ПОСТАНОВА
Іменем України
12 липня 2019 року
Київ
справа №814/1441/17
адміністративне провадження №К/9901/51045/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Жука А.В., Шишова О.О.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у складі судді Гордієнко Т.О. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кравченка К.В. (головуючого), Джабурія О.В., Вербицької Н.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в особі управління інформаційної підтримки та координації поліції " 102" Головного управління Національної поліції щодо незабезпечення виключення з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України відомостей, внесених на підставі листа Центрального відділу поліції Головного управління поліції в Миколаївській області вих. №16/19ЕП від 04.02.2014 року про розшук автомобілю марки "Skoda" моделі "Oktavia", 2001 року випуску, тип - легковий комбі-В, зеленого кольору, номер двигуна " НОМЕР_1 " шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 13.11.2013 року Центром ДАІ 0507;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області забезпечити виключення з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України відомостей про розшук вказаного автомобіля.
2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року, в позові відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Із листа Головного управління Національної поліції у Вінницькій області вих. №24Л-17/24-2017 від 16.02.2017 року позивач дізналася, що з 03.02.2014 року з ініціативи Центрального відділу поліції в Миколаївській області було внесено до бази даних АІС "ДАІ 2000" відомості про розшук належного їй автомобіля марки "Skoda" на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 13.11.2013 року Центром ДАІ 0507.
3.2. Листом Центрального відділу поліції Головного управління поліції в Миколаївській області вих. №Л-02/50/2017 від 05.03.2017 року позивачу повідомлено, що слідчим підрозділом Центрального відділу поліції ГУ поліції в Миколаївській області здійснюється дізнання і досудове слідство у кримінальному провадженні №12014150020000614, порушеному 04.02.2014 року по факту викрадення вказаного автомобіля "Skoda", в рамках якого автомобіль оголошено у розшук.
3.3. Листом від 04.05.2017 року №13-зі/31-2017 відповідач повідомив представника позивача, що доцільність перебування автомобіля "Skoda" у розшуку підтверджена службовим листом Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області.
3.4. Судами встановлено, що звернення позивача до адміністративного суду з цим позовом обумовлено фактом перебування вищевказаного автомобіля "Skoda" в інформаційній підсистемі "Угон" (ІП "Угон"), який, на думку позивача, створює загрози її правам, як власника автомобіля. Тобто, предметом позову є бездіяльність щодо відмови відповідача виключити відомості про автомобіль "Skoda" з ІП "Угон", як внесених без дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства.
3.5. Встановлено також, що позивач вже зверталась до суду зі скаргою на протиправність дій органу досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014150020000614 стосовно бездіяльності по не виключенню автомобіля "Skoda" з ІП "Угон", і ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 16.05.2017 року по справі №490/4108/17 було відмовлено у відкритті провадження за скаргою з посиланням на те, що відповідно до ст.303 КПК України така скарга не підлягає розгляду слідчим суддею під час досудового розслідування, а може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
3.6. Суди попередніх інстанцій зазначили, що предметом оскарження у даній справі є бездіяльність відповідача, як суб`єкта владних повноважень щодо не виключення з ІП "Угон" відомостей про автомобіль "Skoda", тому даний спір може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства виключно в межах питання про наявність чи відсутність у відповідача обов`язку вчинити ті дії, на яких наполягає позивач.
3.8. При цьому, питання про доцільність включення та перебування вказаного автомобіля в ІП "Угон" в рамках кримінального провадження №12014150020000614 не може бути предметом дослідження в даній адміністративній справі, оскільки відповідно до п.2.ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
4. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, оскільки у відповідача не виникло обов`язку по виключенню автомобіля "Skoda" з ІП "Угон".
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач звернулася із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.
6. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
7. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін як такі, що є законними та обгрунтованими.