ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/746/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
позивача - Стащука В. А. (адвокат);
відповідача - не з`явилися;
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця"
на рішення Господарського суду Житомирської області від 15.01.2019 (суддя Кравець С. Г.) і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 (Розізнана І. В. - головуючий, судді Грязнов В. В., Мельник О. В.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал"
про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення 1 338,24 грн.
Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця") в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локо Діджітал" (далі - ТОВ "Локо Діджітал") про зобов`язання повернути орендоване нерухоме майно та стягнення 1 338,24 грн неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що термін дії укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна, належного до державної власності, від 30.09.2014 № 1573 (з урахуванням додаткових договорів до нього) (далі - договір № 1573), закінчився 31.03.2018. Проте відповідач всупереч пунктам 10.9 та 10.10 зазначеного договору, частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" майна позивачеві не повернув, у зв`язку з чим повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування нерухомим майном за час прострочення відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.01.2019 у справі № 906/746/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що після отримання відповідачем листа ПАТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" від 05.12.2017 № ДН-4/01-4/1491 договірні відносини між сторонами не припинилися, відповідач продовжував користуватися орендованим майном, сплачуючи орендні платежі за таке користування, в свою чергу, позивачем орендна плата приймалася та у подальшому продовження дії договору на новий тримісячний строк підтверджено.
5. За результатами аналізу фактичних обставин справи в сукупності з нормативним і договірним регулюванням спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про невідповідність дій позивача щодо надіслання позивачем листа від 20.03.2018 № НЗР-5/277 як умовам діючого між сторонами договору (оскільки відповідний порядок припинення дії договору останнім не передбачено), так і встановленому законом порядку повідомлення про припинення дії договору.
6. Крім того, суди посилаючись на положення статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зауважили, що у цьому разі, протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору (31.03.2018) відповідачу заява про припинення терміну дії договору позивачем не направлялася, а тому наслідків у вигляді припинення дії договору оренди з 01.04.2018 не відбулося. Таким чином, за результатами аналізу умов укладеного між сторонами договору оренди та норм чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, доводи позивача про те, що договір оренди припинено з 01.04.2018, у зв`язку з закінченням строку його дії не знайшли свого підтвердження, оскільки листи, що були надіслані відповідачу, не є доказами, які б свідчили про факт припинення дії договору.
7. Також місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, звернув увагу, що договір оренди державного майна було укладено з метою виконання умов договору від 29.09.2011 № 210/2011-ЦЮ про Співробітництво, на виконання умов якого між сторонами укладено ряд інших договорів: про надання в користування кабельної каналізації електрозв`язку; про надання послуг використання місця в захисній полімерній трубці; про надання послуг доступу та використання місць в каналах кабельної каналізації; про надання місця в кабельній каналізації електрозв`язку (ЗПТ), які станом на час розгляду справи є чинними та забезпечують функціонування орендованого майна разом з необхідними комунікаціями, як цілісної системи технологічного процесу. Отже, вищевказані правочини укладались між сторонами з метою забезпечення надання послуг безпровідного доступу до мережі Інтернет пасажирам швидкісних потягів Інтерсіті та іншим користувачам на комерційній основі.
8. Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дія договору оренди нерухомого майна не припинена, а відтак, вимоги позивача про повернення майна та стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення майна задоволенню не підлягають
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.01.2019 і постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 у справі № 906/746/18, ПАТ "Укрзалізниця" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Підставами для скасування рішення та постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 764 ЦК України та частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
11. Скаржник наголошує, що дія договору продовжувалася відповідно до вимог закону тричі по три місяці, а саме: з 01.07.2017 по 30.09.2017, з 01.10.2017 по 31.12.2017, з 01.01.2018 по 31.03.2018 та закінчилася 31.03.2018.
12. Положення частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" мають диспозитивний характер. Заборони повідомлення про закінчення договірних орендних відносин раніше останнього дня дати закінчення договору чинним законодавством не передбачено, тому листи позивача від 20.03.2018, від 23.03.2018 та від 10.07.2018 підтверджують його наміру не продовжувати дію договору. Крім цього, зазначені листи відповідач отримав, а позивач не відкликав.
13. Скаржник також звертає увагу, що сплата відповідачем орендної плати не є підставою для пролонгації договору, а також не підтверджує згоди орендодавця на пролонгацію дії договору.
14. Заявник касаційної скарги також зазначає, що врахування судом апеляційної інстанції умов договору про співробітництво від 30.09.2011 є безпідставним, адже договір оренди є самостійним правочином. Водночас залізниця виконала умови договору про співробітництво і на той час сприяла наданню ТОВ "Локо Діджітал" права на прокладення власного волоконно-оптичного кабелю та встановлення радіомачт, необхідних для створення телекомунікаційної мережі бездротового доступу. Тобто залізниця свої зобов`язання за зазначеним договором виконала.
15. Окрім цього, скаржник акцентує на порушенні судами попередніх інстанцій норм процесуального права через ненадання оцінки групі доказів у їх сукупності, а саме листам від 20.03.2018 № НЗР-5/277, від 23.03.2018 № ДН-4/01-4/456, від 10.07.2018 №ДН-4/01-4/1085.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
16. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Локо Діджітал" просить рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скарну - без задоволення, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що дія договору № 1573 не припинена. Крім цього, відповідач звертає увагу на те, що договір № 1573 укладено з метою виконання договору про співробітництво від 29.09.2011 № 210/2011-ЦЮ, який на сьогодні є діючим.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.09.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) і ТОВ "Локо Діджітал" (відповідач, орендар) укладено договір № 1573, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - майданчик площею 3,2 кв.м. (реєстровий № 04713033.35.БКТЦВК063), який перебуває на балансі Відокремленого підрозділу - станції Коростень Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця", належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України та розташований за адресою: Коростенський район, Бондарівська с/р, с. Ушиця, ст. Ушиця у смузі полоси відводу залізниці.
18. За змістом пункту 10.1 договір укладено до 01.04.2015 включно.
19. Факт приймання-передачі майна в оренду підтверджується підписаним 30.09.2014 між сторонами акта приймання-передачі орендованого нерухомого майна, належного до державної власності.
20. 04.03.2016 у зв`язку з утворенням ПАТ "Укразалізниця" на підставі статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", між ПАТ "Укрзалізниця" (позивач) і відповідачем укладено додатковий договір до договору № 1573, згідно з пунктом 1 якого о орендодавцем майна, визначеного договором, є ПАТ "Укрзалізниця". Найменування балансоутримувача змінено і зазначено як на структурний підрозділ - Виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укразалізниця".
21. Крім цього, суди встановили, що між сторонами укладено ряд додаткових договорів, згідно з якими внесено зміни, зокрема, до пункту 10.1 договору № 1573 розділу 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення Договору". Так, згідно останнього, наявного у матеріалах справи додаткового договору, сторони продовжили дію договору з 01.04.2017 по 30.06.2017 включно.
22. У листі від 05.12.2017 № ДН-4/01-4/1491 ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця", посилаючись на закінчення строку дії договорів, у тому числі договору № 1573, та на непідписання додаткових угод, вимагало негайно повернути майно згідно із зазначеними договорами, за участю балансоутимувача - Коростенської дирекції залізничних перевезень.
23. 20.03.2018 Регіональна філія "Південно-західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" направила на адресу відповідача лист від 20.03.2018 вих. № НЗР-5/277, в якому повідомила, що відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк дії договору закінчується 31.03.2018. Договір вважає таким, що припиняє свою дію (є розірваним) з 01.04.2018. Отже, відповідно до підпунктів 10.9, 10.10 договору вимагає від відповідача повернути нерухоме майно за підписаним актом приймання-передачі. Зазначений лист відповідач отримав 23.03.2018.
24. 23.03.2018 виробничий підрозділ Коростенська дирекція залізничних перевезень направив на адресу відповідача лист вих. № ДН-4/01-4/456, в якому також зазначив, що відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у зв`язку із закінченням 31.03.2018 строку дії договору, згідно з підпунктами 10.9, 10.10 договору вимагає повернення нерухомого майна за підписаним актом приймання-передачі. Зазначений лист відповідач отримав 26.03.2018.