Постанова
Іменем України
04 липня 2019 року
м. Київ
справа № 460/4192/16-ц
провадження № 61-40139св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - державний нотаріус Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбас Сергій Йосипович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області у складі судді Швед Н. П. від 31 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., від 07 червня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбас С. Й., про усунення від права на спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно. 01 березня 2016 року донька покійної - ОСОБА_2 звернулася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а 22 березня 2016 року - звернулась вона.
Під час підготовчих дій щодо оформлення спадщини нотаріусом було встановлено, що у Спадковому реєстрі містяться відомості щодо заповіту, відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла все своє майно у рівних частинах своїм онукам: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які у подальшому відмовились від прийняття спадщини за заповітом на користь ОСОБА_2
Відтак, у встановлений законом строк, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_2 , а їй було відмовлено у оформленні спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину як спадкоємцю за законом другої черги спадкування після смерті сестри ОСОБА_3 .
Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 була інвалідом першої групи загального захворювання, постійно потребувала сторонньої допомоги, яку надавала вона, а її донька ОСОБА_2 у цей час проживала у іншій країні, до матері ніколи не навідувалася, не надавала їй допомоги, не цікавилася її життям, вважає, що ОСОБА_2 не має права на спадщину та повинна бути усунена від права на спадкування майна після смерті матері ОСОБА_3 .
За таких обставин позивач просила суд ухвалити рішення, яким усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 31 січня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведений факт опікування та матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу, перебування останньої у безпорадному стані, тобто стані, зумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2018 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Яворівського районного суду Львівської області від 31 січня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надала доказів, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, остання мала можливість її надати, проте ухилялась від обов`язку щодо її надання. При цьому відповідач довела, що вона надавала матері матеріальну допомогу, піклувалася про неї.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції у порушення вимог закону провів розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідач не довела, що вона надавала своїй матері матеріальну допомогу та піклувалася про неї, у чому остання мала потребу.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 березня 2004 року ОСОБА_3 склала заповіт, за яким все своє майно заповіла в рівних частинах своїм онукам: ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина за заповітом.
Заявами від 29 грудня 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися від належних їм часток у спадщині за заповітом відносно майна ОСОБА_3 на користь доньки спадкодавця - ОСОБА_2 , яка у цей же день подала заяву про прийняття спадщини та 26 липня 2016 року отримала свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері (а.с. 136).
22 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Новояворівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті сестри ОСОБА_3
Постановою державного нотаріуса Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбаса С. Й. від 12 травня 2016 року їй відмовлено у оформленні спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину як спадкоємцю за законом другої черги після смерті сестри ОСОБА_3 , оскільки право на спадкування мають спадкоємці першої черги - дочка, якій належить спадщина у цілому.
ОСОБА_2 надсилала матері кошти, і за її кошти було організовано похорон та поминки спадкодавця.
ОСОБА_3 за життя була особою з інвалідністю, проте утримувала худобу, обробляла землю, особисто вела господарство. Її смерть настала у результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої Перейти до повного тексту