1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



10 липня 2019 року

м. Київ



Справа № 903/581/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Кушніра І. В., Чумака Ю. Я.,



розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства "Луцьке" на рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2018 (суддя Костюк С. В.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 (головуючий суддя Демидюк О. О., судді Павлюк І. Ю., Савченко Г. І.) у справі за позовом Комунального підприємства "Луцьке" до Відділу освіти, молоді та з питань фізичної культури і спорту Луцької районної державної адміністрації Волинської області про стягнення 282 623,88 грн,




1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 16.08.2018 Комунальне підприємство "Луцьке" (далі - Позивач, Підприємство) звернулося до Відділу освіти, молоді та з питань фізичної культури і спорту Луцької районної державної адміністрації Волинської області (далі - Відповідач, Відділ) з позовом про стягнення коштів у розмірі 282 623,88 грн.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що між Позивачем та Відповідачем укладено Договори підряду № 1 від 22.06.2015 та № 1/08-15 від 10.08.2015 на виконання капітального ремонту покрівлі загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів в с. Боратин, Луцького району, Волинської області на суму 224 952,48 грн та 683 251,00 грн відповідно. Також між Позивачем та ТОВ "Айвер" укладено Договори № 1/07 та № 02/08-15 на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів в с. Боратин, Луцького району, Волинської області. За вказаними Договорами № 1/07 та № 02/08-15 у Позивача перед ТОВ "Айвер", яке виконувало ремонті роботи, виникла заборгованість у сумі 246 662, 00 грн, яку в подальшому стягнуто з Позивача з урахуванням інфляційних втрат на підставі судового рішення у справі № 903/68/17. Зазначена заборгованість, стягнута за вказаним рішенням, виникла у Підприємства через неправомірні дії Відділу, який виділені на оплату будівельних робіт з капітального ремонту покрівлі бюджеті кошти сплатив ТОВ "Стир Агробуд", яке фактично зазначені роботи не виконувало.

1.3. В заяві про зміну підстав позову Позивач зазначив, що кошти у сумі 282 623,88 грн підлягають стягненню з Відповідача в порядку регресу відповідно до статті 228 Господарського кодексу України (далі - ГК України), оскільки були сплачені Підприємством замість Відділу на виконання рішення у справі № 903/68/17, в якому встановлено вину Відділу в несплаті Підприємству зазначених коштів.

1.4. Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що не є стороною договорів, укладених між Позивачем та ТОВ "Айвер", тому не несе жодної відповідальності перед зазначеними особами за цими договорами. Звертаючись до суду, Позивач не надав копій актів приймання-передачі робіт КБ-2В та довідки КБ-3, які підписані Підприємством та ТОВ "Айвер" щодо виконання ремонтних робіт капітального характеру за Договором № 1/07 від 14.07.2015 та Договором субпідряду № 2/08-15 від 27.07.2015. Також Позивач не надав жодних доказів наявності у Відповідача заборгованості станом на 01.01.2016, 01.01.2017 та 01.01.2018, що підтверджується також даними бухгалтерського обліку.



2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. 20.11.2018 Господарський суд Волинської області прийняв рішення, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду 29.01.2019, яким у позові відмовив.

2.2. Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що в судовому рішенні у справі № 903/68/17 відсутні будь-які посилання щодо невиконання зобов`язань в частині оплати виконаних робіт за договорами, укладеними між Позивачем та Відповідачем від 22.06.2015 та 10.08.2015, а також щодо невиконання зобов`язань останнім. Крім того Позивач не надав договорів підряду на виконання капітального ремонту покрівлі загальноосвітньої шкоди І - ІІІ ступенів в с. Боратин, Луцького району Волинської області, укладені між Підприємством та Відділом на спірну суму, а також акти виконаних робіт, довідки про виконання робіт, розрахунки за цими договорами, обґрунтований розрахунок вимог до Відповідача. З наданих Позивачем доказів неможливо встановити факт неналежного виконання Відділом договорів підряду від 22.06.2015 та 10.08.2015 щодо здійснення оплати на суму 282 623,88 грн.



3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.



4. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

4.1. Позивач в процесі розгляду справи в суді першої інстанції надав Договори підряду № 1 від 22.06.2015 та № 1/08-15 від 10.08.2015, які були укладені Підприємством з Відділом; Договори субпідряду № 1/07 від 14.07.2015 та № 2/08-15 від 27.07.2015, укладені між Підприємством та ТОВ "Айвер"; акти виконаних робіт (погоджені Відповідачем); платіжне доручення від 22.10.2018; рішення Господарського суду Волинської області у справі № 903/68/17. Однак зазначені документи не взяті судами до уваги.

4.2. Суд першої інстанції неправильно застосував статтю 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка не містить вимоги про доведення вини третьої особи у завданні шкоди, навпаки стаття 1166 ЦК України покладає обов`язок доказування на особу, яка підозрюється в такій шкоді.

4.3. Суди не врахували, що поняття "шкода" і "збитки" не є тотожними, а Позивач звертався про регресне відшкодування збитків відповідно до статті 228 ГК України, а не про регресне відшкодування шкоди, що свідчить також про неправильне застосування статей 224, 225 ГК України.

4.4. Суди не застосували частину першу статті 74, частину четверту статті 75 ГПК України.

4.5. Довідка Управління західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, на яку послались суди як на доказ відсутності заборгованості Відповідача, видана за період до 01.04.2017, тобто до ухвалення рішення, яким встановлено факт виконання робіт саме ТОВ "Айвер".



5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. Відділ подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить прийняті у справі судові рішення залишити без змін.

5.2. Суди в повному обсязі та ґрунтовно дослідили обставини справи та ті докази, які були представлені сторонами спору, а також правильно застосували норми права. Судами створювались всі умови для доказування сторонами своєї позиції з дотриманням принципів змагальності сторін.



6. Встановлені судами обставини

6.1. У судовому рішенні у справі №903/68/17 за позовом ТОВ "Айвер" до Підприємства, Відділ - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про стягнення 282 623,88 грн, відсутні будь-які посилання на невиконання Відповідачем зобов`язань в частині оплати виконаних робіт за договорами, укладеними між Підприємством та Відділом від 22.06.2015 та від 10.08.2015.

6.2. Під час розгляду справи №903/68/17 Господарський суд Волинської області досліджував господарські відносини, що виникли з виконання умов договорів №1/07 та 02/08-15 на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі ЗОШ І-ІІІ ст. с. Боратин Луцького району, укладеними між ТОВ "Айвер" та Підприємством. При цьому у судовому рішенні у зазначеній справі відсутні будь-які посилання щодо невиконання зобов`язань в частині оплати будівельних робіт третьою особою - Відділом.

6.3. Договори підряду на виконання капітального ремонту покрівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в с. Боратин, Луцького району, Волинської області від 22.06.2015 та 10.08.2015 укладені між Підприємством та Відділом на суму 224 952,48 грн та 683 251,00 грн предметом розгляду у справі № 906/68/17 не були.

6.4. На підставі наданих Позивачем доказів суд першої інстанції встановив, що між Підприємством та Відділом 22.06.2015 та 10.08.2015 укладено договори підряду на виконання капітального ремонту покрівлі загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів в с. Боратин, Луцького району, Волинської області на суми 224 952,48 грн та 683 251,00 грн. Доказів наявності у Відповідача перед Позивачем заборгованості за вказаними договорами судам не надані.

6.5. Згідно з довідкою Управління західного офісу Держаудитслужби у Волинській області за даними бухгалтерського обліку та звітності Підприємства дебіторська чи кредиторська заборгованість по розрахунках з Відділу освіти Луцької РДА за капітальний ремонт станом на 01.01.2015, 01.01.2016, 01.01.2017, 01.04.2017 не рахується (а. с. 44 - 51).

6.6. Відповідно до висновку № 9132-9133 судової будівельно-технічної експертизи виконані у 2015 році будівельною організацією роботи з "Капітального ремонту покрівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня в с. Боратин Луцького району Волинської області (корпус № 1, № 2, № 3, № 4, № 5)" відповідають проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Перелік та об`єм фактично виконаних будівельних робіт, проведених з капітальному ремонту покрівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня в с. Боратин Луцького району Волинської області (корпус № 4, № 5) відповідає переліку та об`єму будівельних робіт передбачених проектно-кошторисною документацією та переліку та об`єму будівельних робіт внесених в акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) (а. с. 83 - 89).



7. Позиція Верховного Суду

7.1. Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

7.2. Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

7.3. Предметом розгляду у цій справі є заявлена Позивачем вимога про стягнення з Відповідача 282 623,88 грн збитків відповідно до статей 224, 225, 228, 229 ГК України.


................
Перейти до повного тексту