ПОСТАНОВА
Іменем України
10 липня 2019 року
Київ
справа №815/6931/16
адміністративне провадження №К/9901/23617/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
секретар судового засідання - Івашків Р.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року (головуючий суддя - Стеценко О.О.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року (головуючий суддя - Шевчук О.А., судді - Зуєва Л.Є., Федусик А.Г.)
у справі № 815/6931/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Одеській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Одеська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
1. В грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач, ГУНП в Одеській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Одеська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України (далі - третя особа), в якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1290 о/с від 15.11.2016 року;
1.2. поновити ОСОБА_1, майора поліції на посаді слідчого Київського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області;
1.3. Стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Одеська обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовлено.
3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що, звертаючись до відповідача із рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції України за п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із скороченням штатів) Закону України "Про Національну поліцію" з 16.11.2016 року, позивач фактично відмовилась від наявних в неї переваг в залишенні на роботі. В поданому рапорті позивач зазначила, що рішення про звільнення прийнято остаточно, на звільненні наполягає. Посилання позивача на те, що написання вказаного рапорту вона здійснила у стані сильного хвилювання після отримання психологічного стресу, судами не взято до уваги, оскільки такі твердження позивача, співробітника ГУНП в Одеській області із стажем роботи в органах внутрішніх справ більше, ніж 15 років, нівелюють посилання позивача на її відповідність займаній посаді слідчого Київського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області. Крім того, з моменту написання рапорту про звільнення до моменту прийняття відповідного наказу ОСОБА_1 не скористалась правом відкликання свого рапорту про звільнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
4. 19 червня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення, а справу направити для продовження розгляду або на новий розгляд.
5. В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що відповідачем було протиправно звільнено її з роботи, оскільки скорочення штату не відбулося, процедура скорочення не дотримана в частині врахування переважного права на залишення на посаді, яким вона, як мати двох неповнолітніх дітей, одинока матір та працівник з тривалим безперервним стажем роботи володіє, а також не виплачена одноразова допомога при звільненні. Крім того, судами попередніх інстанцій не з`ясовано факт примусу скаржника відповідачем до написання заяви про звільнення у зв`язку із скороченням штатів.
6. 11.07.2017 відповідачем до суду касаційної інстанції було подано заперечення на касаційну скаргу, в якому ГУНП в Одеській області вважає твердження скаржника необґрунтованими та не підтвердженими жодними доказами. Відтак, просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
8. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні.
9. 01.07.2019 на адресу суду касаційної інстанції надійшло клопотання Одеської обласної організації професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, в якому третя особа просить касаційну скаргу задовольнити в повному обсязі та розглядати справу без її участі.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
10. ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ з 07.11.2001 року по 06.11.2015 року, з 07.11.2015 року працювала на посаді слідчого Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.
11. 02.09.2016 року Національною поліцією України видано наказ № 788 дск "Про організаційно штатні зміни в ГУНП в Одеській області".
12. 16.09.2016 року ГУНП в Одеській області видано наказ № 2244 дск "Про організаційно-штатні зміни в ГУНП в Одеській області".
13. 16.09.2016 року позивача було ознайомлено із наказами Національної поліції України № 788 дск від 02.09.2016 року "Про організаційно штатні зміни в ГУНП в Одеській області" та з наказом ГУНП в Одеській області № 2244 дск від 16.09.2016 "Про організаційно-штатні зміни в ГУНП в Одеській області".
14. Цього ж дня позивача під підпис було повідомлено про наступне звільнення не раніше ніж за два місяці на підставі пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України" та про неможливість працевлаштування в ГУНП в Одеській області у звязку із скороченням штатної чисельності органів і підрозділів Національної поліції України та ГУНП в Одеській області.
15. 09.11.2016 року ОСОБА_1 особисто подала до канцелярії УКЗ рапорт на імя т.в.о. начальника ГУНП в Одеській області Могили В.С. про звільнення зі служби в Національній поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із скороченням штатів) Закону України "Про Національну поліцію" з 16.11.2016 року, в якому також зазначила, що на звільненні наполягає, від проходження військово-лікарської комісії відмовилась.
16. 15.11.2016 року наказом ГУНП в Одеській області № 1290 о/с позивача було звільнено з посади слідчого Київського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області з 16.11.2016 року на підставі п. 4 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію України" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Підставою для видання зазначеного наказу зазначено рапорт ОСОБА_1 від 09.11.2016 року, подання начальника Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 28.10.2016 року та попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 з 16.09.2016 року.
17. Відповідно до витягу з тимчасового штату станом на 01.09.2016 р. у Київському відділі поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області було 35 посад слідчих.
18. Згідно витягу з штату станом на 31.12.2016 р. у Київському відділі поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області кількість слідчих скорочено до 10 посад.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
19. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Частина 6 статті 43 Конституції України: Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
21. Абзац 4 пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII): Переміщення поліцейських здійснюється: на рівнозначні посади: у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації.
22. Частина 1 статті 68 Закону № 580-VIII: У разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
23. Частина 2 статті 68 Закону № 580-VIII: Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
24. Частина 3 статті 68 Закону № 580-VIII: Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.