ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/17026/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - не з`явився;
відповідач - не з`явився.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Траст"
на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Мудрий С. М.) від 23.07.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Буравльова С. І., судді Зубець Л. П., Власова Ю. Л.) від 03.12.2018 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Траст" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Траст" (далі - Позивач, Банк)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перформенс Маркетинг" (далі - Відповідач, ТОВ "Перформенс Маркетинг")
про визнання нікчемного договору № 25/02/16 від 25.02.2016 недійсним та застосування наслідків його недійсності,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 29.09.2017 Банк подав позовну заяву про визнання недійсним договору про надання послуг з лідогенерації № 25/02/16 від 25.02.2016 (далі - Договір), укладеного між ним і ТОВ "Перформенс Маркетинг" та застосування наслідків недійсності Договору, а саме стягнення з Відповідача грошових коштів в сумі 574 075 грн 40 коп.
1.2. Позовна заява мотивована відсутністю доказів надання Відповідачем послуг з розміщення в мережі Інтернет рекламно-інформаційного модуля та послуг з лідогенерації, у зв`язку з чим Банк безпідставно підписав акти надання послуг за Договором та сплатив Відповідачу грошові кошти в сумі 574 075 грн 40 коп. як винагороду за оформлення кредиту за Довгими та Короткими онлайн заявками на сайті. За вказаних обставин Договір є нікчемним відповідно до пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон), так як укладений без наміру досягти реальних наслідків у вигляді надання послуг, а лише з метою протиправного отримання коштів Банка. Через нікчемність вказаного правочину згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) на адресу Відповідача було направлено повідомлення з вимогою повернути отримані ним грошові кошти, однак таке повідомлення було проігнороване.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018, в позові відмовлено повністю та покладено на Банк судовий збір.
2.2. Рішення судів мотивовані недоведеністю передбачених Законом підстав для визнання Договору недійсним як нікчемного, оскільки за Договором Банк не здійснював безоплатно відчуження майна, не приймав на себе зобов`язання без встановлення обов`язку Відповідача щодо вчинення відповідних майнових дій та не відмовлявся від власних майнових вимог. Суди вказали, що Позивач не довів, що всі учасники цього правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення з огляду на те, що Відповідач намагався досягти правового результату - надати передбачені Договором послуги та отримати винагороду за них. Укладення і виконання Договору підтверджується наданими Відповідачем статистичними звітами в електронному виді, підписаними і скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі послуг та здійсненням оплати за ці послуги.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. 01.04.2019 Банк звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Суди порушили вимоги частин першої та другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в частині всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження доказів і дійшли помилкового висновку про реальне виконання Договору та про відсутність ознак його фіктивності.
4.2. Внаслідок помилкових висновків щодо дійсних обставин справи суди не застосували положення статті 216 ЦК України та пункт 1 частини третьої статті 38 Закону, на які містились посилання в позовній заяві.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.
5.2. Відзив обґрунтований тим, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають фактичним обставинам справи та нормам законодавства; аргументи Позивача зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій; Позивач, визнаючи Договір нікчемним діяв з перевищенням своїх повноважень.
6. Розгляд справи Верховним Судом
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Банка на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 910/17026/17; розгляд справи призначено на 26.02.2019; встановлено строк для подання відзиву до 12.02.2019.
6.2. Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2019 провадження у цій справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/3156/17.
6.3. 04.06.2019 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 916/3156/17, повний текст якої опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19.06.2019.
6.4. Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2019 провадження у цій справі поновлено, розгляд справи призначено на 02.07.2019.
7. Встановлені судами обставини
7.1. 25.02.2016 Відповідачем як виконавцем та Банком як замовником укладено Договір. Відповідно до п. 2.1 Договору на основі наданих замовником заявок (додатків) виконавець у терміни, порядок та на умовах, що визначені договором, зобов`язується надавати замовнику наступні послуги: здійснювати розміщення РІМ замовника в мережі Інтернет на веб-сайтах на свій розсуд, з урахуванням умов, визначених в заявці (додатку); за допомогою системи по управлінню інтернет рекламою та аудиту виконавця вести облік здійснення лідів та надавати замовнику згідно з умовами даного договору статистичні звіти про надання послуг.
7.2. Договір укладений строком на 1 (один) рік і вступає в силу з моменту підписання його сторонами (п. 9.1 Договору).
7.3. Також між сторонами укладено додатки до Договору, а саме: № 1 від 25.02.2016 та № 3 від 05.04.2016.
7.4. Відповідно до п. 3.3.2 Договору замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги виконавця згідно з умовами даного договору та додатків до нього.
7.5. Як передбачено п. 4.1 Договору, ціни і тарифи на послуги, що здійснюються виконавцем по даному договору, встановлюються сторонами в заявках (додатках) на послуги, в залежності від вибраних замовником параметрів та умов здійснення лідів. Підсумкова вартість послуг виконавця за звітний період фіксується в акті прийому-передачі наданих послуг. Примітка: звітним періодом по договору визначається 1 (один) календарний місяць.
7.6. Згідно з п. 4.2 Договору оплата замовником вартості послуг виконавця відбувається шляхом післясплати на підставі акта приймання-передачі наданих послуг та рахунку-фактури наданих виконавцем замовнику за відповідний звітний період. Конкретні строки сплати погоджуються сторонами у відповідному додатку до цього договору.
7.7. На виконання умов Договору між сторонами підписано акти надання послуг на загальну суму 574075,40 грн, а саме: № 37 від 31.03.2016 на суму 106008,00 грн, № 44 від 26.04.2016 на суму 119700,00 грн, № 54 від 23.05.2016 на суму 138104,10 грн, № 69 від 31.05.2016 на суму 149279,90 грн, № 81 від 20.06.2016 на суму 55149,80 грн, № 94 від 31.07.2016 на суму 5833,60 грн.
7.8. Також, на підтвердження надання послуг Відповідачем надано статистичні звіти в електронному вигляді, що надавались на виконання Договору.
7.9. Надані послуги були оплачені на загальну суму 574075,40 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами № 89085 від 20.04.2016 на суму 106008,00 грн, № 92471 від 20.05.2016 на суму 119700,00 грн, № 93346 від 30.05.2016 на суму 138104,10 грн, № 95725 від 21.06.2016 на суму 149279,90 грн, № 99505 від 01.08.2016 на суму 55149,80 грн, № 100587 від 11.08.2016 на суму 5833,60 грн.
7.10. Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 29.12.2016 № 559-рш Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 3085 від 30.12.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк "Траст" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким запроваджено процедуру ліквідації Банка з 30.12.2016 до 29.12.2018 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Банка.
7.11. В процесі проведення перевірки на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, відповідно до частини другої статті 38 Закону та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 826 від 26.05.2016 "Про затвердження Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними", а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення", було виявлено ознаки нікчемності Договору, передбачені частиною третьою статті 38 Закону.
7.12. Відповідно до витягу з наказу № 143-ЛТ від 15.06.2017 ПАТ Банк "Траст", Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк "Траст" на підставі пункту 4 частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону, акта комісії з перевірки договорів від 13.06.2017 Договір визнано нікчемним.
7.13. 15.06.2017 Банк направив на адресу Відповідача повідомлення № 1489 про визнання нікчемним Договору, у якому містились також і вимоги про повернення грошових коштів в сумі 574075,40 грн, які отримані ним за Договором.
8. Позиція Верховного Суду
Щодо способу захисту цивільних прав - визнання недійсним нікчемного договору
8.1. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
8.2. Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
8.3. Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-308цс16, постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 369/2770/16-ц і від 07.11.2018 у справі № 357/3394/16-ц.
8.4. Такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
При цьому за частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд, відповідно до викладеної в позові вимоги позивача, може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
8.5. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
8.6. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.