ПОСТАНОВА
Іменем України
12 липня 2019 року
Київ
справа №803/849/18
адміністративне провадження №К/9901/67936/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації ОСОБА_3 про призначення тимчасової допомоги дітям та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду у складі судді Костюкевича С.Ф. від 02 серпня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Старунського Д.М., Багрія В.М, Рибачука А.І., від 22 листопада 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації ОСОБА_3, в якому просила:
- зобов`язати призначити Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації тимчасову державну допомогу дітям та стягнути кошти на утримання двох малолітніх дітей одним платежем, що становить 18368,00 грн. з дня подання заяви до Волинського окружного адміністративного суду;
- стягнути з судді Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_7. кошти в розмірі 5000 грн. на відшкодування шкоди завданої нечинним рішенням;
- стягнути з начальника Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації ОСОБА_3 кошти в розмірі 5000 грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що вона уклала шлюб з ОСОБА_4 . У шлюбі народилися двоє дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Під час шлюбу чоловік не проживав разом з позивачем та дітьми. 13 жовтня 2016 року рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області (справа № 161/10251/16-ц) вирішено стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання двох неповнолітніх дітей, починаючи з 09 серпня 2016 року до досягнення ними повноліття. Згідно довідок розрахунку від 14 червня 2017 року, 20 лютого 2017 року та від 25 січня 2018 року Луцького відділу державної виконавчої служби міста Волинської області за виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/10251/16-ц аліменти ОСОБА_4 не сплачуються. Відтак, на думку позивача, вона має право, як мати неповнолітніх дітей, на призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів. Свої вимоги про стягнення з судді Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_7. коштів в розмірі 5000 грн. на відшкодування шкоди завданої нечинним рішенням, обґрунтовує тим, що ухвалою Апеляційного суду Волинської області про повернення апеляційної скарги у справі № 161/2964/18 від 02 травня 2018 року в цивільній справі у зв`язку з несплатою судового збору, порушено її конституційне право на захист у суді та завдано моральної шкоди. Свої вимоги про стягнення з начальника Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації ОСОБА_3 коштів в розмірі 5000 грн. обґрунтовує тим, що протиправна відмова рішенням від 02 березня 2018 року у призначенні допомоги, завдала позивачу моральної школи, оскільки позбавила можливості ОСОБА_1 утримувати двох неповнолітніх дітей.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Волинського окружного адміністративного від 11 травня 2018 року у відкритті провадження в частині позовних вимог до судді Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_7. про визнання нечинними та скасування ухвали судді Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_7. від 02 травня 2018 року про повернення апеляційної скарги, відшкодування з судді Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_7. моральної шкоди в розмірі 5000 грн. завданої незаконним рішенням відмовлено, оскільки дані вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, позивачка не надала всіх необхідних документів для отримання тимчасової державної допомоги, а тому, Управлінням соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації правомірно відмовлено у призначенні допомоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить задовольнити адміністративний позов.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 14 грудня 2018 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гімона Н.М. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року за позовом ОСОБА_1 до начальника управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації ОСОБА_3 про призначення тимчасової допомоги дітям та відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапу В.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на утриманні позивача знаходяться двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 13 жовтня 2016 року у справі №161/10251/16/ц з ОСОБА_4 на користь позивача були стягнуті аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 09 серпня 2016 року і до досягнення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повноліття.
Судами також встановлено, що позивач 26 січня 2018 року звернулась до Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації Волинської області із заявою про призначення тимчасової державної допомоги дітям, до якої були надані наступні документи:
1) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернутись для призначення усіх видій соціальної допомоги;
2) довідка про користування земельними ділянками, видана Княгининівською сільською радою від 18 січня 2018 року;
3) довідка про не перебування на обліку в центрі зайнятості від 19 січня 2018 № 04-14/0350282;
4) копія виконавчого листа про стягнення аліментів від 13 жовтня 2016 року;
5) копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 ;
6) копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ;
7) копія рішення Луцького міськрайонного суду про розірвання шлюбу від 30 квітня 2015 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ;
8) копія рахунку для зарахування призначених сум допомоги.
При поданні позивачем вищевказаної заяви, відповідальним працівником Управління соціального захисту населення Луцької РДА у даній заяві зроблено запис про необхідність подання ОСОБА_1 до 26 лютого 2018 року додаткових документів, а саме: довідки з Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, що підтверджує факт несплати аліментів та довідку з центру зайнятості, а також копії трудової книжки. ОСОБА_1 ознайомлена, з документами які їй необхідно було долучити, що підтверджується її особистим підписом на цій заяві.
Судами встановлено, що позивачем будь-яких довідок з Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про розмір аліментів на адресу їх управління з часу подання заяви - 25 січня 2018 року по 02 березня 2018 року не додано.
Відтак, за результатами розгляду заяви та доданих документів відповідачем прийнято рішення від 02 березня 2018 року про відмову ОСОБА_1, як матері неповнолітніх дітей, в призначені тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанції незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Скаржник наголошує, що суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінку тому факту, що позивач не отримує аліментів від ОСОБА_4 на утримання малолітніх дітей, відтак має право на допомогу відповідно до Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 (далі - Порядок № 189).
Від начальника управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів попередніх інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини восьмої та частини дев`ятої статті 181 Сімейного кодексу України, якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім`ї, у якій виховується дитина. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги, її розмір визначається Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей.
Спірні правовідносини сторін регулюються Порядком № 189.
Пунктом 1 цього Порядку встановлено, що він визначає механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме (далі - тимчасова допомога).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що тимчасова допомога, серед іншого, призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв`язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.
Перелік документів, які необхідно подати органу соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) для призначення тимчасової допомоги, встановлений пунктом 6 Порядку.
Відповідно до пункту 7 Порядку тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 при прийомі заяви про призначення допомоги під підпис було повідомлено, що в місячний термін вона має додатково подати до заяви довідку з Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, що підтверджує факт несплати аліментів та довідку з центру зайнятості, а також копію трудової книжки.
Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів після надходження усіх необхідних документів.
Суди дійшли висновку про те, що покладення судом обов`язку здійснити виплату позивачу тимчасової допомоги, попри неподання ОСОБА_1 необхідних документів буде втручанням у дискреційні повноваження Управління соціального захисту населення Луцької районної державної адміністрації, що чинним законодавством не допускається.