ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 916/1594/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - Оляш К. І.,
відповідача - Швеця В. В .,
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (судді: Таран С. В., Будішевська Л. О. Мишкіна М. А.) і рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2018 (суддя Петренко Н. Д.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Одесаобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест",
про визнання недійсними технічних умов,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У серпні 2018 року Акціонерне товариство "Одесаобленерго" (далі - АТ "Одесаобленерго") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" (далі - ТОВ "ЗЕМ") про визнання недійсними з моменту видачі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (яке не є стандартним) від 24.10.2017 № 7/2017, виданих відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" (далі - ТОВ "Укрбудінвест") на об`єкт, розташований за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Затока, Лиманський район, бульвар Золотий берег, 33.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 203, 215, 217, 236, 526, 629 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що АТ "Одесаобленерго" як ліцензіат із постачання електричної енергії здійснює постачання електричної енергії фізичним і юридичним особам на підставі укладених зі споживачами договорів. Водночас деяким споживачам передача електроенергії здійснюється мережами ТОВ "ЗЕМ".
Порядок передачі електроенергії ТОВ "ЗЕМ" визначено умовами договору на послуги з передачі електричної енергії від 09.09.2009 № 3/П. Так, при видачі технічних умов приєднання нових споживачів ТОВ "ЗЕМ" має зазначати у цих умовах вимогу щодо їх узгодження з АТ "Одесаобленерго", про що також зазначила і Національна комісія з питань електроенергетики та комунальних послуг у листі від 28.05.2018 № 3854/20/8-18. Проте ТОВ ЗЕМ" зазначених вимог щодо погодження із позивачем технічних умов не дотримується.
1.3. Згідно з ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2018, зокрема залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ "Укрбудінвест".
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.12.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019, позовні вимоги задоволено, визнано недійсними з моменту видачі технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок (яке не є стандартним) від 24.10.2017 № 7/2017, видані ТОВ "ЗЕМ" на об`єкт, розташований за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Затока, Лиманський район, бульвар Золотий берег, 33 .
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доведення АТ "Одесаобленерго" обставин, пов`язаних із неналежним виконанням ТОВ "ЗЕМ" вимог підпункту 3.1.14 пункту 3.1 укладеного між сторонами договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 09.09.2009 № 3/П щодо погодження технічних умов з АТ "Одесаобленерго", що свідчить про наявність підстав для визнання спірних технічних умов, виданих ТОВ "ЗЕМ", недійсними.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "ЗЕМ" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2018 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, наголошуючи на порушенні і неправильному застосуванні судами норм матеріального і процесуального права.
Скаржник акцентує на неправильному тлумаченні судами положень підпункту 3.1.14 пункту 3.1 укладеного між сторонами договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 09.09.2009 № 3/П, оскільки у зазначеному пункті не передбачено, що узгодження споживачем із постачальником електроенергії технічних умов на приєднання має відбуватися до видачі цих технічних умов. Умовами договору та нормативно-правовими актами взагалі не передбачено строку погодження споживачем технічних умов на приєднання.
При цьому заявник касаційної скарги зауважує, що на виконання підпункту 3.1.14 пункту 3.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 09.09.2009 № 3/П ТОВ "Укрбудінвест" 16.05.2018 направило на адресу АТ "Одесаобленерго" технічні умови від 24.10.2017 № 7/2017 для погодження з питань приєднання та організації обліку електричної енергії. Отже, ТОВ "ЗЕМ" умови договору виконало. Проте саме АТ "Одесаобленерго" необґрунтовано відмовило у погодженні технічних умов.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Одесаобленерго" просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, зазначаючи про правомірність висновків судів і безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи у режимі відеоконференції, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що постачання електричної енергії фізичним та юридичним особам, які перебувають на території смт Затока, здійснюється АТ "Одесаобленерго" як ліцензіатом з постачання електричної енергії, та на підставі укладених між АТ "Одесаобленерго" і споживачами договорів про постачання електричної енергії.
Водночас деяким споживачам передача електричної енергії здійснюється мережами ТОВ "ЗЕМ".
09.09.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Одесаобленерго" (після перейменування - АТ "Одесаобленерго") (постачальник) і ТОВ "ЗЕМ" (електропередавальна організація) укладено договір на послуги з передачі електричної енергії № 3/П, предметом якого є умови передачі електричної енергії, що є товарною продукцією постачальника, через електричні мережі електропередавальної організації споживачам постачальника і порядок оплати постачальником вартості послуг з передачі електричної енергії енергопостачальній організації, а також порядок їх визначення.
Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до підпункту 3.1.14 пункту 3.1 договору від 09.09.2009 ТОВ "ЗЕМ" зобов`язується при видачі технічних умов на приєднання до мереж ТОВ "ЗЕМ" нових споживачів АТ "Одесаобленерго" на ступені напруги 0,4 кВ зобов`язувати їх узгоджувати технічні умови з АТ "Одесаобленерго" з питань організації обліку електричної енергії, а на ступені напруги 10 кВ - узгоджувати технічні умови з АТ "Одесаобленерго" у частині приєднання та організації обліку електричної енергії.
Отже, суди дійшли висновку, що під час видачі технічних умов приєднання нових споживачів ТОВ "ЗЕМ" має зазначати у технічних умовах вимогу щодо їх узгодження із АТ "Одесаобленерго", на що також звернула увагу Національна комісія з питань електроенергетики та комунальних послуг у листі від 28.05.2018 № 3854/20/8-18.
4.3. Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога АТ "Одесаобленерго" про визнання недійсними з моменту видачі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (яке не є стандартним) від 24.10.2017 № 7/2017, виданих ТОВ "ЗЕМ" на об`єкт, розташований за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Затока, Лиманський район, бульвар Золотий берег, 33, із посиланням на положення статей 203, 215, 217, 236, 526, 629 Цивільного кодексу України з підстав неузгодження спірних технічних умов з АТ "Одесаобленерго".
4.4. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зважаючи на положення статей 203, 215, 526, 629 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про правомірність позовних вимог, установивши, що видані ТОВ "ЗЕМ" технічні умови від 24.10.2017 № 7/2017 на час їх видачі не були узгоджені з АТ "Одесаобленерго".
4.5. Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Статтею 20 Господарського кодексу України також передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
4.6. За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 зазначеного Кодексу).