ПОСТАНОВА
Іменем України
10 липня 2019 року
Київ
справа №133/1909/16-а
касаційне провадження №К/9901/34774/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 (головуючий суддя: Совгира Д.І., судді: Білоус О.В.. Курко О.П.) у справі №133/1909/16-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області, в якому просив:
скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25.03.2016 №97, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн., а провадження у справі закрити;
визнати протиправним рішення, прийняте за результатами розгляду скарги від 11.06.2016 на постанову від 25.03.2016 №97.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з процедурними порушеннями, зокрема, за відсутності належним чином та завчасного повідомленням особи, яка притягується до адмінвідповідальності. Також зазначив про те, що оскаржувана постанова прийнята без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02.11.2016 адміністративний позов задоволено:
визнано незаконною та скасовано постанову №97 від 25.03.2016 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 8 500 грн. за правопорушення, передбачене ч.7 ст. 96 КУпАП;
відмовлено у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення;
провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єктом владних повноважень не доведено вчинення позивачем адмінправопорушення.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 скасовано постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02.11.2016 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не спростовані встановлені у ході проведеної перевірки порушення ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а відтак притягнення останнього до адмінвідповідальності є правомірним. Такий висновок, зокрема, ґрунтується на тому, що неоскарження позивачем у встановленому законом порядку припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил свідчить про згоду останнього з вчиненим правопорушенням.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом другої інстанції норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неповне з`ясування судом апеляційної інстанції обставин справи, зокрема, вказує на те, що судом не було наданої правової оцінки ані процедурним порушенням допущеним відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ані порушенням, встановленим у ході перевірки.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
В порядку ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), п. 15 Перехідних положень КАС України за результатами автоматизованого розподілу від 10.06.2019 визначений склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги з урахуванням вимог ст. 341 КАС України, з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: магазин (складське приміщення), який розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 10.03.2016. Підставою для проведення перевірки слугувало звернення Козятинської міської ради Вінницької області.
Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці (державний акт серії НОМЕР_1 від 20.05.2009 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд), співвласниками якої є гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у 2015 році без дозвільних документів збудовано прибудову до магазину орієнтованими розмірами 4 м на 6 м, в якій здійснюється продаж металопластикових виробів, броньованих дверей, зразків підвіконників, дерев`яних дверей, а також споруджені виставково-складські будівлі, чим порушено вимоги п. 1 ч.1 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
У графі "примірник акту отримав" посадовою особою вчинено запис "від підпису відмовився".
По факту вищезазначеної події перевіряючими складено протокол про адміністративне правопорушення від 10.03.2015 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016. З огляду на відмову позивача від підпису протоколу та припису, про що посадовими особами вчинено відповідний запис, такі документи були надіслані поштовим зв`язком, що підтверджується відміткою.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем винесено постанову від 25.03.2016 №97, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КупАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Як стверджує позивач, зазначена постанова була оскаржена ним до вищестоящого органу, проте відповідь за результатами розгляду скарги від 11.06.2016 він так і не отримав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188 42).