Постанова
Іменем України
08 липня 2019 року
м. Київ
справа № 757/42254/15-ц
провадження № 61-29241св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Київенерго»,
третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго»на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2017 року у складі судді Васильєвої Н. П. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепи О. В., Іванченка М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго»), третя особа - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва», про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він проживає у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності та розташована на першому поверсі буднику.
11 червня 2015 року стався прорив теплотраси, яка подає гарячу воду до будинку, в результаті чого захисні короби теплотраси наповнені кип`ятком, який згодом потрапив до підвалу будинку. Рівень гарячої води у підвалі складав майже два метри. Протягом двох тижнів підвал будинку був наповнений гарячою водою. І тільки після цього працівниками ПАТ «Київенерго» Святошинського району м. Києва гарячу воду викачано, а магістраль відремонтовано.
13 липня 2015 року знову відбувся прорив теплотраси у тому ж місті. Підвал знову почало заливати кип`ятком. У цей день він звернувся до об`єднаної диспетчерської служби Солом`янського району м. Києва, проте на неодноразові його звернення та звернення мешканців будинку протягом тривалого періоду відповідач не реагував. У результаті довготривалого знаходження гарячої води у підвалі будинку, підлога та батареї опалення в його квартирі були дуже гарячі.
Внаслідок прориву тепломережі та залиття підвалу гарячою водою, а також через бездіяльність відповідальних осіб відповідача його квартирі завдано шкоди.
Із урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд стягнути із відповідача на свою користь 42 606,25 грн на відшкодування майнової шкоди та 25 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 43 926,86 грн на відшкодування майнової шкоди та 3 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У решті позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2017 року у частині судового збору змінено, зменшивши суму судового збору до 1 280,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що прорив тепломережі, який завдав шкоди майну позивачу, відбувся внаслідок винних дій ПАТ «Київенерго», що підтверджується матеріалами справи. Крім цього, діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, погіршенню стану здоров`я, позбавлення на досить тривалий проміжок часу права у повній мірі користуватися своїм майном, та розмір відшкодування якої із урахуванням вимог розумності і справедливості складає 3 000,00 грн.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У жовтні 2017 року ПАТ «Київенерго» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 липня 2017 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди помилково не застосували до спірних правовідносин акти, які підлягали до застосування, зокрема ті, якими передбачено обов`язок виконати та підтримувати у належному стані герметизацію інженерних вводів. Судами не встановлено причино-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданою шкодою позивача, розмір заподіяних збитків визначений на підставі неналежних доказів. Вимога позивача про відшкодування моральної шкоди задоволена судами безпідставно.
У листопаді 2017 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу ПАТ «Київенерго», уяких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПАТ «Київенерго» не підлягає задоволенню із таких під