ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2019 року
Київ
справа №496/4026/17
адміністративне провадження №К/9901/9015/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду в складі судді Свиди Л.І. від 02 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Семенюк Г.В., Потапчука В.О., Шляхтицького А.В. від 26 лютого 2019 року у справі № 496/4026/17 за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності,
УСТАНОВИВ:
Позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до виконкому Нерубайської сільської ради Одеської області, третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал" про визнання протиправним та скасування рішення виконкому Нерубайської сільської ради від 26.02.2010 року № 31 в частині: - визнання права власності за ТОВ "ТЕРМІНАЛ" нерухоме майно з реєстраційним номером 25448604 (адміністративна будівля літ "А" - 294,40 кв.м., будівля прохідної літ "Б" - 49,40 кв.м., будівля диспетчерської літ "В" - 24,20 кв.м., будівля щитова літ. "Г" - 4,30 кв.м., будівля альтанки літ. "Д" - 7,7 кв.м.), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; - видачі свідоцтва на право власності на ТОВ "ТЕРМІНАЛ" на нежитлові будівлі загальною площею 380 кв.м. (адміністративна будівля літ "А" - 294,40 кв.м., будівля прохідної літ "Б" - 49,40 кв.м., будівля диспетчерської літ "В" - 24,20 кв.м., будівля щитова літ. "Г" - 4,30 кв.м., будівля альтанки літ. "Д" - 7,7 кв.м.), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; - скасування свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 18.03.2010 року в частині права власності ТОВ "ТЕРМІНАЛ" на нежитлові будівлі загальною площею 380 кв.м.(адміністративна будівля літ "А" - 294,40 кв.м., будівля прохідної літ "Б" - 49,40 кв.м., будівля диспетчерської літ "В" - 24,20 кв.м., будівля щитова літ. "Г" - 4,30 кв.м., будівля альтанки літ. "Д" - 7,7 кв.м.).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з наданням доказів поважності причин його пропуску з 2009 року, у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з не усуненням недоліків.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким і погодився апеляційний суд, виходили з того, що на підставі ч. 13 ст. 171 КАС України позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду, підтвердженої відповідними доказами поважності причин пропуску з 2009 року. Не усунувши вказані недоліки, позовну заяву залишено без розгляду.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при зверненні до суду з позовом, ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14 листопада 2017 року позовну заяву прийнято до провадження, поновлено строк звернення до суду. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2018 року адміністративну справу № 496/4026/17 за позовною заявою ОСОБА_1 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року прийнято до розгляду адміністративну справу № 496/4026/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконкому Нерубайської сільської ради Одеської області, третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал" про визнання протиправним та скасування рішення, скасування свідоцтва на право власності в частині права власності ТОВ "Термінал" на нежитлові будівлі та відкрито загальне позовне провадження. Вказує, що позовна заява відповідає вимогам та відсутні підстави для залишення без розгляду. Крім того вказує, що ухвалу про залишення без руху позивач не отримував, відтак не мав можливості усунути вказані недоліки.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що предметом спору є правомірність рішення виконкому Нерубайської сільської ради від 26.02.2010 року № 31 в частині: - визнання права власності за ТОВ "ТЕРМІНАЛ" нерухоме майно з реєстраційним номером 25448604 (адміністративна будівля літ "А" - 294,40 кв.м., будівля прохідної літ "Б" - 49,40 кв.м., будівля диспетчерської літ "В" - 24,20 кв.м., будівля щитова літ. "Г" - 4,30 кв.м., будівля альтанки літ. "Д" - 7,7 кв.м.), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; - видачі свідоцтва на право власності на ТОВ "ТЕРМІНАЛ" на нежитлові будівля загальною площею 380 кв.м. (адміністративна будівля літ "А" - 294,40 кв.м., будівля прохідної літ "Б" - 49,40 кв.м., будівля диспетчерської літ "В" - 24,20 кв.м., будівля щитова літ. "Г" - 4,30 кв.м., будівля альтанки літ. "Д" - 7,7 кв.м.), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; - скасування свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 18.03.2010 року в частині права власності ТОВ "ТЕРМІНАЛ" на нежитлові будівлі загальною площею 380 кв.м. (адміністративна будівля літ "А" - 294,40 кв.м., будівля прохідної літ "Б" - 49,40 кв.м., будівля диспетчерської літ "В" - 24,20 кв.м., будівля щитова літ. "Г" - 4,30 кв.м., будівля альтанки літ. "Д" - 7,7 кв.м.)
Залишаючи позов без розгляду, суди керувалися приписами ст.171 КАС України та вважали, що розгляд справи має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.
Проте колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися "судом, встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).