ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 924/548/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,
за участю помічника судді Курмишевої А.Г. (за дорученням головуючого судді),
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ - Агро" - Емчур П.В. - директор,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" - Лотоцька О.Б. - адвокат (посвідчення від 15.03.2012 №000150) ,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" (далі - Компанія)
на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2018 (суддя Муха М.Є.) та
постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 (головуючий суддя Дужич С.П., судді Демидюк О.О. і Саврій В.А.)
зі справи №924/548/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ - Агро" (далі - Товариство)
до Компанії
про стягнення 1 145 816,00 грн. попередньої оплати, 455 595,28 грн. пені, 213 513,81 грн. "втрат від інфляції", 48 124 грн. - 3% річних.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення 1 145 816 грн. попередньої оплати, 455 595, 28 грн. - пені, 213 513,81 грн. - "інфляційних", 48 124 грн. - 3% річних.
2. Позов мотивовано тим, що Компанія не виконала умови договору поставки від 16.01.2017 №ВЗ1-01/17ЖТ (далі - Договір поставки), не поставила насіння сої до 20.04.2017 та ігнорує вимогу Товариства про повернення 1 145 816 грн. попередньої оплати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2019: позов задоволено частково; стягнуто з Компанії на користь Товариства 1 145 816 грн. попередньої оплати, 21 871,34 грн. "втрат від інфляції", 10 171,08 грн. - 3% річних, 17 667,88 грн. витрат зі сплати судового збору; у частині стягнення 196 642,47 грн. "інфляційних втрат", 455 595,28 грн. пені та 37 952,92 грн. - 3% річних відмовлено.
4. Прийняті судові акти в частині стягнення суми попередньої оплати мотивовані доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог, оскільки відповідач свої зобов`язання за Договором щодо поставки сої сорту "Кофу" в кількості 22 тонни вартістю 608 300 грн. та сорту "Богеміанс" у кількості 27 тонн вартістю 537 516 грн., оплаченої позивачем, не виконав. Оскільки позивач листом від 12.02.2018 №М1.03.2018.010 просив відповідача повернути 1 145 816 грн. попередньої оплати до 25.02. 2018, позовні вимоги про стягнення 213 513,81 грн. - "інфляційних втрат" та 48 124 грн. - 3% річних підлягають частковому задоволенню. Врахувавши правову природу зобов`язання відповідача за Договором у поставці обумовленого цим договором та оплаченого товару, а не грошового зобов`язання, попередні судові інстанції дійшли висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 455 595,28 грн. не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Компанія, зазначаючи, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить: скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2018 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №924/548/18, передати справу на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області та стягнути з позивача сплачений судовий збір.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи, наведені в касаційній скарзі
6. Рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки на виконання умов Договору поставки Компанія поставила позивачу за видатковими та товарно-транспортними накладними товар.
7. Первинними бухгалтерськими документами, а саме видатковими накладними підтверджено факт поставки товару за Договором поставки, додатковими доказами є наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні та нотаріально засвідчені покази свідка, посадової особи директора Товариства ОСОБА_1 .
8. З показів ОСОБА_1, отриманих у порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; заява свідка наявна в матеріалах справи), який був директором Товариства, вбачається, що позивач не мав інших постачальників насіння сої.
9. Матеріали справи містять акт обстеження посівів по програмі вирощування сої від 12.06.2017, який підписано ОСОБА_2 та завірений печаткою Товариства. Оскільки позивач не визнає, що саме відповідач здійснив поставку насіння, він мав надати документи, які підтверджують поставку сої іншим постачальником.
10. Відповідач у 2017 році звернувся до податкового органу, в якому відповідач перебуває на обліку, та отримав підтвердження про прийняття податкових накладних Товариства та формування ним податкового кредиту у звіті "Квитанція №1". Будь-які інші документи - податкові накладні отримати неможливо "в силу спричинених хакерською атакою на Україну в період з 14.04.2017 по 27.06.2017".
11. Крім того, Товариство спочатку зверталося до Компанії з листом від 16.06.2017 №16/06-01 за підписом ОСОБА_2 (директор) та стверджувало, що насіння сої сортів "Корфу" в кількості 27 тонн та "Богеміанс" у кількості 22 тонни ним отримано, та в нього є "підозри щодо неналежної схожості". Цей факт було встановлено додатково й актом обстеження посівів по програмі вирощування сої від 12.06.2017, який підписано ОСОБА_2 та завірений печаткою Товариства.
12. На сторінці 6 в абзаці шостому мотивувальної частини постанови апеляційним господарським судом зазначено: "Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне", однак у резолютивній частині постанови, судом апеляційної інстанції зазначено: "Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2018 у справі №924/548/18 - залишити без змін." Тобто висновки суду апеляційної інстанції, зазначені у постанові, суперечать один одному.
Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
13. Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Відповідно до умов укладеного Товариством (покупець) та Компанією (постачальник) Договору поставки:
- постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар (насіння, засоби захисту рослин, регулятори росту рослин та/або мікродобрива), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його вартість (пункт 1.1);
- покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору (пункт 2.2);
- покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов`язаний вказувати в призначені платежу номер та дату договору, в рамках якого здійснюється оплата, та номер специфікації до договору (пункт 2.6);
- постачальник зобов`язаний: поставити товар належної якості, відповідно до умов даного договору; передавати товар покупцеві з дотриманням термінів поставки, вказаних у додатках, та в місцях, визначених у графі "Базис поставки" цих же додатків (підпункти 3.1.1, 3.1.3 пункту 3.1);
- покупець зобов`язаний: прийняти товар у строки, вказані в специфікаціях; оплатити вартість товару в термін(и), вказані в додатках (специфікаціях (підпункти 3.2.1, 3.2.2 пункту 3.2);
- договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням умов даного договору сторонами (пункт 5.1);
- зміна форми та порядку розрахунку можлива лише за письмовою згодою сторін (пункт 9.3);
Договір підписаний директорами: зі сторони Товариства - ОСОБА_1, а зі сторони Компанії - ОСОБА_3 і скріплений печатками цих сторін.
15. 18.01.2017 на виконання умов згаданого договору представниками сторін підписано Додаток №1 до Договору поставки, яким сторони погодили поставку до 20.04.2017 насіння сої сорту "Богеміанс" у кількості 27 тонн по ціні 16 590 грн. за тонну на суму 537 516 грн. та насіння сої сорту "Кофу" в кількості 22 тонни по ціні 23 041,67 грн. за тонну на суму 608 300 грн., а всього на суму 1 145 816,00 грн. Базисом поставки даним додатком визначено склад продавця.
16. 18.01.2017 платіжним дорученням №292 Товариство перерахувало Компанії 1 145 816 грн., де призначенням платежу зазначено "згідно договору №В31-01/17Ж від 16 січня 2017 року".
17. 24.05.2017 Компанія листом №24.05. повідомила Товариство, що станом на 23.05.2017 Компанія виявила втрату оригіналів підписаних Товариством накладних щодо поставки товару за Договором поставки та для належного оформлення бухгалтерського обліку просила Товариство повторно підписати роздруковані примірники видаткових накладних №ВА000001171, №ВА000001070, №17, №1172, №1173, №780, №781, №782 до Договору поставки №31-01/17ЖТ і направити їх Компанії.
18. 12.06.2017 представниками Товариства та Компанії проводилося обстеження по програмі вирощування сої сорту "Богеміанс" та "КОФУ" на полях позивача у зв`язку з "поганою (на думку позивача) схожістю рослин" (акт обстеження посівів а.с.59).
19. 16.06.2017 Товариство листом №16/06-02 заперечило наявність будь-яких поставок за Договором поставки, а також заперечило підписання будь-яких накладних за даним договором, зазначаючи про те, що товар Товариству не надавався та повернуто відповідні накладні відповідачеві без відміток.
20. 11.07.2017 Товариство направило листа №03.2017.03, в якому повідомило Компанію, що у зв`язку з "незрозумілою ситуацією", яка склалася з поставкою насіння сої, ним було проведено внутрішню перевірку, в результаті якої встановлено, що між товариствами справді було укладено Договір поставки, на виконання якого Товариством були перераховані кошти в розмірі 1 145 816 грн., проте товару на вказану суму поставлено не було, тому будь-які претензії щодо поставки насіння сої неналежної якості та оплати завданих цим збитків "знімаються". Також Товариство просило повернути попередню оплату у строк до 24.07.2017. Проте відповіді на даний лист не отримано і коштів повернуто не було.
21. 01.08.2017 Товариство листом №03.2017.04 повідомило Компанію, що за Договором поставки та додатком від 18.01.2017 №1 до нього були перераховані кошти в сумі 1 145 816 грн. за поставку 27 тонн насіння сої "Богеміанс" та 22 тонни насіння сої "КОФУ", оскільки вказаний товар поставлений не був, просило повернути сплачені кошти у строк до 07.08.2017. Відповіді на даний лист, як і коштів, отримано не було.
22. 12.02.2018 Товариство листом №М1.03.2018.010 ще раз просило Компанію повернути сплачені кошти у строк до 25.02.2018, оскільки вона безпідставно користується грошовими коштами попередньої оплати в сумі 1 145 816 грн.
23. 26.02.2018 Компанія листом №85 повідомила позивача про неможливість повернення коштів, оскільки товар за Договором поставки був поставлений Товариству, і у Компанії наявні всі документи, що підтверджують поставку насіння.
24. 25.06.2018 у зв`язку з тим, що Компанія не повернула кошти попередньої оплати за Договором поставки, Товариство звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом у цій справі.
24. Частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з Компанії на користь Товариства 1 145 816 грн. попередньої оплати, 21 871,34 грн. "втрат від інфляції" та 10 171,08 грн. - 3% річних, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- позивач заперечує поставку насіння за спірним Договором поставки;
- відповідач, у свою чергу, зазначає, що ним було проведено поставку товару на загальну вартість 1 251 035,91 грн. і на підтвердження цього надав копії додатків від 28.03.2017 №2, №3, №4 до Договору на поставку до 20.04.2018 "Тевірону" на суму 60 976,54 грн., "Матадору", на суму 37 723,14 грн., регулятору росту рослин "ГУМІФІЛД" на суму 6 520,21 грн., а також видаткові накладні від 07.04.2017 №1070 на поставку насіння сої "Кофу" на суму 608 300 грн., від 07.04.2017 ТТН №192, від 10.04.2017 №17 на поставку насіння сої "Богеміанс" на суму 537 516 грн., від 10.04.2017 ТТН №199, від 10.04.2017 №1171 на поставку "Матадору" на суму 16 936,92 грн.; від 10.04.2017 №1172 на поставку регулятору росту рослин "Гуміфілд" на суму 2 927,45 грн., від 10.04.2017 №1173 на поставку "Тевірону" на суму 27 377,22 грн., від 11.04.2017 №780 на поставку "Матадору" на суму 20 786,22 грн., від 11.04.2017 №781 на поставку регулятору росту рослин "Гуміфілд" на суму 3 592,78 грн., які отримано директором Товариства ОСОБА_1 ;
- проте названі документи не є належними доказами, що підтверджують поставку відповідачем позивачу товару, адже відповідні накладні оформлені з порушенням статті 9 Закону України "Про бухгалтерських облік і фінансову звітність", а саме не містять повної інформації щодо отримувача товару, яка б надала можливість ідентифікувати юридичну особу покупця;
- у своїх поясненнях представник позивача: повідомив, що спірний Договір укладався директором Товариства ОСОБА_1, якого було звільнено із займаної посади 14.04.2017, тобто через декілька днів після нібито поставки насіння. Новому директору товариства він жодних документів та справ не передавав; зазначає, що надані відповідачем видаткові та товарно-транспортні накладні, які не містять відбитків печатки Товариства, могли бути підписані ОСОБА_1 як директором Товариства після його звільнення, але доступу до печатки він не мав, а тому представник позивача просив призначити експертизу для вирішення питання про час виготовлення оригіналів зазначених документів;
- ухвалою місцевого господарського суду від 21.08.2018 для повного і всебічного розгляду справи було призначено таку експертизу, проте відповідач не погодився на дане дослідження, зазначивши, що знищення оригіналів документів під час проведення призначеної судом експертизи є для товариства неприйнятним, оскільки видаткові накладні є первинними бухгалтерськими документами;
- за умовами пунктів 3.1.3 та 3.1.7 Договору поставки відповідач як продавець брав на себе зобов`язання передавати товар покупцеві з дотриманням термінів поставки, вказаних у додатках до цього договору, та в місцях, визначених у графі "Базис поставки". В додатку №1 до Договору поставки базисом поставки визначено склад продавця, тобто позивач повинен був прибути на склад відповідача для отримання зазначеного у Додатку №1 товару - 22 тонни насіння сої сорту "Кофу" на суму 608 300 грн. та 27 тонн насіння сої сорту "Богеміанс" на суму 537 516 грн. Проте Компанія згідно з товарно-транспортними накладними від 07.04.2017 №192 та від 10.04.2017 №199 самостійно, на порушення досягнутих домовленостей, доставило позивачу 07.04.2017 - 22 тонни насіння сої сорту "Кофу" та 10.04.2017 - 27 тонн насіння сої "Богеміанс", яке прийнято особисто директором Товариства ОСОБА_1 ;