ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2019 року
м. Київ
Справа №923/593/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,
за участю помічника судді, який здійснює повноваження секретаря судового засідання - Корсун Я. В.
за участю представників:
від позивача Литвин П. В. (адвокат)
від відповідача Голубєва С. В. (керівник), Предместнікова Д. О. (адвокат),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Херсонської області від 05.12.2018 (суддя Остапенко Т. А.)
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 (судді: Мишкіна М. А., Будішевська Л. О., Таран С. В.)
у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз"
про стягнення 24 596 885,10 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (далі - ТОВ "Херсонрегіонгаз") про стягнення 24 596 885,10 грн, з яких 12 884 928,52 грн - пеня, 3 027 291,49 грн - три проценти річних, 8 684 665,09 грн - інфляційні втрати.
1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 258, 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 173 - 175, 193, 216 - 218, 230, 231, 264, 265 Господарського кодексу України обґрунтовано несвоєчасністю виконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу від 28.10.2016 №16-486-Н (далі - договір №16-486-Н) щодо оплати отриманого газу, у зв`язку з чим позивач на підставі пункту 7.2 цього договору нарахував пеню, три проценти річних та інфляційні втрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
1.3. ТОВ "Херсонрегіонгаз", заперечуючи проти позову, наголосило, що розрахунки між сторонами за договором №16-486-Н здійснювалися двома способами: шляхом укладення спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України і шляхом перерахування коштів з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання, згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідними постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця. Між сторонами здійснювалися розрахунки, крім спільних протокольних рішень, виключно із використанням поточних рахунків зі спеціальним режимом використання, тому кошти, які знаходились на цих рахунках, не є власністю відповідача, а отже він позбавлений будь-якої можливості впливати на алгоритм розподілу коштів із рахунка зі спеціальним режимом використання.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.12.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано тим, що відповідач повністю розрахувався за придбаний природний газ, що підтверджується сальдо та операціями по підприємству ТОВ "Херсонрегіонгаз". Кошти за придбаний газ відповідач перераховував виключно з рахунка зі спеціальним режимом використання відповідно до вимог пункту 6.2 договору №16-486-Н. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2516 визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд і полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за нормативами. Позивач не підтвердив прострочення відповідачем оплати за газ із поточного рахунка зі спеціальним режимом використання. Крім того, сторони, підписавши відповідні спільні протокольні рішення погодили порядок проведення розрахунків за придбаний газ, змінивши строки виконання покупцем грошових зобов`язань перед кредитором, які виникли на підставі договору №16-486-Н. Оскільки оплата за природний газ здійснювалася відповідно до пункту 6.2 договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу природного газу не відбулося.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 05.12.2018 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
3.2. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального (статті 22, 549 - 552, 625, 631 Цивільного кодексу України) та процесуального (статті 7, 73, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України) права.
3.2.1. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило, що згідно з спільними протокольними рішеннями сплачено 776 880 955,70 грн. На виконання спільних протокольних рішень здійснювалося погашення заборгованості за поставлений природний газ відповідно до договору №16-486-Н, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи. Решту боргу в сумі 587 464 411,09 грн відповідач сплатив власними коштами, сплата якого не була врегульована зазначеними спільними протокольними рішеннями.
3.2.2. Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, не звільняє споживача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором та сплатити неустойку (штраф, пеню), відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Твердження судів попередніх інстанцій, що відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання покладено на органи державної влади, не відповідають дійсності, оскільки Кабінет Міністрів України, затвердивши примірний договір постановою від 29.04.2016 № 357, поклав цей обов`язок саме на відповідача. А відповідач, підписавши договір, взяв на себе обов`язок виконати зобов`язання у строки та порядку, визначені у цьому договорі.
3.2.3. Укладаючи договір №16-486-Н, сторони прямо передбачили обов`язок відповідача у разі відсутності коштів або у разі несвоєчасного їх надходження через рахунок зі спеціальним режимом використання відповідача сплачувати власні кошти у строки, передбачені у пункті 6.1 договору.
Таким чином, за умовами договору №16-486-Н, як, зокрема, зазначено у пункті 6.3, відповідач не обмежується у здійсненні розрахунків із позивачем лише рахунками зі спеціальним режимом використання, тому ТОВ "Херсонрегіонгаз" мало передбачену договором можливість сплатити заборгованість своїми коштами, вплинути на стан розрахунку.
3.2.4. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних є необґрунтованими та безпідставними, оскільки алгоритм визначає виключно механізм розподілу коштів, які вже знаходяться на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання, і не впливає на зобов`язання сторін щодо належної оплати за договором 16-486-Н.
3.2.5. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Херсонрегіонгаз" просить залишити її без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків господарських судів і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представника позивача та представників відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:
4.2.1 28.10.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) і ТОВ "Херсонрегіонгаз" (покупець) укладено договір №16-486-Н, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2016 - 2017 роках природний газ, а покупець зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах договору.
Відповідно до пункту 6.1 цього договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного в абзаці 3 цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу. Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (далі - Порядок від 11.01.2005), і має бути здійснений протягом 90 днів із 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі якщо продавець протягом 5 робочих днів із дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 - денний строк. Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за винятком випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів із дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, які перевищують цей 5 денний термін.
Згідно з пунктом 6.2 договору №16-486-Н оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка покупця зі спеціальним режимом використання на поточний рахунок продавця зі спеціальним режимом використання кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти із поточного рахунка на поточний рахунок продавця зі спеціальним режимом використання (пункт 6.3 договору).
Пунктом 7.2 договору №16-486-Н передбачено, що в разі невиконання покупцем вимог пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.
Договір набуває чинності із дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє у частині продажу природного газу до 31.03.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 договору №16-486-Н).
4.2.2 У подальшому між сторонами укладались додаткові угоди від 21.11.2016 №1, від 20.01.2017 №2, від 27.02.2017 №3 та від 28.04.2017 №4, згідно з якими, зокрема, було змінено обсяги та вартість природного газу.
4.2.3. На виконання умов договору №16-486-Н позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 364 345 366,79 грн за період із жовтня 2016 року по березень 2017 року, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
4.2.4 Додатково у 2016 - 2017 роках між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Херсонській області, Департаментом фінансів Херсонської обласної державної адміністрації, ТОВ "Херсонрегіонгаз" і ПАТ НАК "Нафтогаз України" укладено спільні протокольні рішення, предметом яких відповідно до пункту 1 є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20.
У пунктах 2.1- 2.6 зазначених спільних протокольних рішень сторони погодили перелік підприємств (установ, організацій), які беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами спільного протокольного рішення, а саме порядок перерахування грошових коштів від Державної казначейської служби України до ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
За умовами пункту 2.5 відповідних спільних протокольних рішень ТОВ "Херсонрегіонгаз" перераховує ПАТ "НАК "Нафтогаз України" кошти за отриманий природний газ у 2017 році згідно з договором №16-486-Н.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" перераховує кошти до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 2.6 спільного протокольного рішення).
4.2.5. Суди встановили, що ТОВ "Херсонрегіонгаз" повністю розрахувалося за придбаний природний газ, що підтверджується сальдо по підприємству ТОВ "Херсонрегіонгаз" за період із 01.10.2016 по 31.01.2018 та операціями по підприємству ТОВ "Херсонрегіонгаз" за період із 01.10.2016 по 31.01.2018.
Натомість ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача, як підставу нарахування штрафних санкцій за договором, хоча обов`язок доказування і подання доказів визначено статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
4.3. Спір у справі стосується стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору купівлю-продажу природного газу від 28.10.2016 щодо оплати за придбаний газ.
4.3.1. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.