Постанова
Іменем України
08 липня 2019 року
м. Київ
справа № 397/1623/16-ц
провадження № 61-34086 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н",
третя особа - Відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від
07 червня 2017 року, ухвалене у складі колегії суддів: Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н" (далі - ТОВ "Агроконтракт-Н") про визнання частково недійсними договорів оренди земельних ділянок.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок № НОМЕР_1 площею 6,81 га та № НОМЕР_2 площею 6,77 га, а ОСОБА_2 власником земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 6,28 га, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. 03 грудня 2007 року між ними та ТОВ "Агроконтракт-Н" були укладені договори оренди земельних ділянок НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, за якими вони передали у платне користування відповідачу належні їм земельні ділянки строком на 10 років.
20 серпня 2016 року ними письмово повідомлено відповідача про небажання продовжувати орендні відносини після 2017 року, та про намір самостійно обробляти земельні ділянки, на що отримали відмову, мотивовану тим, що строк дії договорів оренди починається з їх державної реєстрації, а не з моменту укладення договорів. Не маючи примірників договорів, вони звернулися до відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі для їх отримання. Ознайомившись зі змістом зазначених правочинів, дізналися, що договір оренди земельної ділянки НОМЕР_12 після його укладення у 2007 році був зареєстрований 15 грудня 2010 року, а договори оренди земельних ділянок НОМЕР_13 та НОМЕР_14 зареєстровані 20 квітня 2012 року. Крім того, зміст пунктів 9 договорів оренди земельних ділянок не відповідає редакції, що була узгоджена сторонами під час їх укладення, зокрема замість "договір укладено на 10 років. Дія договору закінчується 03 грудня 2017 року" зазначено "договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації".
Посилаючись на те, що орендар підмінив першу сторінку договорів, змінивши без їх волевиявлення зміст зазначеного пункту, просили визнати недійсними пункти 9 договорів оренди земельних ділянок від 03 грудня 2017 року НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14 у частині "починаючи з дати його державної реєстрації".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від
13 квітня 2017 року позов задоволено.
Визнано недійсним пункт 9 договору оренди земельної ділянки НОМЕР_12 від
03 грудня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Агроконтракт-Н", зареєстрованого в Олександрівському офісі КРФ ДП "ЦДЗК" 15 грудня 2010 року за №041037960153, у частині перебігу строку дії договору, а саме, "починаючи з дати його державної реєстрації".
Визнано недійсним пункт 9 договору оренди земельної ділянки НОМЕР_13 від
03 грудня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Агроконтракт-Н", зареєстрованого в Олександрівському офісі КРФ ДП "ЦДЗК" 20 квітня 2012 року за №3520500004002666, у частині перебігу строку дії договору, а саме, "починаючи з дати його державної реєстрації".
Визнано недійсним пункт 9 договору оренди земельної ділянки НОМЕР_14 від
03 грудня 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Агроконтракт-Н", зареєстрованого в Олександрівському офісі КРФ ДП "ЦДЗК" 20 квітня 2012 року за №3520500004002669, у частині перебігу строку дії договору, а саме, "починаючи з дати його державної реєстрації".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що строк дії договору починається з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов договору та його підписання, а не з моменту державної реєстрації. Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року у справі за позовом
ОСОБА_3 до ТОВ "Агроконтракт-Н" про визнання договору оренди землі недійсним, установлено, що перша сторінка спірного договору була замінена відповідачем вже після підписання його сторонами у 2007 році, що дає підстави вважати пункт 9 договору оренди землі недійсним у частині "починаючи з дати його державної реєстрації". Зазначені обставини визнані судом преюдиційними, оскільки предметом спору був пункт 9 договору оренди, що був укладений, як і у позивачів у цій справі - 03 грудня 2017 року. Товариством з обмеженою відповідальністю "Імекс ЛТД" (далі - ТОВ "Імекс ЛТД") було надруковано перші аркуші договорів оренди у 2009 році, тобто після укладення правочинів, до їх державної реєстрації, що свідчить про заміну відповідачем перших сторінок договорів оренди та внесення змін до оспорюваних пунктів без згоди позивачів.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 07 червня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Агроконтракт-Н" задоволено, рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 13 квітня
2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у спірних договорах оренди земельних ділянок, у розділі "Строк дії договору" у пункті 9 передбачено, що земельна ділянка надається в оренду строком на 10 років, відлік строку оренди розпочинається з моменту державної реєстрації договору. Зміст зазначеного пункту узгоджується з пунктом 43 договорів, відповідно до якого ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації. Ураховуючи наведене, строк дії договорів оренди починається після їх державної реєстрації, а не з моменту їх укладення. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не довели, що внаслідок заміни першого аркушу відбулася зміна пункту 9 оспорюваних ними договорів щодо строку їх дії і, що ці зміни не відповідають їх волевиявленню. Посилання позивачів, як на доказ на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року про встановлення заміни першого аркушу у договорі оренди землі від 03 грудня 2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "Агроконтракт-Н" є помилковим, оскільки перша сторінка договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачем не буди предметом дослідження у справі за позовом
ОСОБА_3 , а тому зазначені обставини не є преюдиційними у цій справі.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якій заявники просили скасувати рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 07 червня 2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про скасування рішення суду першої інстанції, оскільки місцевий суд правильно застосував положення частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року щодо встановленого рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2016 року факту підміни сторінок, та відсутності волевиявлення у сторін на зміну умов договору оренди землі. Судом апеляційної інстанції проігноровано, що у оспорюваних договорах оренди землі теж на зворотному боці першої сторінки зазначений виконавець ТОВ "Імекс-ЛТД", заказ-наряд №6331-09, що вказує на той факт, що перша сторінка зазначених договорів також була надрукована у 2009 році, тобто, після їх підписання. Суд також не звернув увагу, що на заміну перших аркушів договорів оренди вказує і відмінність почерку рукописного тексту на першій та третій сторінках договорів.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу подано не було.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
04 червня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною третьою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.