Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 466/9104/17
провадження № 61-10390св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представники відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова у складі судді Едера П. Т. від 28 грудня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Левика Я. А., Цяцяка Р. П. від 15 квітня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту повного розрахунку за договором купівлі-продажу квартири.
Позов мотивований тим, що 05 червня 2015 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, за ціною 313 123 грн, з яких 71 123 грн отримано продавцем від покупця до нотаріального посвідчення цього договору, а 242 000 грн покупець зобов`язався сплатити до 05 червня 2016 року.
Посилаючись на те, що 25 травня 2016 року на рахунок ОСОБА_3 ним було перераховано 149 998 грн, а 26 травня 2016 року - 92 002 грн, у зв`язку із чим станом на 26 травня 2016 року повністю виконано умови договору та сплачені обумовлені кошти на рахунок відповідача, проте відповідач своїми діями, а саме відмовою підтвердити факт повного розрахунку за договором купівлі-продажу квартири, порушує його право розпоряджатись квартирою, як власника майна, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 21 травня 2019 року, позов задоволено. Встановлено факт проведення повного розрахунку за договором купівлі-продажу квартири від 05 червня 2015 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 виконано умови договору купівлі-продажу квартири від 05 червня 2015 року та повністю сплачені обумовлені кошти на рахунок ОСОБА_3, а тому його порушене право, як власника майна, набутого на підставі вказаного договору, підлягає судовому захисту.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Відзив до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 466/9104/17 з Шевченківського районного суду м. Львова. Зупинено дію рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків щодо сплати позивачем 71 123 грн до підписання договору купівлі-продажу, оскільки така сплата повинна була відбутися шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця, проте позивачем не надано підтвердження здійснення такої сплати. Також судами не перевірено, чи були здійснені позивачем та третьою особою оплати саме за договором купівлі-продажу, чи за інші послуги, враховуючи, що у призначенні платежу зазначається: "надходження готівки з платіжної картки". Не враховано судами й вимоги статті 1087 ЦК України щодо форми розрахунків за участю фізичних осіб, не пов`язаних із здійсненням ними підприємницької діяльності. Крім того, встановлюючи проведення розрахунку між сторонами, суди посилалися на постанову апеляційного суду Львівської області від 03 квітня 2018 року та рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2017 року (справа № 462/2927/17), проте предметом спору у цій справі було визнання договору недійсним з підстав, визначених статтею 233 ЦК України, а саме під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, і судами не встановлювався факт повного розрахунку між продавцем та покупцем.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 05 червня 2015 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяк М. Р. та зареєстрований в реєстрі за № 909.
Згідно пункту 1.1 договору ОСОБА_3 передає, а ОСОБА_1 приймає у власність квартиру під АДРЕСА_1 і оплачує її вартість за ціною та в порядку, що передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 3.1 договору продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за 313 123 грн, з яких 71 123 грн отримано продавцем від покупця до нотаріального посвідчення цього договору, а 242 000 грн покупець зобов`язується сплатити до 05 червня 2016 року шляхом безготівково перерахування коштів на рахунок продавця. Факт проведення повного розрахунку та виконання договору засвідчується заявою продавця, справжність підпису на якій буде засвідчено нотаріально.
При цьому, у пункті 5.2 вказаного договору визначено, що сторони стверджують один одному та повідомляють усіх зацікавлених у тому осіб, що: на момент укладання цього Договору вони усвідомлювали і усвідомлюють значення своїх дій і могли (можуть) керувати ними; розуміють природу цього правочину, свої права та обов`язки за Договором; при укладенні Договору відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані ними; Договір укладається відповідно до вільного волевиявлення, що відповідає внутрішній волі учасників правочину, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску; на вигідних для сторін умовах і не є наслідком помилки або результатом впливу тяжких обставин; правочин вчиняється з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним) та не приховує собою інший правочин (не є удаваним).
За вимогами пункту 5.6. договору сторони домовились, що покупець до повного розрахунку з продавцем не має права відчужувати чи передавати в заставу зазначену в цьому договорі квартиру.
Право власності на квартиру виникає у покупця з моменту державної реєстрації права (пункт 5.7 договору).
Судами також установлено, що 25 травня 2016 року на рахунок ОСОБА_3 позивачем перераховано 149 998 грн, а 26 травня 2016 року - 92 002 грн, що підтверджується копіями квитанцій АТ КБ "ПриватБанк", наявними в матеріалах справи.
З листа - уточнення банку від 25 травня 2016 року вбачається, що касиром АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_8 було допущено помилку в імені платника " ОСОБА_10 " у квитанції про оплату 149 998 грн від 25 травня 2016 року, просить вважати правильним платника " ОСОБА_1 ".
Також матеріали справи містять рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2017 року, залишене без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 03 квітня 2018 року, про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, яким встановлено як домовлену між сторонами вартість майна за договором купівлі продажу, так і факт виконання зобов`язань за таким.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.