ПОСТАНОВА
Іменем України
12 липня 2019 року
Київ
справа №0840/2850/18
адміністративне провадження №К/9901/9874/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., Чумака С.Ю. від 12 лютого 2019 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 22 протоколу № 65 від 22 червня 2018 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;
- зобов`язати Міністерство оборони України у місячний термін призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або періодичні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 (далі - Порядок № 975), у розмірі 290000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у листопаді 2016 року йому встановлено ІІ групу інвалідності, внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, в країнах де велись бойові дії. Вказує на те, що оскільки інвалідність настала як наслідок виконання ним обов`язків військової служби, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням йому IІ групи інвалідності. Зазначає, що він у встановленому законодавством порядку звернувся через уповноважений орган до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, проте, рішенням відповідача йому було безпідставно та необґрунтовано відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року позов задоволений.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, позивач отримав поранення та захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не додано документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, викладене у формі протоколу № 3503 від 12 серпня 2016 року, не є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 04 квітня 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 0840/2850/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапу В.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням від 17 квітня 1996 року серії НОМЕР_1 .
У 2016 році позивачу встановлено статус інваліда війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 21 листопада 2016 року.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 22 листопада 2016 року серії АВ №0679323 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності, причина інвалідності - поранення, захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН - безстроково.
Згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 09 серпня 2016 року № 2020/ж зазначені в описовій частині висновку рубці є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок осколочних поранень, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені в період проходження служби під час виконання бойових дій в 1993 році. Інформація стосовно отриманих осколочних поранень ОСОБА_1 встановлена зі слів позивача.
Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 12 серпня 2016 року № 3503 захворювання ОСОБА_1 : "Поширений остеохондроз хребта з незначним порушенням функції. Птерігіум І ст. обох очей", захворювання пов`язані з проходженням військової служби.
17 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
У липні 2018 року позивач отримав витяг із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 22 червня 2018 року № 65, в якому зазначено, що він не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки ним не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасовано рішення суду першої інстанції. Скаржник вказує на те, що при наданні висновку про причинний зв`язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання "так" пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Крім того, висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 09 серпня 2016 року № 2020/ж містить інформацію, що при судово-медичному обстеженні у позивача було виявлено рубці, які є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок вогнепальних (осколочних) поранень, які могли отримані в 1993 році.
Від Міністерства оборони України надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішення суду апеляційної інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Водночас, у відповідності до статті 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.