вересня 2015 року № 9254/21/61-15.
Згідно з ліцензією, виданою НКРЕКП на підставі рішення від 04 червня 2015 року № 1681 (переоформлена рішенням від 01 вересня 2015 року № 2247), ТОВ "Сумигаз збут" здійснює свою господарську діяльність з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.
Постановою НКРЕКП від 31 березня 2016 року № 549, з наступними змінами від 15 грудня 2016 року, затверджено План розвиту газорозподільної системи ПАТ на 2016-2025 роки, яким передбачено витрати на встановлення будинкових приладів обліку.
Будинок АДРЕСА_1 включено в План розвитку газопостачальної системи на 2016-2025 роки Інвестиційної програми ПАТ на 2016 рік, якою передбачені витрати на встановлення будинкових приладів обліку.
12 серпня та 13 вересня 2016 року працівники ПАТ "Сумигаз" намагалися встановити загальнобудинковий вузол обліку газу у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, проте активісти з числа мешканців вказаного будинку завадили цим спробам, вважаючи, що відповідач зобов`язаний забезпечити за власний рахунок кожну квартиру індивідуальним лічильником газу.
12 серпня 2016 року ПАТ "Сумигаз" було складено акт про порушення № 04/63, згідно з яким мешканцями будинку АДРЕСА_1 було порушено підпункт 5 розділу ІХ "Особливості організації обліку газу в багатоквартирних будинках" Кодексу газорозподільних систем, а саме - відмова споживачів від встановлення будинкового лічильника газу, за ініціативи та за кошти оператора, недопуск представників оператора ГРМ для проведення ремонтних, монтажних робіт. В акті також зазначено, що комісія з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ буде розглядати даний акт на засіданні 18 серпня 2016 року; в графах про ознайомлення з актом споживача (його представника) та інших осіб будь-які підписи відсутні. В якості споживача зазначений ОСОБА_2
13 вересня 2016 року ПАТ "Сумигаз" було складено повторний акт про порушення № 04/185, згідно з яким мешканцями будинку АДРЕСА_1 було порушено підпункт 5 розділу ІХ "Особливості організації обліку газу в багатоквартирних будинках" Кодексу газорозподільних систем, а саме - відмова споживачів від встановлення будинкового лічильника газу, за ініціативи та за кошти оператора, недопуск представників оператора ГРМ для проведення ремонтних, монтажних робіт. В акті не зазначено час та місце розгляду акту; в графах: "з актом про порушення ознайомлений споживач", "з актом про порушення ознайомлені" проставлені прочерки, відсутні прізвища та підписи.
В розділі акта "зауваження споживача" головою будинкового комітету житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 було вчинено запис про те, що всі мешканці будинку просять встановити, як того потребує закон, індивідуальні безкоштовні лічильники у кожній квартирі. Після цього запису проставлено підписи мешканців з 35-ти квартир буднику.
У вказаному акті в розділі "зауваження споживача до цього акту" зазначено: "Ми всі мешканці будинку просимо встановити, як того потребує закон, індивідуальних безкоштовних лічильників на кожну квартиру" та міститься прізвище та підпис позивача.
17 листопада 2017 року комісія ПАТ "Сумигаз" розглянула вказані акти про порушення Кодексу газорозподільних систем і прийняла рішення про нарахування побутовим споживачам, у тому числі й будинку АДРЕСА_1, які відмовилися від встановлення за рахунок оператора ГРМ загальнобудинкових лічильників газу, фактичного об`єму спожитого розподіленого природного газу з 01 листопада 2016 року за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, а саме 9,8 м куб.
З протоколу засідання постійно діючої комісії ПАТ "Сумигаз" від 17 листопада 2016 року № 13 встановлено, що через відмову споживачів природного газу, мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, від встановлення загальнобудинкового лічильника газу за ініціативи та кошти Оператора ГРМ, шляхом недопуску представників Оператора ГРМ до ввідного газопроводу багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 для виконання робіт по встановленню загальнобудинкового вузла обліку природного газу, в порушення вимог Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" від 16 червня 2011 № 3533-УІ, пункту З глави 4 розділу IX та глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, що документально підтверджується Актом від 12 серпня 2016 року № 04/63 про порушення, Актом від 13 вересня 2016 року № 04/185 про порушення, з 01 листопада 2016 року фактичний об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу мешканцям багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, як побутовим споживачам, у яких не встановлені індивідуальні лічильники газу, з 01 листопада 2016 року визначати за граничними об`ємами споживання природного газу населенням, визначеними у Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем.
Судами встановлено, що з 01 листопада 2016 року фактичне нарахування за послуги з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 проводиться за граничними нормами споживання, які становлять 9,8 м куб. на одну особу зареєстровану в житловому приміщенні квартири позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Зарічного районного суду міста Суми.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
12 травня 2018 року справа № 591/1226/17 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.