ПОСТАНОВА
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа №822/1161/16
касаційне провадження №К/9901/28814/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 (суддя Блонський В.К.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 (головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді: Сапальова Т.В., Боровицький О.А.) у справі № 822/1161/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області та Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області, в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача-1, що полягала у 28-денній затримці направлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2016 року, а також стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, у розмірі 3285,15 грн.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 12.07.2016 позов задовольнив.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.09.2016 залишив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2016, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: статей 76, 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, наголошує на недопущенні органом доходів і зборів жодних порушень при направлені висновку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" подано до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, склала 187826,00 грн.
Контролюючим органом здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2016 року, результати якої оформлено актом від 19.04.2016 № 945/12-02/39702233.
За її наслідками підтверджено правомірність визначення Товариством з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" суми податку на додану вартість у розмірі 187826,00 грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню.
Проте, висновок із зазначенням цієї суми направлено відповідачем-1 до Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області лише 24.05.2016, а фактично бюджетне відшкодування на рахунок товариства в банку перераховано 27.05.2016.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
За правилами пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктами 200.10, 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.