ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/3701/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Пільков К М., Ткач І.В.,
за участю секретаря Крапивної А.М.
розглянувши у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Балац С.В.
від 18.07.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Верховця А.А., Хрипуна О.О., Іоннікової І.А.
від 28.02.2019
за позовом Заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш"
про стягнення 14 510 390,84 грн
за участю представників:
від позивача: Ковальчук І.В.
від відповідача: Глотова С.О.
прокурор Волошенюк О.Г.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року заступник Генерального прокурора України - Головний військовий прокурор в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" про стягнення 14 510 390,84 грн.
Позов, обґрунтовано, тим, що Дочірнє підприємство Державна компанія "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" не дотримала строків поставки продукції за державним контрактом від 14.06.2017 № 403/1/17/36, що стало підставою для нарахування 9 107 585,74 грн пені та 5 402 805,10 грн штрафу.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
Між Міністерством оборони України (замовник) та Дочірнім підприємством Державна компанія "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (виконавець) укладено державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням №403/1/17/36, за яким виконавець зобов?язаний поставити замовнику продукцію у кількості, в терміни та за цінами, що зазначені у специфікації (додаток № 1 до Контракту), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити таку продукцію (пункт 1.1 Контракту).
Додатковими угодами до Контракту сторонами визначено, що строк поставки для першої партії продукції - до 30.11.2017.
На виконання Державного контракту, між Дочірнім підприємством Державна компанія "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш", як покупцем, та компанією "Nattan Sp. z o.o." (Польща), як продавцем укладено контракт про поставку продукції від 19.06.2017 № 16/25-К.
Відповідно до розділу десятого контракту про поставку продукції від 19.06.2017 № 16/25-К сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов?язань, якщо воно сталося внаслідок форс-мажорних обставин, доказом яких є сертифікат уповноваженого органу країни продавця або покупця.
Листом від 20.11.2017 № ВN-330/20/11/17/UKR компанія "Nattan Sp. z o.o." проінформувала відповідача, що Польськими органами експортного контролю ініційовано аудит торгівельних угод укладених компанією "Nattan Sp. z o.o." з Україною, об?єктом якого є, зокрема, контракт від 19.06.2017 № 16/25-К. Компанія "Nattan Sp. z o.o." зобов?язана утриматись від будь-якої діяльності стосовно виконання контракту від 19.06.2017 № 16/25-К. Названі дії підпадають під умови форс-мажору, що підтверджується сертифікатом форс-мажору від 20.11.2017, виданого Польською палатою виробників національної оборони.
Листом від 18.12.2017 № ВN-363/18/12/17/UІМ компанія "Nattan Sp. z o.o." поінформувала відповідача, що умови форс-мажору чинні станом на 18.12.2017.
Відповідач, в свою чергу листом від 22.11.2017 № 27/25-9039, на виконання пункту 7.4 державного контракту від 14.06.2017 №403/1/17/36, повідомив Міністерство оборони України про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та надав копію сертифікату форс-мажору, виданого Польською палатою виробників національної оборони від 20.11.2017 з перекладом, відповідно до якого форс-мажорні обставини розпочалися 20.11.2017.
Листом від 19.11.2017 № 27/25-9998 відповідач повідомив Міністерство оборони України про продовження дії форс-мажорних обставин та надав копію листа компанії "Nattan Sp. z o.o." від 18.12.2017 № ВN-363/18/12/17/UІМ.
Торгово-промислова палата України сертифікатом від 27.12.2017 № 7953 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчила настання з 20.11.2017 форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) за укладеним державним контрактом від 14.06.2017 №403/1/17/36 у вигляді дій/бездіяльності органів державної влади. Сертифікат направлений позивачу листом 12.01.2018 № 27/11-251.
Відповідно до додатку від 19.01.2018 № 2 до сертифікату Польської палати виробників національної оборони від 20.11.2017, умови форс-мажору чинні станом на 19.01.2018, а завершення форс-мажору обумовлюється на 20.03.2018, про що позивач повідомлений листом від 19.01.2018 № 27/25-442.
Відповідно до додатку від 19.03.2018 № 3 до сертифікату Польської палати виробників національної оборони від 20.11.2017, умови форс-мажору чинні станом на 19.03.2018, а завершення форс-мажору обумовлюється на 20.04.2018, про що позивач повідомлений листом від 22.03.2018 № 27/25-2202.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Господарський суд міста Києва рішенням від 18.07.2018 у справі № 910/3701/18 у задоволенні позову відмовив.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.02.2019 апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі № 910/3701/18 - залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовував свої висновки тим, що сертифікат Торгово-промислової палати України є належним та допустимим доказом виникнення з 20.11.2017 форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у вигляді дій/бездіяльності органів державної влади за укладеним Державним контрактом. Пунктом 7.3 державного контракту визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов?язань за контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення контракту та виникли незалежно від волі сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, війна, інша небезпечна подія, або дії органів державної влади).
Відповідач не мав змоги поставити продукцію за Контрактом від іншого продавця, оскільки всі дозвільні документи позивачем оформлені на компанію "Nattan Sp. z o.o.", а саме: 09.06.2017 позивачем видано сертифікат кінцевого користувача № 220/4502 на першу партію продукції, а 16.08.2017 сертифікат кінцевого користувача № 220/6255 на другу партію продукції, в яких погодив експортера продукції - компанію "Nattan Sp. z o.o.".
Відповідачем отримано дозволи державної служби експортного контролю України від 26.07.2017 № 28885000 та від 30.03.2018 № 28885002 з яких вбачається, що він є імпортером, "Nattan Sp. z o.o." - експортером, а Міністерство оборони України - споживачем продукції.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що прокурор не довів правомірність застосування відповідальності за прострочення поставки продукції за державним контрактом від 14.06.2017 № 403/1/17/36.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Заступником Генерального прокурора України - Головним військовим прокурором до Верховного Суду подано касаційну скаргу, у якій заявлено вимогу про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 910/3701/18 та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів касаційної скарги прокурор зазначив, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Зазначив, що висновки суду першої та апеляційної інстанції є помилковими, оскільки розглядаючи спір, що виник при виконанні укладеного між сторонами Міністерство оборони України та Дочірнім підприємством Державна компанія "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" державного контракту від 14.06.2017 № 403/1/17/36, суди досліджували виконання укладеного відповідачем з компанією "Nattan Sp. z o.o." контракту №16/25-К, у якому Міністерство оборони не є стороною.
При цьому судами попередніх інстанцій не надано оцінку обставинам, що строк поставки компанією "Nattan Sp. z o.o." на адресу Дочірнього підприємства Державна компанія "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" виробів за контрактом № 16/25-К визначений до 15.11.2017. У той же час виникнення форс-мажорних обставин у польської сторони при виконанні контракту № 16/25-К визначено у сертифікаті, виданому Польською палатою виробників для національної оборони, з 20.11.2017.
Подія форс-мажору повинна настати до спливу строку виконання зобов?язання, настання події форс-мажору після прострочення боржника не звільняє його від відповідальності.
Крім того, відповідно до пункту 2 протоколу спільної наради, яка відбулася 27.04.2018 за участі представників Дочірнього підприємства Державна компанія "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш", Міністерства оборони України та компанії "Nattan Sp. z o.o." дійсною причиною невиконання польською компанією умов договору №16/25-К є отримання лише 12.02.2018 постачальником (виробником) продукції - компанією "Техноремонт" (Республіка Сербія) дозволу уповноваженого органу з експортного контролю на транспортування продукції територією Республіки Сербія до Республіки Польща.
Надаючи відповідачу на його прохання 09.06.2017 (за тиждень до підписання державного контракту) сертифікат кінцевого споживача № 220/4502, Міністерство оборони лише погодило експортера - Компанію "Nattan Sp. z o.o.", запропоновану імпортером - Дочірнім підприємством Державна компанія "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш".
Отриманий відповідачем сертифікат Торгово-промислової палати України № 7953 від 27.12.2017 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що нібито виникли при виконанні державного контракту №403/1/17/36 не може братись до уваги, оскільки Торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини, настання яких має місце на території України.
У даному випадку наявність таких обставин у Дочірнього підприємства Державна компанія "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" при виконанні державного контракту № 403/1/17/36 як дії/бездіяльність органів державної влади, необґрунтовано зроблено Торгово-промисловою палатою України на підставі сертифікату обставин форс-мажору Польської Палати виробників для національної оборони, що виникли на території Польщі при виконанні контракту № 16/25-К від 19.06.2017.
Укладений між відповідачем та Компанію "Nattan Sp. z o.o." зовнішньоекономічний контракт № 16/25-К ніяким чином не впливає на обсяг прав та обов?язків сторін за укладеним між Дочірнім підприємством Державна компанія "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" та Міністерством оборони України Контрактом №403/1/17/36, а несвоєчасне отримання контрагентами відповідача експортних ліцензій на поставку останньому продукції, не є надзвичайною та невідворотною подією у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а є тим комерційним ризиком, що мав бути врахований відповідачем, який не є виробником продукції, при укладенні державного контракту з Міністерством оборони України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, від 02.08.2018 у справі № 910/11763/17.
Крім того, викладений в пункті 8.9 постанови суду апеляційної інстанції висновок, що при укладенні державного контракту № 403/1/17/36 сторони не могли передбачити того, що іноземний виробник/постачальник продукції через обставини, які в іноземній державі визначаються як форс-мажорні, у стислі строки не зможе отримати ліцензію на експорт продукції, не узгоджується з наступними висновками суду, згідно яких підставою для видачі Польською палатою виробників для національної оборони сертифікату форс-мажору від 20.11.2017 та Торгово-промисловою палатою України сертифікату про форс-мажорні обставини № 7953 від 27.12.2017, які судами попередніх інстанцій покладені в основу судових рішень, став нібито розпочатий аудит транзакцій (торгівельних угод) польської компанії "Nattan Sp. z o.o." з Україною, а не відсутність вчасно отриманої сербським постачальником експортної ліцензії на поставку продукції польській компанії.
Також зазначає про порушення судом апеляційної інстанції приписів частини третьої статті 269 та пункту "в" частини третьої статті 282 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач подав суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу у якому просив рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 910/3701/18 залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Зазначив, що сертифікатом Торгово-промислової палати України від 27.12.2017 № 7953 засвідчено настання з 20.11.2017 форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за державним контрактом від 14.06.2017 № 403/1/17/36 внаслідок дії органів державної влади, що вплинуло на неможливість виконання відповідачем у встановлені терміни зобов?язання з поставки продукції. Сертифікат Торгово-промислової палати України є обов?язковим для застосування на всій території України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому, вступаючи у правовідносини та здійснюючи свою господарську діяльність суб`єкти підприємницької діяльності з метою досягнення будь-яких економічних результатів діють на власний ризик (стаття 42 Господарського кодексу України).
Виходячи з приписів статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.