ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/9684/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС (далі - Митниця)
на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2018
(суддя Трофименко Т.Ю.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019
(головуючий суддя - Чорна Л.В., судді Разіна Т.І. і Іоннікова І.А.)
зі справи № 910/9684/18
за позовом державного підприємства "Сколівське лісове господарство" (далі - Господарство)
до: Митниці;
Державної казначейської служби України (далі - ДКС)
про стягнення 195 276,12 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення 195 276,12 грн. шкоди, заподіяної внаслідок неправомірної бездіяльності Митниці.
2. Позов обґрунтовано тим, що Митницею не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів, у зв`язку з чим позивачем понесені витрати у розмірі 195 276,12 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2018 (з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва від17.12.2018 про виправлення описки), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з державного бюджету України через ДКС на користь Господарства збитки в сумі 194 933,84 грн.;
- стягнуто з Митниці на користь Господарства 18 966,70 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката;
- в іншій частині позову відмовлено.
4. Рішення та постанову мотивовано наявністю підстав для стягнення збитків, заподіяних внаслідок неправомірних дій Митниці в сумі 194 933,84 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Митниця, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки тому, що позивачем на порушення вимог статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належними та допустимими доказами (первинними документами) не доведено наявність та розмір шкоди, яка виникла внаслідок дій Митниці.
7. Також про порушення норм процесуального права свідчить рішення суду про стягнення витрат з оплати послуг адвоката. За доданим до заяви про уточнення позовної заяви платіжним дорученням неможливо ідентифікувати проведену оплату із наданням правової допомоги саме у цій справі. Позивачем не надано жодних підтверджувальних документів, які свідчили б про дійсне надання правової допомоги.
8. Судами невірно застосовано норми матеріального права, які регламентують "відшкодування деліктної шкоди". Матеріали справи не доводять наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями Митниці із забезпечення здійснення митного контролю та сплатою перевізнику (ПАТ "Українська залізниця") плати за надані послуги перевезення. Крім того, матеріали справи також не вказують на наявність преюдиційних судових рішень, якими було б встановлено неправомірність дій Митниці за конкретно визначений період часу використання вагонів.
Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
9. У відзиві на касаційну скаргу, Господарство заперечує проти доводів касаційної скарги, зазначає про їх безпідставність, обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо належного доказового обґрунтування позивачем розміру збитків, понесених внаслідок затримки Митницею вагонів. У даному випадку матеріалами справи підтверджується наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою Митниці та понесеними Господарством збитками, оскільки фактично витрати було понесено саме внаслідок затримки вагонів.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, зокрема, що:
- 29.12.2012 Господарством (замовник), державним підприємством "Український транспортно-логістичний центр" (основний виконавець), та державним підприємством "Дарницький вагоноремонтний завод" і державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (як співвиконавцями) укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах № 2356/1283-2012, за умовами якого основний виконавець та співвиконавці зобов`язуються за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у власних на піввагонах;
- 13.03.2015 публічним акціонерним товариством "Львівська залізниця" та Господарством укладено договір №42 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги у редакції додаткової угоди від 13.03.2015 №1, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги;
- 22.10.2015 Господарством (продавець) та фірмою "Пізец ГмбХ" (покупець) укладено контракт № 084/00992473/22-10/2015, за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах DAF (Інкотермс у редакції 2000): дрова паливні породи ялина/ялиця, дрова паливні породи бук, пиловик ялиновий (смерековий);
- на виконання даного контракту позивачем 11.05.2016 здійснено завантаження лісопродукції до вагону № 96359328, який замитнено, про що складено вантажну митну декларацію №209040000/2016/002881;
- організація перевезень лісопродукції у зазначеному вагоні здійснювалася публічним акціонерним товариством "Українська залізниця";
- даний вагон пройшов замитнення на Львівській митниці ДФС та був направлений для транспортування деревини за маршрутом Сколе-Батьово;
- проте спірний вагон не пройшов митного огляду та був затриманий Митницею на станції Батьово;
- позовні вимоги мотивовано тим, що неправомірні дії Митниці із затримання вантажу на станції Батьово призвело до завдання Господарству збитків, що полягають в оплаті ПАТ "Українська залізниця" додаткових зборів, у зв`язку з чим Господарство просило стягнути з Митниці шкоду в сумі 195 276,12 грн.;
- у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №813/2237/16 за позовом державного підприємства "Самбірське лісове господарство", державного підприємства "Бродівське лісове господарство", державного підприємства "Буське лісове господарство", державного підприємства "Бібрське лісове господарство", державного підприємства "Турківське лісове господарство", державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство", Господарства, державного підприємства "Золочівське лісове господарство" до Закарпатської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності;
- постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №813/2237/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2017: позовні вимоги задоволено; визнано протиправною бездіяльність Митниці щодо затримки залізничних вагонів, у тому числі й вагону Господарства № 96359328; зобов`язано Митницю завершити митні формальності щодо пропуску через митний кордон України, у тому числі й залізничного вагону Господарства № 96359328;
- у згаданих судових актах, зокрема, зазначено, що Митницею не здійснено визначених законом дій для вчинення митних процедур щодо пропуску залізничних вагонів, у тому числі й вагону Господарства, через державний кордон України у строк, встановлений статтею 199 Митного кодексу України. Митне оформлення товару у залізничних вагонах розпочалося з дати, що підтверджена відмітками органу доходів і зборів на вантажно-митних деклараціях;
- зазначені обставини не підлягають доказуванню згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України;
- затримка вагону № 96359328 відбулася за період з 13.05.2016 по 25.11.2016, у зв`язку з чим ПАТ "Українська залізниця" було нараховано за надані послуги 242 083,46 грн., з яких: користування вагоном - 145 523,20 грн.; маневрова робота - 5 388,40 грн.; зберігання вантажу - 44 935 грн.; зважування вантажу - 173,10 грн.; участь представника залізниці при зважуванні - 152,40 грн.; телеграфне повідомлення - 366 грн.; подавання/забирання вагону з під`їзної колії - 1 049,80 грн.;
- як вбачається з поданих розрахунків сум за користування вагонами та інші послуги на станції Чоп, вартість послуг залізниці протягом тридцятиденного строку, протягом якого перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України є правомірним відповідно до частини першої статті 199 Митного кодексу України, становить 46 807,36 грн.
- позивачем заявлено до стягнення суму коштів у розмірі 195 276,12 грн., які становлять різницю між нарахованою залізницею у розрахунку загальною сумою послуг та сумою послуг протягом тридцятиденного строку (242 083,46 грн. - 46 807,36 грн.);
- Господарством було оплачено послуги ПАТ "Українська залізниця", що підтверджується платіжними дорученнями від 07.09.2017 № 2227, від 28.07.2017 № 15817, від 22.06.2017 № 1573, від 12.02.2018 № 219, від 30.08.2018 №18, а також листом регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" від 07.06.2018 № НЗЕ-10/2752;
- суди попередніх інстанцій, здійснюючи перевірку заявленої до відшкодування суми коштів, виходили із загальної вартості послуг у розмірі 241 741,20 грн., заявленої до оплати регіональною філією "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" у листі від 24.04.2017 № ДС-01-04/199, а не з суми 242 083,48 грн., наведеної у розрахунку;
- врахувавши викладене, попередні судові інстанції дійшли висновку, що позовні вимоги про стягнення збитків, заподіяних внаслідок неправомірних дій Митниці, є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, в сумі 194 933,84 грн.;
- позивач просив стягнути з Митниці витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, в розмірі 19 000 грн. Оцінивши подані докази, керуючись статтями 126, 129 ГПК України, попередні судові інстанції дійшли висновку, що витрати на правову допомогу адвоката в сумі 18 966,70 грн. підлягають стягненню з Митниці на користь Господарства.