Постанова
Іменем України
01 липня 2019 року
м. Київ
справа № 136/37/18
провадження № 61-6073 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке" на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 29 листопада 2018 року у складі судді Стадника С. І. та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке" (далі - ТОВ "Прилуцьке") про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,0989 га, яка розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області.
У травні 2017 року він отримав від ТОВ "Прилуцьке" матеріали реєстраційної справи, у зв`язку з чим йому стало відомо про існування договору оренди землі від 10 червні 2014 року, укладеного між ним та відповідачем строком на 5 років та предметом якого є зазначена земельна ділянка.
Вказаний договір оренди землі він не підписував.
У зв`язку з наведеним, просив визнати недійсним договір оренди землі від 10 червня 2014 року, який укладено між ним та відповідачем.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області 29 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 10 червня 2014 року, який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ "Прилуцьке" про передачу в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0989 га, яка розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із тих підстав, що договір оренди землі є недійсним у зв`язку з відсутністю волевиявлення позивача на його укладання, оскільки він вказаного договору не підписував, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи. При цьому, суди не знайшли підстав для застосування строку позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Прилуцьке" залишено без задоволення, а рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 29 листопада 2018 року - без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Прилуцьке", суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши також, що з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся в межах строку позовної давності, оскільки дізнався про існування спірного договору оренди землі у травні 2017 року після отримання від відповідача матеріалів реєстраційної справи, а не з моменту отриманням від нього коштів за користування земельною ділянкою.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Прилуцьке" на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 29 листопада 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 136/37/18 та витребувано її матеріали з Липовецького районного суду Вінницької області.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "Прилуцьке", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно не з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, дійшли помилкових висновків, які не підтверджені доказами.
Позивач не мав жодних об`єктивних перешкод довідатися про наявність договору оренди землі з часу його укладення, як власник земельної ділянки міг і повинен був довідатися про порушення своїх прав, оскільки частина перша статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0989 га, яка розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, що підтверджується державним актом серії НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку від 17 січня 2006 року.
10 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Прилуцьке" укладено договір оренди землі, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Прилуцьке" було зареєстровано право оренди земельної ділянки.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизипідпис в графі "Орендодавець" договору від 10 червня 2014 року щодо оренди земельної ділянки площею 3,0989 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ) виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою із наслідуванням почерку позивача (а. с. 88-91).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.