ОКРЕМА ДУМКА
Судді Великої Палати Верховного Суду Ткачука О.С.
на постанову від 05 червня 2019 року
у справі №676/5081/16-ц
провадження № 14-547цс18
У цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, визнання протиправною оцінки майна та її скасування, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 07 лютого 2017 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя, який не погоджуєься з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
05 червня 2019 року постановою Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 07 лютого 2017 року залишено без змін.
Із висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуюсь та висловлюю окрему думку з огляду на таке.
24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі - державний виконавець), в якій просила визнати його дії неправомірними, визнати оцінку майна (звіт № 1/0208 про оцінку майна - нежитлових приміщень підземного торгового центру загальною площею 722,9 кв. м по вул. Соборній, 27 у м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області) протиправною та скасувати її, зобов`язати призначити повторну експертизу для визначення ринкової вартості майна.
Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 зазначала, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 08 лютого 2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 січня 2008 року у розмірі 521 368,67 доларів США, що еквівалентно 4 114 068 грн 04 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежиле приміщення торгового центру загальною площею 722,9 кв. м, розташоване по вул. Соборній, 27 у м. Кам`янці -Подільському Хмельницької області та належить Колективному підприємству «Співдружність-95» (далі - КП «Співдружність-95»), шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»).
11 лютого 2014 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області відкрив виконавче провадження за виконавчим листом, виданим 27 вересня 2011 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області. Постановою державного виконавця від 24 червня 2016 року призначено оцінку майна із залученням експерта.
На виконання зазначеної постанови експертом-оцінювачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Подільська незалежна оцінка» - проведено оцінку вищевказаного майна та складено відповідний звіт, згідно з яким вартість нежилого приміщення становить 5 517 000 грн.
ОСОБА_1 вказувала на те, що оцінка майна проведена необ`єктивно та з порушенням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, тому просила її скаргу задовольнити.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії державного виконавця неправомірними, визнано оцінку майна протиправною та скасовано її. Зобов`язано державного виконавця призначити повторну експертизу для визначення ринкової вартості майна.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив, що оцінка приміщення проведена з порушенням норм чинного законодавства та необ`єктивно - із заниженою вартістю вказаного об`єкта, а дії державного виконавця щодо використання цієї оцінки для цілей виконавчого провадження є неправомірними.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 07 лютого 2017 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо визнання оцінки майна протиправною та її скасування закрито.
Апеляційний суд виходив з того, що відповідно до ст. 383 ЦПК України, ч. 1 ст. 12, ч. 4 ст. 82 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, мають лише сторони виконавчого провадження. Оскільки ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, а лише одним із засновників та директором КП «Співдружність-95», яке і є боржником у відповідному виконавчому провадженні, тому її скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У березні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити ухвалу суду першої інстанції в силі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, яке виконується державним виконавцем, ухвалено за результатом розгляду справи за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , КП «Співдружність-95» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Таким чином, вона є стороною у відповідній цивільній справі та, на її переконання, має право на оскарження дій державного виконавця в порядку цивільного судочинства до суду, який видав виконавчий документ.
Крім того, ОСОБА_1 послалася на порушення вимог чинного законодавства під час проведення оцінки майна та на заниженість вартості майна, а також на те, що суд першої інстанції обґрунтовано скасував цю оцінку.
Велика Палата Верховного Суду відмовила у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 07 лютого 2017 року залишила без змін. Зазначила, що спір відносно оскарження дій державного виконавця не стороною у виконавчому провадженні належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З наведеними мотивами Великої Палати Верховного Суду погодитися не можна, оскільки такі висновки, на моє переконання, не відповідають нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 5 ст