ПОСТАНОВА
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа №П/811/31/16
касаційне провадження №К/9901/28661/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 (суддя Брегей Р.І.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016 (головуючий суддя - Гімон М.М., судді: Чумак С.Ю., Юрко І.В.) у справі № П/811/31/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Гідросила АПМ" до Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про стягнення пені,
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство "Гідросила АПМ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило стягнути з Державного бюджету України на його користь пеню в розмірі 49686,78 грн., яка нарахована на суму невідшкодованого податку на додану вартість за жовтень 2015 року.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 24.02.2016 позов задовольнив частково. Стягнув з Державного бюджету України на користь позивача пеню в розмірі 43627,42 грн., яка нарахована на суму своєчасно невідшкодованого податку на додану вартість. В іншій частині позову відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.08.2016 залишив постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Кіровоградська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач-3 просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог Кіровоградська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, наголошує, що вона діяла в межах повноважень та відповідно до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.11.2015 Приватним акціонерним товариством "Гідросила АПМ" подано до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, склала 1675506,00 грн.
Контролюючим органом здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, результати якої оформлено довідкою у формі висновку від 11.12.2015 № 6205-20, яким підтверджено зазначену суму бюджетного відшкодування, та направлено його до Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області.
21.12.2015 відповідачем-1 повернуто висновок від 11.12.2015 № 6205-20 без виконання у зв`язку з тим, що в управлінні відсутня узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
21.12.2015, 25.12.2015, 31.12.2015, 12.01.2016, 16.01.2016, 21.01.2016, 27.01.2016 відповідні висновки повторно направлялись податковим органом до органу державної казначейської служби, однак ці документи відповідачем-1 також повертались.
Фактично бюджетне відшкодування на рахунок товариства в банку перераховано 28.01.2016.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
За правилами пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.