ПОСТАНОВА
Іменем України
12 липня 2019 року
Київ
справа №200/12682/15-а(2а/200/264/15)
адміністративне провадження №К/9901/9934/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М., Смоковича М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді - Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)
у справі № 200/12682/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Державної судової адміністрації України, Головного управління Державної казначейської служби України, Апеляційного суду Дніпропетровської області
про стягнення вихідної допомоги при виході у відставку, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
1. 22 червня 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України (далі - відповідач 2), Апеляційного суду Дніпропетровської області (далі - відповідач 3 ), в якому просила:
1.1. - стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного Казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, тобто 200790 грн.;
1.2. - зобов`язати Державну судову адміністрацію України передати Апеляційному суду Дніпропетровської області бюджетні асигнування на виплату вихідної допомоги судді в зазначеній сумі;
1.3. - зобов`язати Апеляційний суд Дніпропетровської області виплатити ОСОБА_1 перераховані кошти відповідно до ст.136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з огляду на постанову колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 16.09.2015, яка ухвалена за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності Верховної Ради України протиправною щодо несвоєчасного прийняття відставки позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Головного управління Державної казначейської служби України, Апеляційного суду Дніпропетровської області про стягнення вихідної допомоги при виході у відставку задоволено:
2.1. визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Дніпропетровської області, Головного управління Державної казначейської служби України в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою на день реалізованого нею права на відставку судді згідно з п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України та ст. 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів";
2.2. стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного Казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 200790 грн.
2.3. зобов`язано Державну судову адміністрацію України передати Апеляційному суду Дніпропетровської області бюджетні асигнування на виплату вихідної допомоги судді у відставці ОСОБА_1 .
2.4. зобов`язано Апеляційний суд Дніпропетровської області виплатити ОСОБА_1 перераховані кошти.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час подання позивачкою заяви про звільнення у відставку (08.01.2014 р.) та на час надходження до Верховної Ради України подання Вищої Ради Юстиції України про її звільнення у відставку в лютому 2014р., діяли норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI (в редакції від 07.07.2010р.) статтею 136 якого передбачено право на отримання вихідної допомоги у зв`язку з відставкою. Внаслідок протиправної бездіяльності Верховної Ради України щодо несвоєчасного розгляду подання ОСОБА_1, що підтверджується постановою Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 16.09.2015р., позивач була позбавлена права на відставку в лютому або березні 2014 року та на отримання вихідної допомоги судді у звязку з відставкою, яка передбачалась ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010р., та, відповідно до вимог цієї статті, складала 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Вказане є підставою для задоволення позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року апеляційні скарги Державної Казначейської служби України та Державної судової адміністрації України на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2016 р. у справі № 200/12682/15-а(2а/200/264/15) - задоволено.
4.1. Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2016 року у справі № 200/12682/15-а(2а/200/264/15) скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
4.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що здійснення повноважень, отримання заробітної плати суддею після подачі заяви про відставку, підтверджує те, що нарахування та виплата судді вихідної допомоги в розмірі 10 заробітних плат можлива лише після прийняття рішення Верховної Ради України про відставку судді, що узгоджується з частиною шостою статті 111 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою передбачено, що повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України, дата прийняття якої є датою звільнення судді. Таким чином, прийняття суддею рішення про відставку та подання заяви з цього приводу, не є підставою для отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, оскільки зазначена одноразова виплата у відповідності до ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-У1 від 07.07.2010 року пов`язувалася з виходом у відставку. Написання заяви про відставку і вихід у відставку не є тотожними поняттями. Крім того, суд вказав, що, оскільки на час прийняття рішення про звільнення позивача, а саме на дату 25.12.2014 року стаття 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою передбачалася виплата судді, який вийшов у відставку вихідної допомоги, не діяла, то і підстав вважати що позивач має право на виплату вихідної допомоги, станом на момент звільнення, очевидно немає, оскільки норма, яка таке право визначала, відсутня.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
5. 15 грудня 2016 року судом касаційної інстанції отримано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року.
6. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та залишити в силі постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2016 року.
7. В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що судом першої інстанції було правомірно проведено аналіз щодо наявності причинного зв`язку щодо несвоєчасності розгляду Верховною Радою України подання позивача про відставку, що встановлено колегією суддів Верховного Суду України в постанові від 16.09.2015, та наявністю порушеного, внаслідок такої бездіяльності, права позивача на отримання вихідної допомоги, що є підставою для задоволення позовних вимог.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. 02 лютого 2017 року та 08 лютого 2017 року судом касаційної інстанції було отримано заперечення відповідача 3 та відповідача 1, в якому останні вважають подану касаційну скаргу безпідставною та необґрунтованою. Просять залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
10. Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2019 року вказану касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
11. Постановою Верховної Ради України № 1101-ХIV від 23.09.1999 ОСОБА_1 була обрана на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково. Вона має стаж роботи на посаді судді 24 роки 18 місяців з урахуванням роботи на посаді судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.
12. 08 січня 2014 року позивачем була написана заява до Вищої ради юстиції України про внесення подання про звільнення її з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у зв`язку з поданням заяви про відставку, а також подана заява до Верховної Ради України з проханням звільнити її з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставку відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України.
13. 11 лютого 2014 року Вищою радою юстиції України заява позивача була розглянута та задоволена, у зв`язку з чим було внесено подання до Верховної Ради України про її звільнення з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставку.
14. 14 лютого 2014 р. подання, разом з відповідним пакетом документів, було передано до Верховної Ради України.
15. Постановою Верховної Ради України від 25 грудня 2014 року № 59-VIII (далі - постанова № 59-VIII) ОСОБА_1 була звільнена з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставку.
16. Наказом голови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2014 року № 225-к позивача було відраховано зі штату суду 30 грудня 2014 року згідно до вимог п. 9 ч. 5 ст. 126, ст. 131 Конституції України, ст. 109 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".