Постанова
Іменем України
11 липня 2019 року
м. Київ
справа № 760/18121/16-ц
провадження № 61-10744св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Служба у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року у складі судді Шереметьєвої Л. А. та постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Мазурик О. Ф., Поливач Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні дитини, третя особа - Служба у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації.
В обґрунтування позову зазначала, що з 17 листопада 2012 року вона перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спільного проживання відповідач неодноразово бив позивача, однак заради дитини вона продовжувала жити з ним. 26 грудня 2013 року відповідач вкотре побив позивача та вигнав за територію будинку, в якому вони проживали, а дитину залишив у себе всупереч її волі.
У червні 2014 року позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом з нею, а відповідач звернувся з зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини з ним.
Під час знаходження справи в провадженні суду відповідач викрав з квартири, де вона проживала, речі, меблі, побутову техніку та обладнання, а тому при дослідженні органом опіки та піклування умов її проживання був складений негативний висновок, внаслідок чого місце проживання дитини було визначено з відповідачем.
Тривалий час відповідач чинить позивачу перешкоди в спілкуванні з дитиною, вона не має змоги зустрітися з нею. Відповідач не відповідає на телефонні дзвінкипозивача, грошові кошти, які вона направляє на утримання дитини як аліменти не отримує, не дозволяє охоронцям та іншим хатнім працівникам отримувати від неї подарунки для дитини. Позивач неодноразово намагалася вирішити з відповідачем питання своєї участі у вихованні дитини, однак відповідач уникає таких контактів, доступу до будинку та дитини не надає.
Просила зобов`язати відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні з донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити способи участіпозивача у вихованні дитини, встановивши графік побачень: кожної суботи з 10:00 до 19:00 та кожного вівторка з 10:00 до 19:00 на території її фактичного проживання, або на її розсуд.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні дитини, третя особа - Служба у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, задоволено.
Зобов?язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною, донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначено ОСОБА_1 способи участі у спілкуванні та вихованні дитини, доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення зустрічей з дитиною: щовівторка та щосуботи з 10:00 до 13:00 за умови попереднього налагодження психоемоційного контакту з дитиною.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач порушує право матері дитини на зустрічі з нею та участь у її вихованні.
Не погодившись із цим рішенням ОСОБА_1, а також ОСОБА_2 подали до суду апеляційні скарги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року змінено, викладено абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Визначити ОСОБА_1 способи участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом встановлення зустрічей з дитиною: щовівторка та щосуботи з 10:00 до 13:00 у присутності дитячого психолога".
В решті рішення залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.Разом з тим зазначив, що суд має ухвалити рішення за результатами розгляду, яким вирішується спір між сторонами, а тому винесення судового рішення під умовою не допускається.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2019 року ОСОБА_2 подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що встановлені судом способи участі ОСОБА_1 у вихованні доньки шляхом її побачень по вівторкам та суботам з 10.00 до 13.00 в присутності дитячого психолога порушують не тільки права відповідача як батька, а й інтереси дитини її віку, оскільки не врахований режим навчання та вимоги до учня. Також обмежено право дитини на відвідування позашкільних занять у дні та часи, встановлені судом для реалізації прав ОСОБА_1 . Крім того, встановлений спосіб спілкування дитини з матір`ю порушує право дитини святкувати день народження у звичному колі сім`ї та друзів родини з батьком, братом та іншими родичами, шкільними друзями, враховуючи вік дитини. У випадку співпадання днів побачень із святковими днями, заздалегідь виключає планування відпочинку і святкування Нового року, Різдва, з виїздом з місця проживання дитини. Також ОСОБА_1 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків, у зв`язку із чим між нею та дитиною відсутні жодні зв`язки.
Доводи інших учасників справи
27 червня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач зазначила, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. Позивач також вказала, що на час звернення до суду з цим позовом у 2016 році, а також на час вирішення спору судами першої та апеляційної інстанції, донька не є школяркою. Жодні відомості про те, що ОСОБА_7 відвідує навчальний заклад у матеріалах справи відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
04 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 17 жовтня 2012 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20 березня 2015 року шлюб між сторонами розірваний, місце проживання дитини визначено з батьком.
Між сторонами склалися неприязні стосунки, що стало перешкодою для спільного вирішення питань, пов`язаних з вихованням дитини, а також участі позивачки у спілкуванні з нею. З грудні 2013 року сторони проживають окремо і ОСОБА_1 позбавлена можливості спілкуватися з дитиною.
27 грудня 2013 року позивач зверталася до Києво-Святошинського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області із заявою про насилля з боку відповідача, а також про те, що відповідач вигнав її з дому, залишивши дитину із собою.
У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про позбавлення позивачки батьківських прав відносно доньки.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2018 року, у позові було відмовлено.
26 листопада 2014 року позивачка зверталася до прокурора Голосіївського району м. Києва з заявою про неправомірні дії відповідача, направлені на відібрання у неї дитини.
08 грудня 2014 року позивачка зверталася до Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації з приводу захисту інтересів дитини та її прав на участь у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 22 березня 2018 року позивачка уклала шлюб вдруге та взяла прізвище чоловіка ОСОБА_8 .
Позивачка працює, матеріально забезпечена, позитивно характеризується за місцем роботи, має житло, де відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, складеного 28 квітня 2016 року працівниками служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, створені належні умови для перебування дитини.
Згідно з висновком спеціаліста (психолога) від 13 серпня 2014 року № 014 Міського центру дитини Київської міської державної адміністрації донька сторін не ідентифікує позивачку, як матір.
Згідно з висновком спеціаліста (психолога) від 15 травня 2015 року № 3/01-36/1 Медичного центру "КЛАСИК-Р" у порівнянні з результатами психологічного дослідження, яке мало місце у серпні 2014 року, ставлення дитини до матері не змінилося.
Згідно з рецензією на висновки, яка надана кандидатом психологічних наук ОСОБА_9, дослідження були проведені неякісно, не професійно та упереджено, з порушенням методики та процедури психологічного обстеження дитини, пов`язаному з охороною немайнових прав дітей та батьків. Надано рекомендації щодо повторного проведення дослідження. У рецензії також зазначено, що виходячи з високого ризику формування дезадаптації у дитини з відсутністю позитивної прихильності до матері і не сформованістю категорії "мама", необхідно поновити зустрічі дитини з матір`ю, та у разі відновлення зустрічей мами з дитиною бажано у перший час здійснювати зустрічі у присутності досвідченого дитячого психолога.
Відповідно до висновку Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 22 листопада 2017 № 108-19952 орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити наступний спосіб участі матері у вихованні малолітньої доньки сторін ОСОБА_5 : щовівторка та щосуботи з 10:00 до 13:00 за умови попереднього проведення психологом роботи з батьками і дитиною та налагодження психоемоційного зв`язку між матір`ю та малолітньою ОСОБА_4 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.