ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2019 року
Київ
справа № 488/1360/16-а
провадження № К/9901/29546/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Миколаєві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Федусика А. Г. (головуючий), Шевчук О. А., Зуєвої Л. Є.
І. Суть спору:
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у місті Миколаєві Департаменту патрульної поліції у якому просив:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 959561 від 18 березня 2016 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
2. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що постановою серії ПС1 № 959561 від 18 березня 2016 року, яка була винесена інспектором патрульної служби рядовою 2-ї роти 2-го батальйону УПП в м. Миколаєві ОСОБА_6, він був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП, за якою на нього був накладений штраф у розмірі 425 грн.
2.1. Згідно вказаної постанови, позивач керував автомобілем "CHERY KIMO" д/н НОМЕР_1, рухався 18 березня 2016 року о 00 год. 10 хв. у м. Миколаєві, по вул. Металургів № 314, не мав при собі посвідчення водія та не пред`явив його на вимогу працівника поліції, чим порушив вимоги п. 2.1. "а" ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП.
2.2. Позивач не погодився із вказаною постановою та вказав, що цього дня, близько 23 год. 30 хв. він їхав у вказаному автомобілі у якості пасажира, на передньому пасажирському сидінні, а керувала автомобілем його дружина - ОСОБА_3 Близько 23 год. 40 хв. вона зупинила автомобіль перед перехрестям вул. Металургів і пр. Жовтневого, і повернулась додому на іншому автомобілі так як забула вдома свій телефон. При цьому позивач залишився в автомобілі "CHERY KIMO", пересів на водійське сидіння, та спілкувався у машині зі своїм братом - ОСОБА_4, і вони чекали повернення дружини позивача.
2.3. Після цього, приблизно через 5-10 хвилин до них під`їхав автомобіль патрульної поліції, і інспектор поліції почав стукати у вікно їх автомобіля та вимагати, щоб позивач вийшов з машини та пред`явив документи водія.
2.4. Позивач стверджує, що він не керував автомобілем, тому не повинен був пред`являти документи, передбачені п. 2.1. "а" ПДР України, і доказів того, що саме він був за кермом автомобіля інспектор поліції йому не пред`явив та не взяв до уваги його пояснень.
2.5. Вважає, що відповідач протиправно притягнув його до адміністративної відповідальності відповідно до частини першої статті 126 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень, оскільки вказаного правопорушення він не вчиняв. Крім того, поліцейським не було надано жодного доказу про порушення ним ПДР України.
3. Відповідач позов не визнав. Вважає, що ним було прийнято правомірне рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП. Позивачу були роз`яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, строки та порядок сплати адміністративного штрафу.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Корабельний районний суд м. Миколаєва постановою від 9 листопада 2016 року, позов задовольнив.
4.1. Скасував постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 959561 від 18 березня 2016 року, яка була винесена поліцейським 2-ї роти 2-го батальйону Управління Патрульної Поліції у м. Миколаєві рядовим поліції ОСОБА_6, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП.
5. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку що позивач правила дорожнього руху не порушував, відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для вирішення справи, чим порушено права, свободи та законні інтереси позивача, відповідачем не спростовані доводи позивача та не надано відповідних документів та матеріалів, які б підтвердили вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.
6. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 8 лютого 2017 року постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 9 листопада 2016 року скасував та ухвалив нову, якою у задоволенні позову відмовив повністю.
6.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку, щодо доведеності вини позивача та правомірності оскаржуваної постанови, а тому підстави для її скасування відсутні.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.
8. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі позивач наполягає на протиправності оскаржуваної постанови Інспектора з підстав не доведеності вчинення ним адміністративного правопорушення, та наполягав на тому, що він правила дорожнього руху не порушував.
9. У скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 9 листопада 2016 року.
10. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подавав.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
11. 18 березня 2016 року інспектором патрульної служби рядовою 2-ї роти 2-го батальйону УПП в м. Миколаєві ОСОБА_6 було винесено відносно ОСОБА_1 постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СП1 № 959561 за частиною першою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
12. З вказаної постанови слідує, що 18 березня 2016 року о 00 год. 10 хв. по вул. Металургів, 314 позивач керував автомобілем марки "CHERY KIMO" державний номер НОМЕР_1, та не мав при собі посвідчення водія і не пред`явив його на вимогу працівника поліції, чим порушив вимоги п.2.1. "а" ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 126 КУпАП.
13. Задовольняючи адміністративний позов та скасовуючи спірну постанову УПП суд першої інстанції виходив з того, що зазначений у постанові час скоєння правопорушення - " 00 год. 10 хв." спростовується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, на якому зафіксовано, що автомобіль, у якому знаходився позивач, зупинився не пізніше 23 год. 06 хв. 17 березня 2016 року. Аналогічне зафіксовано й постановою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2016 року, яка наявна у матеріалах даної справи та набрала законної сили. Також, судом першої інстанції було зазначено, що покази допитаних у судовому засіданні як свідків інспекторів поліції - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд сприймає критично, так як вони не вказали суду точного часу зупинки автомобіля.
14. Надаючи оцінку правомірності дій відповідача колегія суддів апеляційного суду дослідила в якості доказів відеозапис з персонального мобільного нагрудного відео реєстратора поліцейського.
15. І як наслідок судом апеляційної інстанції встановлено, що під час патрулювання 17-18 березня 2016 року у складі екіпажу "КАНТ-207" співробітниками поліції було виявлено автомобіль марки "CHERY KIMO", державний номер НОМЕР_1, який, рухаючись по вул. Металургів в бік пр. Богоявленського, без будь-яких видимих причин здійснив різке гальмування та зупинився. Для з`ясування причин вказаного маневру вони зупинили патрульний автомобіль та інспектор ОСОБА_5 підійшов до вказаного автомобіля, де на місті водія побачив особу, яку в подальшому було встановлено як ОСОБА_1 та у якої були явні ознаки алкогольного сп`яніння. На вимогу інспектора надати документи на право керування транспортним засобом ОСОБА_1 відповів відмовою посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом, та в подальшому пересів на пасажирське сидіння. Через деякий час до місця події приїхала дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3, яка вимагала відпустити чоловіка так як у нього вдома знаходяться без нагляду неповнолітні діти. В подальшому медичне дослідження підтвердило знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.
16. Крім того, на відеозаписі з персонального мобільного нагрудного відео реєстратора поліцейського зафіксовано, що зупинка автомобіля позивача відбулась 17 березня 2016 року о 23:06, однак, через те що позивач зачинився в автомобілі та відмовлявся спілкуватись з працівниками поліції, потім пересів з місця водія на пасажирське сидіння пояснюючи, що він не керував вказаним автомобілем, подія носить довготривалий характер отже спілкування з правопорушником перейшло на іншу дату - наступний день 18 березня 2016 року вже за 00:00 год., саме тому в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено дату та час вчинення правопорушення як " 18 березня 2016 року 00 годин 10 хвилин".
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
17. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
19. На підставі частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.