ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/3332/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного підприємства "ТрастТер" і ОСОБА_1
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 (судді: Якімець Г. Г.. Мирутенко О. Л., Хабіб М. І.) і рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2018 (суддя Мороз Н. В.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"
до Приватного підприємства "ТрастТер",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1,
про стягнення 2 320 406,52 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Львівського головного управління регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк") звернулося з позовом до Приватного підприємства "ТрастТер" (далі - ПП "ТрастТер") про стягнення 2 320 406, 53 грн, а саме: заборгованості за кредитом - 1 414 435,25 грн, заборгованості за відсотками - 729 695,40 грн; заборгованості з несплаченої комісії за пролонгацію кредиту - 14 144,35 грн та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за користування ним - 162 131,53 грн.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 525, 526, 530, 549-552, 572, 1048, 1050, 1054, 10561 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України обґрунтовано неналежністю виконання відповідачем умов кредитного договору від 23.08.2006 № 260/М1 щодо повернення позичених коштів.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.11.2013, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2014, позов задоволено частково, стягнуто з ПП "ТрастТер" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованість за кредитом у сумі 835 798,25 грн і заборгованість за відсотками у сумі 509 816,70 грн. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 578 637,00 грн, заборгованості за відсотками у сумі 219 878,70 грн, пені у сумі 162 131,53 грн і несплаченої комісії за пролонгацію кредиту у сумі 14 144,35 грн відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди дійшли висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог. При цьому, відмовляючи у частині позовних вимог суди, дійшли висновку про наявність підстав для застосування позовної давності, наслідком чого стала відмова у позові.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2014 судові рішення скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 578 637,00 грн і заборгованості за відсотками у сумі 219 878,70 грн. Справу в цій частині направлено на новий розгляд. У решті рішення і постанову залишено без змін.
2.2. Під час нового розгляду рішенням Господарського суду Львівської області від 04.09.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019, задоволено позов, стягнуто з ПП "ТрастТер" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" 578 637,00 грн заборгованості за кредитом і 219 878,70 грн заборгованості за відсотками, а також судовий збір у сумі 31 939,86 грн.
Суди попередніх інстанцій установили, що лист ПП "ТрастТер" від 06.09.2010, в якому позичальник просив банк продовжити дію кредитного договору від 23.08.2006 № 260/М1, не стягувати платежі за кредитом до 01.09.2011, які гарантував сплатити рівними частинами, свідчить про визнання боржником наявності боргу за спірним кредитним договором, що, у свою чергу, свідчить про переривання позовної давності відповідно до частини 3 статті 264 Цивільного кодексу України, а отже і про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПП "ТрастТер" просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 і рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2018 у частині стягнення з ПП "ТрастТер" судового збору у сумі 31 939,86 грн, наголошуючи на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Так, скаржник акцентує на неналежному повідомленні йому судом апеляційної інстанції про судові засідання 20.02.2019, 13.03.2019 і 03.04.2019, що позбавило ПП "ТрастТер" можливості підготуватися до участі у судовому розгляді, подавати клопотання, заперечення на доводи інших учасників і права на заявлення відводу.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ПП "ТрастТер" третя особа - ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з ПП "ТрастТер" 578 637,00 грн заборгованості за кредитом, 219 878,70 грн заборгованості з процентів і 31 939,86 грн судового збору у зв`язку із пропуском позивачем позовної давності.
3.3. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 також подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 і рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2018 повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог про стягнення з ПП "ТрастТер" 578 637,00 грн заборгованості за кредитом, 219 878,70 грн заборгованості за відсотками і 31 939,86 грн судового збору у зв`язку із пропуском позовної давності.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що лист від 06.09.2010 № ю-928, на який посилаються суди як на підставу для задоволення позовних вимог, підписано не уповноваженою особою, зважаючи на положення пункту 6.10.2 статуту ПП "ТрастТер", оскільки директор товариства має право на підписання банківських документів, сума яких становить 5 000,00 грн.
Крім того, згідно з наказом засновника ПП "ТрастТер" від 02.07.2008 № Р-1/2 написання листів до банку кредитором чи вчинення інших дій щодо банківських документів можливе за наявності згоди власника ПП "ТрастТер". Водночас згоди на підписання листа від 06.09.2010 № ю-928, а отже згоди і на внесення змін до кредитного договору власник підприємства не надавав.
Проте суди першої та апеляційної інстанції не надали належної оцінки наказу засновника ПП "ТрастТер" від 02.07.2008 № Р-1/2, що, на думку скаржника, є суттєвим для встановлення обставин стосовно наявності у директора ПП "ТрастТер" повноважень на підписання листа від 06.09.2010 № ю-928, і не встановили, чи свідчить зазначений лист про переривання позовної давності у спірних правовідносинах щодо стягнення заборгованості за кредитом і процентами за користування грошовими кредитними коштами.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі також акцентує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 09.11.2016 у справі № 6-1457цс16, відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у виді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Оскільки у листі ПП "ТрастТер" від 06.09.2010 № ю-928 не наведено жодних посилань, що підприємство має заборгованість із кредитних платежів і відсотків, не зазначено жодних цифр і посилань на період і графік платежів не викладено істотних умов на підтвердження переривання позовної давності суди не взяли цей лист до уваги.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1, зокрема, зазначає про розгляд судом апеляційної інстанції справи за відсутності представника відповідача, який вчасно не отримав повідомлення про дату і час розгляду справи, а отже був позбавлений можливості підготуватися до судового засідання, подати клопотання тощо.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 ПП "ТрастТер" просить її задовольнити, судові рішення у справі скасувати, відмовити у задоволенні позову у зв`язку із пропуском позовної давності, а також наголошує на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.06.2019 у справі № 905/1562/18, і на тому, що заява ПП "ТрастТер" від 06.09.2010 № ю-928 не містить підтвердження визнання відповідачем суми боргу за кредитним договором за спірний період.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги ПП "ТрастТер" і ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 23.08.2006 між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (банк) і ПП "ТрастТер" (позичальник) укладено кредитний договір № 260/М1, за умовами якого банк відкрив позичальникові відкличну поновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 1 000 000,00 грн на термін до 22.08.2009 зі сплатою 19 % річних на поновлення обігових коштів.
Між сторонами договору було укладено додаткові договори від 12.05.2008 № 1, від 28.05.2008 № 2 і від 22.08.2009 № 3.
Так, за умовами додаткового договору від 22.08.2009 № 3 до кредитного договору банк відкрив позичальникові відкличну непоновлювальну кредитну лінію із максимальним лімітом заборгованості 1 414 435,25 грн і терміном повернення до 21.08.2011 зі сплатою 26 % річних на поновлення обігових коштів. Сторони продовжили дію кредитного договору та встановили графік повернення кредиту, узгодили поетапне виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем щомісячно, починаючи із 01.12.2009 по 21.08.2011, шляхом сплати по 64 293,00 грн, а в останній місяць - 64 282,25 грн.
Суди установили, що банк свої зобов`язання за кредитним договором від 23.08.2006 № 260/М1 (з урахуванням додаткових договорів до нього) виконав у повному обсязі.
Натомість ПП "ТрастТер" здійснювало лише часткові оплати, які банк зарахував у рахунок погашення заборгованості за відсотками.
В останній день строку повернення кредиту (21.08.2011) ПП "ТрастТер" заборгованість за кредитом і відсотками за користування кредитом не повернуло, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 01.08.2013 становила 1 414 435,25 грн - заборгованість за кредитом і 729 695,40 грн - заборгованість за відсотками.
4.3. Як убачається із матеріалів справи, ПАТ "Брокбізнесбанк" заявило до суду вимогу про стягнення з ПП "ТрастТер" 2 320 406,53 грн, а саме: заборгованість за кредитом у сумі 1 414 435,25 грн, заборгованість за відсотками - 729 695,40 грн; заборгованість із несплаченої комісії за пролонгацію кредиту - 14 144,35 грн і пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за його використання - 162 131,53 грн.
4.4. Із матеріалів справи також убачається, що згідно з постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2014 справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 578 637,00 грн і заборгованості за відсотками у сумі 219 878,70 грн.