ПОСТАНОВА
Іменем України
10 липня 2019 року
Київ
справа №815/5947/15
касаційне провадження №К/9901/4852/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Желєзного І.В., Саприкіної І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 (головуючий суддя: Вовченко О.С.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 (головуючий суддя: Золотніков О.С., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.) у справі №815/5947/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" до Відділу Держгеокадастру у Татарбунарському районі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа: Лиманська сільська рада про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" (далі - ТОВ "Молокозавод") звернулося до суду з позовом до Відділу Держгеокадастру у Татарбунарському районі Одеської області Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа: Лиманська сільська рада, в якому просило:
визнати протиправними дії відповідача по застосуванню коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки 2,5 як для земельної ділянки комерційного призначення при обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 4,287 га для будівництва, експлуатації та обслуговування туристичного комплексу "Мрія" в рекреаційній зоні с. Лиман Татарбунарського району Одеської області;
зобов`язати видати позивачу витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 4,287 га., для будівництва, експлуатації та обслуговування туристичного комплексу "Мрія" в рекреаційній зоні с. Лиман Татарбунарського району Одеської області з застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки Кф 0,5, який застосовується для земель рекреаційного призначення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність дій відповідача щодо застосування при обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 42864,8500 кв.м коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки - 2,5, як для земельної ділянки комерційного призначення. Зазначає, що орендована земельна ділянка використовується Товариством виключно у рекреаційних цілях, тобто у повній відповідності до її цільового призначення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відділу Держземагенства у Татарбунарському районі Одеської області № В-Н-842 від 22.09.2014. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи справу в частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, наданої позивачу в оренду, має визначатися, як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання.
Рішення суду першої інстанції в цій частині сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не доведено підстав застосування до спірних правовідносин коефіцієнта функціонального використання землі - 0,5, а також, що суд не може підміняти собою суб`єкта владних повноважень і здійснювати замість нього покладені на цього суб`єкта владні управлінські функції.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог у задоволенні яких відмовлено, ТОВ "Молокозавод" подало касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення в оскаржуваній частині та у цій частині ухвалити нове рішення, яким зобов`язати відповідача видати Товариству витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 4,287 га. для будівництва, експлуатації та обслуговування туристичного комплексу "Мрія" в рекреаційній зоні с. Лиман Татарбунарського району Одеської області з застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки Кф 0,5, який застосовується для земель рекреаційного призначення. Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи, так як при обчисленні грошової оцінки спірної земельної ділянки необхідно застосовувати значення коефіцієнта функціонального призначення, як до земель рекреаційного призначення, тобто з розрахунку - 0,5, а не із застосуванням коефіцієнта - 2,5, як для земельної ділянки комерційного призначення. Окрім того, попри те, що у прохальній частині касаційної скарги позивач просить суд ухвалити рішення лише в частині позовних вимог, у задоволенні яких судами попередній інстанцій відмовлено, по тексту касаційної скарги скаржник висловлює незгоду з мотивами судового рішення, яким обгрунтовано задоволення позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2016 відкрито касаційне провадження у справі.
09.03.2016 від Лиманської сільської ради на адресу Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких остання просила суд касаційної інстанції залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін з посиланням на повне з`ясування судами обставин у справі та ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Третя особа просила суд здійснювати розгляд справи за її відсутності.
Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
В порядку ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), п. 15 Перехідних положень КАС України за результатами автоматизованого розподілу від 10.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржені судові рішення у межах доводів касаційної скарги з урахуванням вимог ч. 3 ст. 341 КАС України, з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Лиманською сільською радою та ТОВ "Молокозавод" укладено Договір оренди землі від 01.06.2006, згідно із умовами якого позивачу передано у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі рекреаційного призначення загальною площею 4,287 га, розташовану в курортній зоні "Катранка" в межах с.Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області. Земельну ділянку передано в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування туристичного комплексу "Мрія" строком на 49 років.
21.01.2008 між Лиманською сільською радою та ТОВ "Молокозавод" укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі несільськогосподарського призначення, у якій сторонами погоджено, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 83868,51 грн., що складає 6,655% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Рішенням Лиманської сільської ради від 12.07.2013 № 525-VІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, а рішенням місцевої ради від 28.11.2013 № 577-VІ затверджені нові ставки оплати оренди землі комунальної власності в межах с. Лиман на 2014 рік.
У зв`язку із встановленням нової грошової оцінки земель с. Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, 22.09.2014 Відділом Держземагенства у Татарбунарському районі Одеської області виготовлений витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № В-Н-842, згідно із яким нормативна оцінка земельної ділянки під забудовою становить 5 196 077,12 грн. При визначенні нормативної грошової оцінки землі відповідачем застосований коефіцієнт функціонального використання 2,5, як для земель комерційного використання.
Вважаючи, що при обрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідачем невірно застосовано коефіцієнт функціонального використання 2,5 замість 0,5, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Закон України від 11.12.2003 №1378-IV "Про оцінку земель" (далі - Закон №1378-ІV; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель.
За змістом ч. 5 ст. 5 цього Закону грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.