Постанова
Іменем України
11 липня 2019 року
м. Київ
справа № 757/24365/18-ц
провадження № 61-10890св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Міністерство юстиції України, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року у складі судді Остапчук Т. В., постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Сержанюка А. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 як фізична особа звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 21 вересня 2015 року ОСОБА_1 зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
Наказом Міністерства юстиції України від 28 квітня 2016 року № 1258/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" було тимчасово заблоковано доступ позивача, як приватного нотаріуса, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно терміном до 26 жовтня 2016 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року, цей наказ Міністерства юстиції України визнано неправомірним та скасовано.
Позивач вказував, що протиправним наказом йому заподіяна матеріальна та моральна шкода, оскільки з 28 квітня 2016 року до 26 жовтня 2016 року він не мав можливості здійснювати нотаріальні дії, пов`язані з нерухомістю і отримувати за це доходи. Тому, позивач вважає, що на його користь з Державного бюджету України повинна бути стягнута матеріальна шкода у вигляді упущеної вигоди.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просив стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на відшкодування матеріальної шкоди 2 996 431,90 грн та моральної шкоди - 10 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 500 грн на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів причинний зв`язок між заподіяною йому шкодою та неправомірними діями відповідача, не зазначив у чому саме полягає заподіяна шкода, оскільки наказом Міністерства юстиції України від 28 квітня 2016 року було лише тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Крім того, сума збитків (упущеної вигоди), яку просив стягнути позивач, зокрема відповідно до розрахунку отримання оплати послуг, що надаються приватним нотаріусом за домовленістю сторін, обґрунтовується умовними припущеннями про можливість отримання ним доходу.
При цьому, частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність дій посадової особи Міністерства юстиції України, тому наявні передбачені законом підстави для відшкодування заданої позивачу такими діями моральної шкоди.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у стягненні за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача 1 500 грн на відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позову, відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. Крім того зазначив, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями посадової особи Міністерства юстиції України та наслідками, зазначеними позивачем у позові. При цьому, зазначив, що сам по собі факт наявності судового рішення про визнання дій посадової особи Міністерства юстиції України неправомірними, за умови недоведення вищенаведених обставин, не є достатньою підставою для висновку про наявність в цій справі підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду, касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що у зв`язку з тим, що наказом Міністерства юстиції України від 28 квітня 2016 року було тимчасово заблоковано доступ ОСОБА_1 як приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно терміном до 26 жовтня 2016 року, в цей період позивач не мав можливості здійснювати нотаріальні дії, пов`язані з нерухомістю і отримувати за це оплату, тобто доходи, які міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргувідповідач вказує, що Міністерство юстиції України як орган, який здійснює контроль та нагляд за діяльністю приватних нотаріусів, може застосувати заходи дисциплінарної відповідальності у спосіб, визначений законами України та підзаконними нормативно - правовими актами, зокрема, Законом України "Про нотаріат" та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" при виконанні нотаріусом повноважень державного реєстратора.
Отже, виходячи з викладеного реалізація органом державної влади владно-управлінських функцій, передбачених законодавством України, не може розцінюватися як матеріальна та моральна шкода, завдана органом державної влади.
Оскільки, тимчасове блокування державним реєстраторам доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є визначеним законодавством України способом дисциплінарного впливу, відсутні правові підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди у цій справі позивачу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
02 липня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу з 21 вересня 2015 року.
Наказом Міністерства юстиції України від 28 квітня 2016 року № 1258/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" було тимчасово заблоковано доступ позивача, як приватного нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно терміном до 26 жовтня 2016 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 28 квітня 2016 року № 1258/5. Зобов`язано Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2016 року № 1258/5, а саме, записів, внесених на підставі рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 березня 2016 року № 28610148 та № 28614184, від 28 березня 2016 року № 28961138.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.