ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 903/849/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
на рішення Господарського суду Волинської області
у складі судді Якушевої І.О.
від 12.12.2018
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Дужич С.П., Саврій В.А., Коломис В.В.
від 27.03.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо"
до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" "Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про стягнення 465 158,21 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 507 042,16 грн заборгованості, з яких: 404 742,75 грн - основний борг; 75 027,69 грн - пеня; 21 105,06 грн - інфляційні втрати та 6 166,66 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем в повному обсязі взятих на себе зобов`язань з оплати отриманого від позивача товару за договором поставки № 30 від 10.03.2006, укладеним між відповідачем та Приватним підприємством "Ремо", право вимоги за якими до боржника - Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в сумі 460 742,75 грн Приватне підприємство "Ремо" (постачальник) передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо" за договором відступлення права вимоги від 09.12.2014.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
10.03.2006 між Приватним підприємством "Ремо" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 30 (далі по тексту - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця щебеневу продукцію (щебінь різних фракцій, далі - товар), а покупець - прийняти і оплатити товар на умовах договору.
Поставка здійснюється автотранспортом постачальника, продукцію постачальник зобов`язаний передати покупцю по накладній; датою поставки продукції вважається дата, вказана на накладній (пункти 4.1., 4.2. договору).
Відповідно до пунктів 3.1., 5.1. договору покупець оплачує поставлений постачальником товар по ціні, яка узгоджується сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною даного договору. Покупець здійснює оплату товару протягом 45 календарних днів з дати поставки.
За несвоєчасне виконання зобов`язань згідно даного договору покупець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченої в строк продукції за кожен день прострочення платежу, але не більше 20 % від суми договору (пункт 7.2. договору).
Договір поставки набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010. Якщо до закінчення строку дії жодна із сторін у письмовій формі не заявить про своє бажання його розірвати, договір вважається продовженим на невизначений термін. При цьому кожна із сторін має право розірвати договір за умови проведення остаточних взаєморозрахунків (пункт 10.5. договору).
На виконання умов договору постачальник у період з 26.04.2010 по 26.04.2012 поставив покупцю товар - щебінь різних фракцій та відсів на загальну суму 3 856 743,46 грн.
Відповідач у період з 30.04.2010 по 28.10.2014 перерахував постачальнику кошти за отриману продукцію з призначенням платежу: "за щебінь згідно дог. №30 від 10.03.2006р." у загальній кількості 3 396 000,71 грн.
09.12.2014 між Приватним підприємством "Ремо" і Дочірнім підприємством "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" був підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки по рахунку(ах) за 01.01.2014 - 08.12.2014, згідно з яким станом на 08.12.2014 заборгованість покупця становила 460 742,75 грн.
09.12.2014 між Приватним підприємством "Ремо", як цедентом, і Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо" (позивач), як цесіонарієм, був укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами якого Приватне підприємство "Ремо" відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо" прийняло право вимоги до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" щодо часткового погашення боргу на суму 460 742,75 грн за договором № 30 від 10.03.2006.
Відповідно до пункту 4 договору про відступлення права вимоги за уступку права вимоги за цим договором цесіонарій сплачує цеденту кошти в сумі 460 742,75 грн. Оплата здійснюється у строк до 31.12.2016 грошовими коштами або в іншому порядку за погодженням між сторонами.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами. Про набуття права вимоги, що є предметом цього договору, цесіонарій бере на себе зобов`язання повідомити Дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" та надати відповідні докази (пункти 5, 6 договору про відступлення права вимоги).
09.12.2014 на виконання умов договору про відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо" листом № 32 повідомило Дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про зміну кредитора у зобов`язанні та просило погасити борг в сумі 460 742,75 грн.
У період з 13.01.2014 по 12.06.2017 відповідач сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо" 46 000 грн, що підтверджується, зокрема журналом-ордером і відомістю по рахунку 3771 "Розрахунки з іншими дебіторами" за 01.12.2014 по 30.06.2018 і виписками по рахунку.
03.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо" та Дочірнім підприємством "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" був підписаний акт звірки по рахунках 377 за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, в якому сторони встановили факт сплати боржником боргу в сумі 46 000,00 грн, а також визначили, що заборгованість боржника становить 414 742,75 грн.
Також суди встановили, що 25.10.2017 Дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо" в якості сплати боргу кошти в розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується копією банківської виписки від 25.10.2017, де в графі "Призначення платежу" зазначено: "за договором про відступлення права вимоги перед ПП "Ремо" зг. дог. № 32 від 09.12.2014".
06.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 507 042,16 грн заборгованості за договором поставки № 30 від 10.03.2006, з яких: 404 742,75 грн - основний борг; 75 027,69 грн - пеня; 21 105,06 грн - інфляційні втрати та 6 166,66 грн - 3 % річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого за договором товару та на те, що він на підставі договору про відступлення права вимоги від 09.12.2014 набув права вимоги до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" щодо стягнення заборгованості за зазначеним договором поставки.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарська справа № 903/849/17 розглядалась господарськими судами неодноразово.
Під час нового розгляду справи Господарський суд Волинської області ухвалою від 12.09.2018 закрив провадження у справі № 903/849/17 в частині стягнення пені в розмірі 75 027,69 грн на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відмову позивача від позову в частині стягнення пені в розмірі 75 027,69 грн.
Господарський суд Волинської області рішенням від 12.12.2018, ухваленим за результатами нового розгляду справи та залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2019, задовольнив позовні вимоги. Стягнув з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо" 404 742,75 грн заборгованості, 43 836,37 грн інфляційних втрат, 16 579,09 грн 3% річних та 6 977,38 грн судового збору.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
- позивач набув від Приватного підприємства "Ремо" права вимоги до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 30 від 10.03.2006 на підставі договору про відступлення права вимоги від 09.12.2014, який недійсним в судовому порядку не визнавався та є чинним, за договором була відступлена вимога саме за договором поставки № 30 від 10.03.2006, інших договорів поставки між відповідачем та Приватним підприємством "Ремо" не укладалось, вимога, яка відступалась позивачу, станом на дату укладення договору відступлення права вимоги була дійсною (не була виконана), спору щодо розміру заборгованості по договору поставки № 30 не існувало, відповідач визнавав факт наявності та розмір заборгованості за договором поставки, про що свідчить підписаний ним акт звірки по рахунку, був повідомлений про відступлення права вимоги до нього за договором поставки на користь позивача, а також вчинив дії, направлені на погашення боргу новому кредитору (позивачу);
- позовна вимога про стягнення основного боргу є обґрунтованою, оскільки факт неповного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого за договором поставки товару є доведеним, наявність заборгованості за договором поставки визнавалась самим відповідачем шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків та сплати частини заборгованості новому кредитору, доказів сплати боргу у заявленому до стягнення розмірі матеріали справи не містять;
- вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних є правомірними, оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання є доведеним, визначений позивачем та заявлений до стягнення розмір зазначених сум є правильним;
- позовні вимоги заявлені в межах строку позовної давності, яка за висновками судів переривалась відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України вчиненням відповідачем дій, які свідчать про визнання ним наявності боргу перед позивачем, а саме: підписанням акту звірки по рахунку за 01.01.2014 -08.12.2014, частковою сплатою боргу як первісному кредитору до моменту укладення договору відступлення права вимоги, так і на користь нового кредитору після укладення договору цесії.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач - Дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 12.12.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позовних вимог.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням скаржника суди попередніх інстанцій:
- не врахували, що за договором відступлення права вимоги від 09.12.2014 Приватне підприємство "Ремо" відступило позивачу у справі вимогу до відповідача за договором поставки № 30 від 10.03.2010, який відповідачем не укладався та не існує, оскільки був укладений лише договір № 30 від 10.03.2006, а отже дійшли помилкового висновку про те, що за договором відступлення права вимога була відступлена дійсна вимога;
- не дослідили доказів здійснення позивачем оплати за переуступку йому права вимоги за договором відступлення права вимоги від 09.12.2014, не дослідили умови зазначеного договору та не врахували, що умови договору не передбачали передачу позивачу права вимоги стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних;
- зробили висновки щодо наявності у відповідача боргу за договором поставки № 30 від 10.03.2006 та визнання ним свого боргу на підставі неналежних доказів, оскільки не врахували, що видаткові накладні не містять посилання на зазначений договір поставки, а платіжні доручення відповідача, які суди прийняли в якості доказів часткової сплати відповідачем боргу на користь позивача, не стосувались договору відступлення права вимоги від 09.12.2014;
- дійшли помилкових висновків у справі про дотримання позивачем при зверненні до суду з позовними вимогами у цій справі строку позовної давності, оскільки зробили ці висновки на підставі неналежних доказів, а саме: акту звірки взаєморозрахунків, не врахували, що акт не є доказом, який підтверджує суму боргу, не є первинним документом;
- не врахували, що переуступка права вимоги мала місце поза межами строку позовної давності, у зв`язку з чим договір про відступлення права вимоги є недійсним.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів залишити без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи встановили всі обставини, дослідили всі докази, наявні в матеріалах справи, які є належними, допустимими та достовірними, прийняли правильні рішення відповідно до норм чинного законодавства, а доводи скаржника в касаційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими, не спростовують правильні висновки судів та зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.
Касаційний господарський суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування місцевий господарським судом та судом апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Сторонами у зобов`язанні, згідно з частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України є боржник і кредитор.
Частина 1 статті 512 Цивільного кодексу України визначає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, 09.12.2014 між Приватним підприємством "Ремо" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо" (новий кредитор, позивач) був укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами якого Приватне підприємство "Ремо" відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог-Турбо" прийняло право вимоги від Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" щодо часткового погашення боргу на суму 460 742,75 грн за договором № 30 від 10.03.2006.