Постанова
Іменем України
02 липня 2019 року
м. Київ
судова справа № 689/1388/16-к
провадження № 51-3666км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Марчука О. П., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Кравченко Є. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016240280000012, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волотово Чернянського району Білогородської області Російської Федерації, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за касаційною скаргою представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (далі - ПАТ «Страхова Група «ТАС») Кудрявського С. М. на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01 березня 2017 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 02 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01 березня 2017 року, залишеним без зміни ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 02 листопада 2018 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь потерпілих: ОСОБА_2 - 154 218,72 грн і 15 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди та моральної відповідно; ОСОБА_3 - 15 000 грн та 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди, витрат на правову допомогу відповідно; ОСОБА_4 - 9 754,20 грн і 1 000 грн відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу відповідно.
Стягнуто з ПАТ «Страхова Група «ТАС» на користь потерпілих: ОСОБА_3 - 34 141,07 грн відшкодування матеріальної шкоди; ОСОБА_4 - 4 916,01 грн і 245,80 грн відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди відповідно, а також 1 000 грн - витрат на правову допомогу.
Прийнято рішення щодо процесуальних витрат і речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 10 січня 2016 року близько 15:00, керуючи автомобілем марки «Kia Sorento» (державний номерний знак НОМЕР_1 ), здійснюючи виїзд із території АЗС «ШЕЛ 6006» та рухаючись по прилеглій території під кутом до проїзної частини автомобільної дороги державного значення Н03 Житомир-Чернівці, порушив вимоги п. 1.10 Правил дорожнього руху України, оскільки прилегла території не призначена для наскрізного проїзду транспортних засобів. Рухаючись по прилеглій території в напрямку м. Хмельницького зі швидкістю 20-30 км/год, ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. «б» п. 2.3, пунктів 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України - проявив неуважність перед початком руху, виїздом на зазначену автомобільну дорогу, не переконався, що маневр буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дороги автомобілю марки «Daewoo Nexia» (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_3 , який рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год у правій смузі руху в напрямку м. Хмельницького. У результаті зазначених порушень ОСОБА_1 здійснив виїзд із прилеглої території на праву смугу руху автомобільної дороги, де допустив зіткнення зазначених транспортних засобів.
У результаті зіткнення ОСОБА_1 втратив контроль над автомобілем, який внаслідок заносу, некерованості здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, перетнувши яку, на лівому узбіччі зіткнувся з рейсовим автобусом марки «Mersedes-Benz 313 CDI» (державний номерний знак НОМЕР_3 ) під керуванням ОСОБА_5 , який рухався в напрямку смт Ярмолинці зі швидкістю 50 км/год та в момент виникнення небезпеки змінив напрямок руху, виїхавши на узбіччя.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пасажири зазначеного автобуса, а саме ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та його водій ОСОБА_5 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі представник ПАТ «Страхова Група «ТАС», посилаючись на незаконність та необґрунтованість вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції в частині вирішення цивільного позову, а саме стягнення на користь потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 виплат на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також витрат на правову допомогу, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 в цій частині та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, представник зазначає про те, що всупереч вимогам п. 35.1 ст. 35, п. 36.2 ст. 36 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV) потерпілий ОСОБА_3 подав заяву до страхової компанії про страхове відшкодування вже після ухвалення вироку, а потерпіла ОСОБА_4 не подавала відповідної заяви. Також указує на те, що остання, як пасажирка рейсового автобуса, була застрахована перевізником від нещасних випадків на транспорті, а тому відповідно до вимог п. 32.3 ст. 32 Закону № 1961-ІV виплата страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не здійснюється. Звертає увагу на те, що обґрунтованими і документально підтвердженими медичним закладом витратами на лікування ОСОБА_4 є лише витрати в розмірі 1 504,37 грн, а не стягнута судом сума. Зазначає, що розмір моральної шкоди, яку стягнуто на користь ОСОБА_4 , визначено неправильно з порушенням ст. 26-1 Закону № 1961-ІV. Також, на думку скаржника, суд необґрунтовано стягнув з ПАТ «Страхова Група «ТАС» на користь зазначеної потерпілої кошти на відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки відповідно до ст. 124 КПК України вони стягуються з обвинуваченого. Зазначає, що, вирішуючи позов ОСОБА_4 суд першої інстанції всупереч вимогам ч. 2 ст. 1188 ЦК України не поділив розміру заподіяної шкоди на кількість осіб, які спільно завдали цю шкоду незалежно від їхньої вини. Крім того, стверджує, що витрати ОСОБА_3 в сумі 1 500 грн на автотоварознавче дослідження не є прямими збитками і не відносяться до судових витрат, а тому не можуть бути відшкодовані ПАТ «Страхова Група «ТАС».
На касаційну скаргу представника цивільного відповідача засуджений ОСОБА_1 подав заперечення, в якому, наводячи відповідні аргументи, зазначає про безпідставність заявлених вимог і просив залишити її без задоволення, а судові рішення щодо нього - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
За ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та виду і розміру призначеного йому покарання відповідно до вимог ст. 433 КПК України колегія суддів не перевіряє, оскільки законність і обґрунтованість судових рішень у цій частині не оскаржується.
При касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин провадження, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Доводи представника ПАТ «Страхова Група «ТАС» про незаконність та необґрунтованість стягнення зі страхової компанії коштів на відшкодування шкоди потерпілим, а також відшкодування витрат на правову допомогу є безпідставними.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок ДТП було пошкоджено транспортний засіб потерпілого ОСОБА_3 , а потерпіла ОСОБА_4 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. До початку судового розгляду останні у порядку ст. 128 КПК України пред`явили цивільні позови до ОСОБА_1 та до ПАТ «Страхова Група «ТАС» як до страхової компанії, з якою в обвинуваченого було укладено договір «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Під час розгляду кримінального провадження суд першої інстанції задовольнив ці позови частково та стягнув зі ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 15 000 грн на відшкодування моральної шкоди та 3 000 грн - витрат на правову допомогу, на користь потерпілої ОСОБА_4 - 9 754,20 грн на відшкодування моральної шкоди та 1 000 грн - витрат на правову допомогу; стягнув з ПАТ «Страхова Група «ТАС» на користь потерпілого ОСОБА_3 34 141,07 грн на відшкодування матеріальної