ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 524/113/15-к
Провадження № 51-2472км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Остапука В.І., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Кириленка М.О.,
прокурора Ємця І.І.,
засудженої ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Сокол Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Сокол Т.В. в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 01 жовтня 2015 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, з вищою освітою, не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 липня 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Суд постановив стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 300 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 392 грн в дохід на відшкодування судових витрат за проведення судових криміналістичних експертиз.
Судом вирішено питання про долю речових доказів.
Згідно з вироком, 06 листопада 2014 року, приблизно о 16 год. 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_3, 1989 року народження, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час сварки, діючи з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_3, завдала один удар кухонним ножем у ліву частину грудної клітини потерпілому. Внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер на місці.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 01 жовтня 2015 року, вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 липня 2015 року залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисникСокол Т.В.в інтересах засудженої ОСОБА_1 просить судові рішення змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 115 на ст. 118 КК та призначити за цим законом ОСОБА_1 більш м`яке покарання. При цьому, захисник посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягнуло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через суворість. В обґрунтування наведеного вказує, що суди не врахували належним чином дані про особу ОСОБА_1, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, сприяла розкриттю злочину, має матір похилого віку, доньку та новонароджену дитину, має позитивні характеристики, вищу освіту, злочин вчинила внаслідок неправомірних дій потерпілого, щиро розкаюється в скоєному.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Сокол Т.В. підтримала свою касаційну скаргу та просила її задовольнити у повному обсязі.
Засуджена ОСОБА_1 підтримала касаційну скаргу своєї захисниці та просила її задовольнити.
Прокурор Ємець І.І. просив залишити касаційну скаргу захисника без задоволення, а вирок та ухвалу суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи викладені у касаційній скарзі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Зі змісту касаційної скарги захисниці вбачається, що вона, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить дати доказам іншу оцінку, ніж ту, яку дали суди першої й апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
Відповідно до ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Доводи захисника Сокол Т.В. про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 115 КК на ст. 118 КК є необґрунтованими.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, зроблено з додержанням ст. 23 КПК та на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими в їх взаємозв`язку, відповідно до ст. 94 КПК.