ПОСТАНОВА
Іменем України
10 липня 2019 року
Київ
справа №826/3461/17
адміністративне провадження №К/9901/57788/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/3461/17
за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2018 року, прийняте у складі судді Кузьменка В. А.,
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Глущенко Я.Б., суддів: Кузьмишиної О. М., Пилипенко О. Є.,
УСТАНОВИВ:
I. Суть спору
1. 09 березня 2017 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до Апеляційного суду міста Києва (далі - Відповідач - 1), Державної судової адміністрації України (далі - Відповідач - 2), третя особа: Державна казначейська служба України (далі - Третя особа) у якому просила:
1.1. визнати протиправними дії (бездіяльність) Апеляційного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України про відмову у нарахуванні та виплаті вихідної допомоги судді у зв`язку з відставкою;
1.2. зобов`язати Апеляційний суд м. Києва, Державну судову адміністрацію України нарахувати та виплатити вихідну допомогу у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою, що складає 27115,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивачу відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" гарантується право судді, який вийшов у відставку, на вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, а норми Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" порушують гарантії незалежності суддів у частині належного матеріального забезпечення. Зокрема Позивач зазначає, що зміни встановлені Законом "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" стосуються лише тих суддів, які набули право на відставку і отримання, пов`язаних з цим виплат, після набуття чинності новими законодавчими положеннями, і не можуть розповсюджуватися на неї, оскільки вона набула права на відставку ще 24 березня 2006 року.
3. Представник відповідача - 2 позов не визнав та зазначив, що після набрання чинності Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (Закон України від 27 березня 2014 року № 1166-УІІ), пунктом 28 розділу ІІ якого статтю 136 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" виключено, а відтак суддям, які виходили у відставку після 31 березня 2014 року (починаючи з 01 квітня 2014 року) виплата вихідної допомоги законодавством передбачена не була.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Позивач у період з червня 1986 року по вересень 2016 року працювала суддею, зокрема з серпня 1993 року по вересень 2016 року суддею Апеляційного суду м. Києва.
5. ОСОБА_1 відповідно до постанови Верховної Ради від 08 вересня 2016 року №1515-VІІІ "Про звільнення суддів" звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.
6. Наказом Апеляційного суду міста Києва від 21 вересня 2016 року №282-ОС позивача звільнено з посади та відраховано зі штату.
7. Листом Апеляційного суду м. Києва від 9 лютого 2017 року вих. № 14/0403/16 Позивачу відмовлено у виплаті вихідної допомоги, на підставі Закону України від 07 липня 2010 № 2453-VI "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції чинній на час її звільнення), яким не було передбачено виплати вихідної правової допомоги суддям, у зв`язку з виходом у відставку.
8. В подальшому листом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2017 року вих. № Б146-17-158/17 Позивачу відмовлено у виплаті вихідної допомоги з підстав подання Позивачем заяви до Вищої ради юстиції та ухваленням Верховною Радою України постанови про відставку Позивача після набрання чинності змін до Закону України від 07 липня 2010 № 2453-VI "Про судоустрій та статус суддів", яким статтю 136 вказаного Закону виключено.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення
9. 26 березня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Апеляційного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певній дії відмовлено.
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у Позивача відсутні правові підстави для виплати вихідної допомоги у розмірі 10-ти місячних заробітних плат за останньою посадою, оскільки право на відставку Позивачем реалізовано після набрання чинності Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні від 27 березня 2014 року № 1166-VII.
ІV. Касаційне оскарження
11. 30 липня 2018 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу Позивача.
12. У касаційній скарзі Позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме на не надання оцінки посиланням Позивача на норми Конституції України, рішення Конституційного суду України та Європейського суду з прав людини. Позивач зазначає, що судами не було враховано її доводів, що вихідна допомога є очікуваним майном, яке Позивач заробила добросовісним виконанням своїх обов`язків. Позивач вказує, що висновки судів про відсутність на час прийняття Верховною Радою України 08 червня 2016 року постанови про звільнення її з посади не існувало норми про виплату, як судді вихідної допомоги не відповідає дійсності.
13. У зв`язку із зазначеним Позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Стрелець Т. Г. - головуючий суддя, судді: Білоус О.В., Желтобрюх І. Л.
15. 19 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .
16. Скориставшись своїм процесуальним правом представник відповідача - Державної судової адміністрації України, 12 листопада 2018 року подав відзив на касаційну скаргу в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись, що на момент прийняття рішення Верховною Радою України про звільнення Позивача, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачалось виплату вихідної допомоги судді, який вийшов у відставку.
17. 07 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 червня 2019 року № 656/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шевцова Н. В. - головуючий суддя, судді: Кашпур О. В., Уханенко С. А.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
19. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. За приписами частини першої, третьої статті 109 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції цього Закону, яка діяла до 28 березня 2015 року) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.
24. Відповідно до частини другої, шостої статті 111 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції цього Закону, яка діяла до 28 березня 2015 року, далі - Закон № 2453-VI) питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.
25. 1 квітня 2014 року набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі Закон № 1166-VI) (за винятком окремих його положень, зокрема підпункту 2 пункту 28 розділу ІІ, які набрали чинності з 01 травня 2014 року), яким, крім іншого, із Закону № 2453-VI виключено статтю 136 ("Вихідна допомога судді у зв`язку з відставкою"), частиною першою якої було передбачено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.