ПОСТАНОВА
Іменем України
12 липня 2019 року
Київ
справа №810/1792/18
адміністративне провадження №К/9901/66331/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів, за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі судді Лисенко В.І. від 11 червня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ключковича В.Ю., Ганечко О.М., Сорочка Є.О. від 07 листопада 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції,
- стягнути із відповідача грошову допомогу у сумі 144 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу у встановлений законом строк одноразову грошову допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції, стягнуто із Головного управління Національної поліції в Київській області одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції у сумі 144 000,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги прийнято 29 грудня 2017 року, відтак, така допомога повинна була бути йому виплачена не пізніше 28 лютого 2018 року, коли сплив визначений пунктом розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4) максимальний двомісячний термін для її виплати.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції, у встановлений законом строк є протиправними.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року в частині стягнення із Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції у сумі 144 000,00 грн скасовано та в задоволенні позову в цій частині відмолено; ухвалено в цій частині нову постанову, якою зобов`язано Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції у сумі 144 000,00; в іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року залишене без змін.
Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що стягнення коштів на користь позивача з порушенням черговості виплат не буде відповідати вимогам справедливості, оскільки така черга формується з поліцейських, які також мають право на виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Головне управління Національної поліції в Київській області звернулось з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 22 листопада 2018 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 листопада 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапу В.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період із 15 серпня 2001 року по 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, а з 07 листопада 2015 року по 29 вересня 2017 року в Головному управлінні Національної поліції в Київській області.
Наказом Головного управління Національної поліції у Київській області від 29 вересня 2017 року № 645 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно із довідкою до Акта огляду МСЕК від 23 листопада 2017 року серії АВ 0664982 позивачу на строк до 01 грудня 2018 року встановлено другу групу інвалідності, причиною якої стало захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції.
У грудні 2017 року позивач звернувся до керівника територіального органу поліції за останнім місцем служби, а саме - Головного управління Національної поліції у Київській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.
Листом від 02 січня 2018 № 29/Д Головне управління Національної поліції у Київській області повідомило позивача про те, що його заява про виплату одноразової грошової допомоги затверджена до виплати, у зв`язку із чим до Національної поліції України подано розрахунок потреби в коштах на виплату такої допомоги у розмірі 144000,00 грн., кошти будуть виплачені після надходження фінансування.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, задоволено позовні вимоги. Скаржник наголошує, що протоколом засідання комісії Головного управління Національної поліції в Київській області з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського від 29 грудня 2017 року № 12, матеріали надані ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції затверджені до виплати, після чого подано розрахунок потреби в коштах для здійснення виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 144 000,00 грн. Одразу після надходження фінансування на зазначені цілі кошти будуть перераховані позивачу, а тому, на думку відповідача, права ОСОБА_1 не порушені.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII (далі - Закон №565-XII) та Порядком про умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850).
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вимог статті 23 Закону № 565-XII затверджено Порядок № 850.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.