ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2019 року
м. Київ
справа № 910/10673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Пількова К.М. і Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - Державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" в особі комісії з перетворення ДП "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" від імені якого діє Голова комісії Аврахов Т.Г.,
представник позивача - Бурвікова І.Ю., адвокат (довіреність від 08.01.2019 № 2, свідоцтво від 15.02.2018 № 6390/10),
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія УКРІНВЕСТЦЕНТР",
представник відповідача - Золотарьова М.К. адвокат (довіреність від 26.04.2019 № 19/04-14, свідоцтво від 14.10.2008 № 1903),
третя особа - Державний комітет телебачення і радіомовлення України,
представник третьої особи - Малець Н.О. (довіреність від 22.04.2019 № 1653/25/12),
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія УКРІНВЕСТЦЕНТР"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 (головуючий Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В. і Чорногуз М.Г.)
у справі № 910/10673/18
за позовом Державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" в особі комісії з перетворення ДП "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" від імені якого діє Голова комісії Аврахов Т.Г. (далі - Підприємство)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія УКРІНВЕСТЦЕНТР" (далі - Товариство),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державний комітет телебачення і радіомовлення України (далі - Комітет),
про визнання недійсним договору від 04.05.2016 № ВО-02-5/16.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Підприємство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комітету, про визнання недійсним договору про інвестування в реалізацію проекту будівництва комплексу у складі об`єктів житлового та громадського призначення по вулиці О . Туманяна , 15 у Дніпровському районі м. Києва від 05.10.2017 № 5-10/17Д (далі - Договір) та додаткової угоди № 1 до нього.
Позовні вимоги обґрунтовано не дотриманням сторонами під час укладання спірного договору вимог чинного законодавства, зокрема, щодо дотримання вимог Закону України "Про управління об`єктами державної власності" в частині отримання погодження на укладання Договору від органу до сфери управління якого віднесений позивач, та вимог щодо цільового призначення земельної ділянки по вулиці О . Туманяна, 15 у Дніпровському районі м. Києва .
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при укладанні спірного Договору та додаткової угоди № 1 до нього сторонами були дотримані вимоги частин першої та другої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), укладений договір та додаткова угода № 1 до нього відповідає ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а особи, які вчинили відповідні правочини, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 оскаржуване рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним Договір та додаткову угоду від 12.02.2018 № 1 до Договору з моменту їх укладення.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що:
- Договір є змішаним договором, що містить умови, характерні для договору про спільну діяльність, а тому він мав укладатись в порядку, визначеному Законом України "Про управління об`єктами державної власності" та постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296;
- відсутність волевиявлення уповноваженого органу управління об`єктами державної власності на підписання спірного Договору та порушення встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296 порядку його укладення, є правовою підставою, передбаченою статтями 203, 215, 216 ЦК України, для визнання такого договору недійсним.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019, а рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2018 залишити в силі.
Касаційна скарга (з урахуванням письмових пояснень) обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункт 20 частини першої статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", частину п`яту статті 75 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 203, 215, 216 ЦК України, положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296 "Про затвердження Порядку укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном" (далі - Постанова № 296) та порушено статтю 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Підприємство та Комітет подали відзиви на касаційну скаргу, в яких, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просять залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 05.10.2017 Підприємством як стороною-1 та Товариством як стороною-2 було укладено Договір.
Згідно з термінами, що застосовуються у Договорі:
об`єкт - комплекс у складі об`єктів житлового та громадського призначення по вулиці О. Туманяна, 15 у Дніпровському районі м. Києва, який будується на земельній ділянці, орієнтовно площею 26 648,66 кв.м, код ділянки 63:018:004, яка зайнята будівлями та спорудами Підприємства, схема розташування та межі земельної ділянки відповідають документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
сторона-1 - сторона по Договору, якій належить право на забудову земельної ділянки об`єктом, яка для реалізації проекту з будівництва об`єкта залучає інвестиції сторони-2 та, у тому числі, передає останній визначені цим договором функції замовника будівництва об`єкта;
сторона-2 - сторона по Договору, яка при реалізації проекту відповідно до Договору забезпечує як інвестор фінансування усіх видів робіт, необхідних для будівництва об`єкта, а також, з метою забезпечення інвестування, - здійснює виконання частини функцій замовника будівництва об`єкта відповідно до Договору;
реалізація проекту - комплекс дій організаційного, оперативно-господарського, технічного, фінансового та іншого характеру, спрямованих на будівництво об`єкта на земельній ділянці, прийняття його в експлуатацію, з наступним оформленням сторонами права власності на частини об`єкта на умовах та в порядку, визначених цим договором.
Відповідно до пункту 1.1 Договору сторона-2 зобов`язується здійснити інвестування в порядку та розмірах визначених Договором, а сторона-1 зобов`язується реалізувати вказану інвестицію і передати стороні-2 її результат на умовах визначених Договором, з метою реалізації проекту відповідно до умов, передбачених Договором.
Згідно з пунктом 1.2 Договору з метою здійснення інвестування, обумовленого цим Договором, сторона-1 з укладенням цього договору передає, а сторона-2 приймає частину функцій замовника будівництва об`єкта.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що конкретні параметри об`єкта (техніко-економічні показники) визначаються сторонами відповідно до затвердженої проектної документації.
Відповідно до пункту 1.5 Договору з моменту укладення договору сторона-2 набуває майнових прав на об`єкт інвестування у вигляді права вимоги до сторони-1 на отримання у приватну власність частки об`єкта (житлові приміщення, нежитлові приміщення, машино-місця) в майбутньому - після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію.
Згідно з пунктом 1.6 Договору сторона-2 отримує виключне право на виконання частини функцій замовника будівництва об`єкта, яке полягає в обов`язку сторони-1 в період дії договору утриматися від делегування функцій замовника будівництва об`єкта іншим особам.
Пунктом 1.7 Договору передбачено, що цей договір регулює правовідносини сторін в процесі здійснення інвестиційної діяльності у сфері будівництва. Сторони стверджують, що цей договір не є договором про спільну діяльність. Майно та майнові права, кошти тощо, внесені для реалізації цього договору, не є об`єднанням вкладів сторін, не є їх спільною частковою власністю. За цим договором не виникає спільного майна сторін. При реалізації договору сторони зберігають свою юридичну самостійність.
Відповідно до пункту 1.8 Договору при виконанні цього договору метою сторони-2 є отримання частини об`єкта у власність, а метою сторони-1 є досягнення цілей, що визначені установчими документами сторони-1.
Згідно з пунктом 1.9 Договору сторона-1 підтверджує свою повну добровільну згоду і обізнаність відносно того, що виконання цього договору буде мати наслідком в тому числі переробку (реконструкцію) нерухомого майна сторони-1, розміщеного на земельній ділянці, та створення в результаті нового нерухомого майна - об`єкту в цілому або окремих будівель/споруд, як його частини відповідно до проектної документації, а також відносно того, що така переробка здійснюється на законних підставах (не самочинно) - за цим договором - і що сторона-2 набуває право власності на визначену цим договором частину об`єкту як на новостворене нерухоме майно (нову річ).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що реалізація проекту здійснюється у три етапи: етап 1 - підготовчий етап до будівництва об`єкта; етап 2 - практична реалізація будівництва об`єкта; етап 3 - розподіл об`єкта між сторонами.
Відповідно до пункту 2.2 Договору виконання етапу 1 розпочинається відразу після укладення цього договору і здійснюється до його повного виконання. Сторони починають виконання етапу 2 виключно після завершення виконання етапу 1.
Згідно з пунктом 2.3 Договору етап 1 включає виконання таких процедур: 1) коригування, погодження та затвердження Київською міською радою Детального плану території, до складу якої входить земельна ділянка, із включенням до ДПТ перспективних намірів, що дозволяють здійснити будівництво об`єкта на земельній ділянці; 2) розроблення, погодження та затвердження відповідно до чинного законодавства документації із землеустрою щодо земельної ділянки та надання земельної ділянки стороні-1 з отриманням відповідного документа, що посвідчує право на земельну ділянку з цільовим призначенням та видом користування, що відповідає функціональному призначенню об`єкта та дозволяє здійснити будівництво об`єкта на земельній ділянці; 3) отримання (за необхідності) у встановленому законодавством порядку окремого погодження від уповноважених органів, що дозволяють реконструкцію або знесення (демонтаж) будівель та споруд державної власності, які перебувають на балансі сторони-1 та розташовані на земельній ділянці; 4) проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна сторони-1, які знаходяться на земельній ділянці, з оформленням відповідної технічної документації та організація реєстраційних дій щодо таких об`єктів нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що етап 2 включає виконання (фінансування з боку сторони-2) таких процедур: 1) отримання вихідних даних на проектування об`єкта (містобудівних умов та обмежень забудови Земельної ділянки, технічних умов); 2) проектування об`єкта, експертиза проекту, отримання дозвільної документації на виконання будівельних робіт; 3) будівництво об`єкту, прийняття об`єкта в експлуатацію. Даний етап вважається завершеним після отримання документа про відповідність збудованого об`єкту проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Відповідно до пункту 2.5 Договору етап 3 включає виконання таких процедур: 1) розподіл об`єкта в натурі між сторонами та державна реєстрація права власності на об`єкт.
Згідно з пунктом 2.6 Договору організацію виконання етапу 1 здійснює сторона-2 від імені сторони-1 на підставі довіреності, виданої стороною-1. Виконання етапу 2 здійснюється за рахунок фінансування (інвестування) сторони-2, з метою чого сторона-2 виконує частину функцій замовника будівництва об`єкта, передбачених договором, діє від свого імені, чинить в межах цього договору усі необхідні юридичні дії та акти, укладає на власний розсуд будь - які правочини, необхідні для реалізації проекту. Організацію виконання етапу 3 здійснює кожна сторона окремо стосовно своєї частини в об`єкті.
За умовами пункту 3.1 Договору сторона-2, діючи як повірений сторони-1 на етапі 1 може здійснити фінансування вказаних витрат, у такому випадку такі витрати сторони-2 будуть враховані сторонами при визначенні часток сторін в об`єкті будівництва.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що сторона-2 зобов`язується забезпечити фінансування усіх інших витрат з реалізації проекту в повному обсязі.
Відповідно до пункту 3.3 Договору на виконання договору сторона-2 перераховує на користь сторони-1 3 000 000,00 грн. у наступному порядку: 600 000,00 грн. у разовому порядку протягом одного місяця від дня укладання Договору, після чого - по 200 000,00 грн. кожного наступного місяця до 5 числа місяця, що слідує за поточним, до моменту повного перерахування вказаної суми.
Згідно з пунктом 6.1 Договору розподіл часток об`єкту будівництва, створеного в результаті інвестування за цим договором, здійснюється між сторонами наступним чином:
сторона-1 отримує не менше 1 000,00 кв.м та не більше 2 500,00 кв.м проектної площі об`єкту будівництва, з якої не менш ніж 1 000,00 кв.м (однієї тисячі квадратних метрів) нежитлової площі, а інша розподіляється за принципом 50% на 50% житлової і нежитлової площі. При цьому частка сторони-1 не може бути меншою за вартістю, визначеною відповідним незалежним суб`єктом оціночної діяльності, від визначеної відповідним незалежним суб`єктом оціночної діяльності вартості нерухомого майна сторони-1, реконструкція якого буде здійснена за умовами цього договору;
частка сторони-2 складається із житлової та нежитлової проектної площі об`єкта будівництва і дорівнює різниці між загальною проектною площею Об`єкта будівництва та проектною площею об`єкта будівництва, що становить частку сторони-1.
Конкретний перелік житлових приміщень, нежитлових приміщень, машино-місць, які отримують сторони, визначається в додатку № 1 до Договору.
Пунктом 6.11 Договору передбачено, що до завершення будівництва об`єкта та до передачі об`єкта у власність сторін сторона-2 є власником незавершеного будівництвом об`єкта у вигляді матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва об`єкта (створення майна).
Відповідно до пункту 7.5 Договору якщо в процесі реалізації проекту виявиться неможливість здійснювати будівництво об`єкта у зв`язку з обставинами, які залежать від сторони-1 або за наявності вини сторони-1 у виникненні таких обставин, в тому числі, але не виключно, через обставини, передбачені пунктом 8.3 цього договору, або у разі односторонньої безпідставної відмови сторони-1 виконувати зобов`язання за цим договором, або у разі, якщо за ініціативою або з вини сторони-1 цей договір у судовому порядку буде визнаний неукладеним, недійсним або нікчемним, сторона-1 зобов`язана сплатити стороні-2 неустойку (штраф) у розмірі 25 000 000,00 грн. Штраф підлягає сплаті протягом 30 календарних днів від дати отримання відповідного повідомлення від сторони-2. Сторона-1 звільняється від сплати неустойки, якщо обставини, зазначені в цьому пункті, настали за ініціативою чи з вини сторони-2 або сторона-2 своїми діями або бездіяльністю сприяла настанню таких обставин.