ПОСТАНОВА
Іменем України
10 липня 2019 року
Київ
справа №818/2410/18
адміністративне провадження №К/9901/2478/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолія Богдана Володимировича на рішення Сумського окружного адміністративного суду у складі судді Кравченка Є.Д. від 07 серпня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Присяжнюка О.В., Русанової В.Б., Курило Л.В. від 21 грудня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі також - Уповноважена особа Фонду, відповідач 1) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - Фонд, ФГВФО, відповідач 2), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати в частині рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" - Наказ тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" від 01 червня 2016 року № 42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" щодо застосування наслідків нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі також - ТОВ "ІРЦ") по перерахуванню коштів у сумі 20 000,00 грн на рахунок № НОМЕР_1, відкритий в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" (далі також - Банк, ПАТ "Банк Михайлівський") на ім`я позивача;
- визнати бездіяльність відповідача 1 щодо невключення повної інформації про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок відповідача 2 та зобов`язати відповідача 1 включити дані про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок відповідача 2 по договору банківського рахунку від 30 квітня 2015 року №980-019-000000685 на суму 5000,00 грн;
- зобов`язати відповідача 1 подати до відповідача 2 додаткову інформацію про позивача, вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", як про особу, яка має право на відшкодування коштів у розмірі 5000,00 грн на підставі договору банківського рахунку від 30 квітня 2015 року №980-019-000000685 за рахунок відповідача 2.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Уповноваженою особою Фонду не включено ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без законодавчо мотивованої причини для цього, попри те, що будь-яких підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", або інших підстав, визначених законодавством України, для визнання спірних транзакцій нікчемними немає.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення відповідача, оформлене наказом "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" від 01 червня 2016 року № 42/2, в частині застосування наслідків нікчемності до правочинів з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "ІРЦ" по перерахуванню коштів в сумі 20000,00 грн на рахунок позивача, відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський"; визнано протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо невключення інформації до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, ОСОБА_1, прирівняного до вкладника на суму 5 000,00 грн, у зв`язку із укладенням договору із ТОВ "ІРЦ" через повіреного ПАТ "Банк "Михайлівський"; зобов`язано відповідача 1 внести додаткову інформацію про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 5000,00 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем безпідставно визнано нікчемним зарахування грошових коштів 19 травня 2016 року ТОВ "ІРЦ" на рахунок позивача. Відповідачем 1 не надано суду доказів, які б свідчили, що спірні транзакції мають ознаки нікчемності, визначені частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 квітня 2015 року між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" № 980-0194-000000685.
Згідно з умовами вказаного договору ПАТ "Банк Михайлівський" на ім`я позивача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 для зберігання грошей клієнта і здійснення його розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства.
14 грудня 2015 року між позивачем та ТОВ "ІРЦ" через повіреного ПАТ "Банк Михайлівський", який діяв від імені та в інтересах ТОВ "ІРЦ", укладено договір №980-019-000161881, згідно з умовами якого позивач передав ТОВ "ІРЦ" у власність грошові кошти в розмірі 15000,00 грн на строк, передбачений договором, а ТОВ "ІРЦ" зобов`язувався повернути позивачу суму позики та сплатити відсотки.
23 грудня 2015 року позивачем додатково перераховано на власний рахунок 5000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 23 грудня 2015 року № 4062786.
Згідно з випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 у період з 19 травня 2016 року по 31 жовтня 2016 року на рахунок позивача в рахунок повернення коштів за договором №980-019-000000685 зараховано 20000,00 грн.
На підставі рішення Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року по 22 червня 2016 року та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".
Наказом Уповноваженої особи Фонду від 24 травня 2016 року № 27/1 створено комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.
Наказом від 01 червня 2016 року № 42/2 Уповноваженою особою Фонду затверджено висновки Комісії, викладені у Акті № 2, відповідно до якого встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "ІРЦ" з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у загальному розмірі 1298015973,74 грн та вирішено застосувати наслідки нікчемності правочинів до таких транзакцій.
Згідно з витягом з додатку № 2 до вищевказаного наказу ОСОБА_1 включено до переліку фізичних осіб, відносно яких встановлено нікчемність правочинів (транзакції) по перерахуванню коштів від ТОВ "ІРЦ".
На підставі заяви ОСОБА_1 про включення його до переліку вкладників за договором від 14 грудня 2015 року №980-019-000161881 на суму 20000,00 грн останнього включено до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті за рахунок ФГВФО на суму 15061,66 грн (61,66 грн відсотки за вкладом), які позивачем отримані.
Позивач звернувся до ФГВФО із заявою щодо виплати йому коштів у сумі 5000 грн за вкладом, розміщеним у ПАТ "Банк Михайлівський", на підставі договору банківського рахунку від 30 квітня 2015 року №980-019-000000685. Однак листом від 31 травня 2018 року №37-036-11486/18 позивачу відмовлено у задоволенні заяви з посиланням на те що ним неналежним чином оформлений пакет документів для включення до переліку фізичних осіб, прирівняних до вкладників ПАТ "Банк Михайлівський".
За результатами розгляду запиту позивача представником ПАТ "Банк Михайлівський" надано довідку про стан рахунку від 10 травня 2018 року № НОМЕР_1, згідно з якою зарахування 19 травня 2016 року ТОВ "ІРЦ" на вищевказаний рахунок позивача у розмірі 20000,00 грн на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним правочином.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що спірні транзакції були здійснені під час дії обмежень, запроваджених постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27 квітня 2016 року №295/БТ змінами. Таким чином, операції на банківському рахунку позивача, які відбулися 19 травня 2016 року, мають ознаки нікчемності, про що позивача повідомлено належним чином.
Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року відповідають не в повному обсязі, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі також - Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 грн; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI, для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн.
Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" на банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1, відкритому у ПАТ "Банк Михайлівський", знаходились грошові кошти в сумі 20000,00 грн, з яких 15061,66 грн (15 000,00 грн за вкладом та 61,66 грн відсотки за вкладом) виплачені ФГВФО.
Кошти на банківський рахунок позивача були зараховані шляхом перерахунку з банківського рахунку ТОВ "ІРЦ" 19 травня 2016 року.
Отже, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення Уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Закон № 4452-VI визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його Уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, нікчемність правочину переказів коштів (транзакцій), здійсненого ТОВ "ІРЦ" 19 травня 2016 року на рахунок позивача, встановлена Уповноваженою особою Фонду на підставі ознак нікчемності, визначених у пунктах 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).