ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15888/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Квазар"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019
(головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П.)
за скаргою Приватного акціонерного товариства "Квазар"
на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича
у справі №910/15888/17 Господарського суду міста Києва
за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
до Приватного акціонерного товариства "Квазар"
про стягнення 307 029 450,46 грн,
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Квазар"
до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
про зміну договору,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад вимог скарги
1.1. У листопаді 2018 року Приватне акціонерне товариство "Квазар" (далі - ПрАТ "Квазар") звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича у справі №910/15888/17, відповідно до якої скаржник просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо винесення у виконавчому провадженні №56618119 постанови про арешт майна боржника від 26.10.2018 ВП №56618119 та зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича скасувати винесену ним постанову про арешт майна боржника від 26.10.2018 ВП №56618119.
1.2. Обґрунтовуючи подану скаргу боржник зазначає, що державний виконавець наклав арешт на майно, право власності на яке боржнику не належить, оскільки це майно відчужене ним у визначений законодавством спосіб та є власністю третіх осіб; державний виконавець робить необґрунтовані висновки щодо заборони відчуження майна ПрАТ "Квазар" станом на дату відчуження цього майна боржником; оскаржувана постанова винесена державним виконавцем з порушенням обсягу наданих йому повноважень, оскільки останній в оскаржуваній постанові зазначає повний текст резолютивної частини рішення суду та вказує, що виконавчі дії вчиняються на підставі наказу Господарського суду міста Києва №910/15888/17 від 14.05.2018 (щодо всіх сум), тоді як постановою Верховного Суду від 28.08.2018 рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі №910/15888/17 скасовано в частині стягнення 1 159 730,60 євро боргу по процентах, 69 796 202,40 грн пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102,03 грн пені за несвоєчасну сплату процентів.
1.3. У грудні 2018 року до місцевого господарського суду від боржника надійшла заява, в якій уточнено вимоги скарги, відповідно до якої скаржник просив суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо винесення у виконавчому провадженні ВП №56618119 постанови про арешт майна боржника від 26.10.2018; визнати неправомірною та скасувати постанову від 26.10.2018 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про арешт майна боржника ВП №56618119.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018, позовні вимоги ПАТ "Сбербанк" задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Квазар" на користь ПАТ "Сбербанк" 6 340 000 євро боргу за кредитом, 1 159 730,60 євро боргу по процентах, 69 796 202,40 грн пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102,03 грн пені за несвоєчасну сплату процентів; 240 000,00 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову ПрАТ "Квазар" відмовлено.
14.05.2018 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 видано відповідний наказ.
Стягувачем було пред`явлено наказ Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №910/15888/17 до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
2.2. 15.06.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56618119 щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 14.05.2018 у справі №910/15888/17 про стягнення з ПрАТ "Квазар" на користь ПАТ "Сбербанк" 6 340 000 євро боргу за кредитом, 1 159 730,60 євро боргу по процентах, 69 796 202,40 грн пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102,03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 240 000,00 грн витрат по сплаті судового збору.
2.3. Постановою Верховного Суду від 28.08.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі №910/15888/17 скасовано в частині стягнення 1 159 730,60 євро боргу по процентах, 69 796 202,40 грн пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102,03 грн пені за несвоєчасну сплату процентів та в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі №910/15888/17 (в частині стягнення 6 340 000 євро боргу та відмови у задоволенні зустрічного позову) залишено без змін.
2.4. 11.09.2018 боржник звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з прийняттям постанови Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №910/15888/17.
Листом Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.09.2018 №29062-33-18/20-1 боржника повідомлено про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі постанови Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №910/15888/17, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 частково залишено в силі та в цій частині воно підлягає виконанню.
2.5. 26.10.2018 в межах виконавчого провадження №56618119 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на об`єкти нерухомого майна у кількості 148 об`єктів.
Зазначена постанова винесена державним виконавцем за наслідками розгляду заяви представника ПАТ "Сбербанк" від 04.10.2018 щодо арешту нерухомого майна боржника.
Задовольняючи вказану заяву стягувача, державний виконавець виходив з того, що з додатку №2 до розподільчого балансу, боржником на баланс ПрАТ "Кріпта" передано нерухоме майно у кількості 132 одиниці, однак станом на 27.09.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про реєстрацію за ПрАТ "Кріпта" права власності лише такого нерухомого майна:
- будівля побутових приміщень (техучилище), літ. "Ц", загальною площею 1236 м2, розташована за адресою: м. Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок 1-3;
- будівля побутових приміщень літ. "П", загальною площею 61,3 м2, розташована за адресою: м. Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок 1-3.
Крім того, державний виконавець зазначив, що на об`єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності виникає з дня державної реєстрації, а не в момент передання майна, а отже складення та затвердження ПАТ "Квазар" та ПрАТ "Кріпта" розподільчого балансу за відсутності державної реєстрації такого майна не свідчить про набуття останньою права власності на нерухоме майно.
Враховуючи викладене, державний виконавець дійшов висновку, що нерухоме майно, перераховане у додатку №2 до розподільчого балансу, станом на 27.09.2018 знаходиться у власності ПАТ "Квазар", про що, зокрема, свідчить відсутність факту виникнення ПрАТ "Кріпта" права власності (відсутність державної реєстрації) на нерухоме майно, вказане у додатку №2 до розподільчого балансу.
Також суд апеляційної інстанції зауважив, що на момент складення та затвердження ПрАТ "Квазар" та ПрАТ "Кріпта" розподільчого балансу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існували заборони на відчуження нерухомості, які не були скасовані в установленому законом порядку.
3. Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 11 грудня 2018 року ухвалою Господарського суду міста Києва скаргу ПрАТ "Квазар" задоволено. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо винесення у виконавчому провадженні ВП №56618119 постанови про арешт майна боржника від 26.10.2018. Постанову від 26.10.2018 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про арешт майна боржника ВП №56618119 визнано неправомірною та скасовано.
3.1.1. Ухвала мотивована тим, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем з порушенням обсягу наданих останньому повноважень, оскільки всупереч п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не закінчив виконавче провадження в частині стягнення 1 159 730,60 євро боргу по процентах, 69 796 202,40 грн пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102,03 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за наказом Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №910/15888/17 та виніс постанову про арешт майна боржника від 26.10.2018 в межах усіх сум за наказом Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №910/15888/17.
3.2. 01 квітня 2019 року постановою Київського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 скасовано. У задоволенні скарги відмовлено.
3.2.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що нерухоме майно, перераховане у додатку №2 до розподільчого балансу, станом на 27.09.2018 знаходиться у власності ПАТ "Квазар", про що свідчить відсутність факту виникнення у ПрАТ "Кріпта" права власності (відсутність державної реєстрації) на нерухоме майно, вказане у додатку №2 до розподільчого балансу, а тому дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови є правомірними.
3.2.2. Апеляційною інстанцією також звернуто увагу, що на момент складення та затвердження ПрАТ "Квазар" та ПрАТ "Кріпта" розподільчого балансу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існували заборони на відчуження нерухомості. Так, Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві були накладені арешти на все нерухоме майно ПрАТ "Квазар", а саме: номер запису обтяження 10094279, дата накладення 18.06.2015, номер запису обтяження 13919642, дата накладення 29.03.2016.
3.2.3. На виконання ухвали апеляційної інстанції від 21.03.2019 у даній справі була надана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладений 18.06.2015 та 29.03.2016, не скасований в установленому законом порядку як на момент прийняття ухвали місцевим господарським судом, так і час прийняття рішення апеляційною інстанцією.
3.2.4. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що боржником не дотримано вимоги ст. 339 ГПК України, оскільки ПАТ "Квазар" не наведено жодних обґрунтованих доводів з приводу того, яким чином накладений арешт безпосередньо порушує його права.
4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. ПрАТ "Квазар" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2018.
4.1.1. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції не застосовано ч. 2 ст. 328 ГПК України та всупереч її положенням зроблено необґрунтований висновок, що виконавче провадження здійснювалось державним виконавцем за наказом Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 №910/15888/17 в частині стягнення 6 340 000 євро боргу та 240 000 грн витрат по сплаті судового збору.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення підлягають виконанню на підставі виконавчих документів, перелік яких визначений у частині першій зазначеної статті. При цьому, державним виконавцям, та іншим органам, які здійснюють примусове виконання рішень, не надано повноваження на визначення того, у якій частині підлягає виконанню виконавчий документ.
4.1.2. Державним виконавцем накладено арешт на майно, право володіння, користування та розпорядження яким належить третій особі - ПрАТ "Кріпта" (код ЄДРПОУ 41901960), яке було створено на підставі прийнятого позачерговими зборами акціонерів ПрАТ "Квазар" рішення щодо реорганізації ПАТ "Квазар" шляхом виділу з нього нового акціонерного товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Згідно з ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Скаржник вважає, що відповідно до наведених вимог ЦК України, з моменту державної реєстрації ПрАТ "Кріпта" (31.01.2018), до нього, як до новоствореної юридичної особи, перейшло майно ПАТ "Квазар", визначене у розподільчому балансі, тобто арештоване майно, і балансоутримувачем арештованого майна є ПрАТ "Кріпта". Отже, з дня державної реєстрації ПрАТ "Кріпта", ПАТ "Квазар" втратило право володіння, користування та розпорядження арештованим майном, оскільки вже розпорядилось ним.
4.1.3. Наказ, на підставі якого здійснюється виконавче провадження, не передбачає, що державний виконавець повинен аналізувати фінансовий стан третіх осіб, перевіряти інформацію щодо них на підставі даних відкритих державних реєстрів тощо.
На думку боржника, виконавцю законом надано право на перевірку та арешт майна саме боржника, а не третіх осіб. Враховуючи те, що державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно не боржника, а третьої особи - ПрАТ "Кріпта", оскаржувана постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню. Судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги, що ПАТ "Квазар" не є власником майна, яке арештоване державним виконавцем, а факт реєстрації/нереєстрації такого майна особою, якій воно передане за розподільчим балансом, жодним чином не впливає на ту обставину, що ПАТ "Квазар" вже розпорядилось цим майном у спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
4.1.4. Державний виконавець зробив необґрунтовані висновки (з якими погодився суд апеляційної інстанції) щодо заборони відчуження майна ПАТ "Квазар" станом на дату затвердження розподільчого балансу, оскільки станом на дату складання розподільчого балансу ПАТ "Квазар" мало право розпоряджатись належним йому нерухомим майном. Відповідно, зроблені державним виконавцем висновки щодо можливості накладення арешту на майно божника є необґрунтованими, оскільки: право власності боржника на арештоване майно припинилося, а вказане майно належить ПрАТ "Кріпта"; на час затвердження розподільчого балансу ПАТ "Квазар" мало право розпоряджатись належним йому майном, оскільки фактично виконало усі свої зобов`язання у межах виконавчих проваджень ВП №47812712 та ВП №50385749.