1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

24 червня 2019 року

м. Київ

справа № 175/3848/16-ц

провадження № 61-29113св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа ­- Новоолександрівська сільська рада Дніпропетровського району,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Озерянської Ж. М. від 02 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Городничої В. С., Посунся Н. Є., від 26 вересня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Новоолександрівська сільська рада Дніпропетровського району, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Позовна заява мотивована тим, що за його усним дорученням і за належні йому кошти його брат ОСОБА_4 16 серпня 2002 року придбав житловий будинок АДРЕСА_1 . Наприкінці 2002 року він переїхав на постійне місце проживання до с. Старі Кодаки, оселився та постійно проживав в спірному будинку, утримував його, сплачував комунальні платежі, робив ремонт, але переоформити на себе за життя брата не встиг за браком коштів, досвіду, часу та іншими різними обставинами. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Оскільки він більше десяти років відкрито та безперервно (постійно) володіє спірним домоволодінням, просив визнати за ним право власності на вказане домоволодіння за набувальною давністю.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач був обізнаний про належність спірного будинку, на який він просив визнати право власності за набувальною давністю, його брату ОСОБА_4 , а тому його володіння цим будинком не є добросовісним в розумінні статті 344 ЦК України, що є правовою підставою для відмови у задоволенні позову.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2017 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що домовленість ОСОБА_1 та його брата, який був власником спірного будинку, щодо придбання на ім'я останнього спірного нерухомого майна свідчить про обізнаність позивача щодо власника цього майна та виключає його добросовісне володіння цим майном, а тому відсутні правові підстави, передбачені статтею 344 ЦК України, для визнання за ним права власності на вказане майно за набувальною давністю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що обізнаність володільця про те, кому належить майно, яким він володіє, не виключає добросовісність заволодіння майном. Спірне домоволодіння було у володінні позивача, який хоч і був обізнаний про його власника, проте набув це домоволодіння добросовісно, тобто не внаслідок злочинних дій. Суди неправильно застосували норми статті 344 ЦК України в частині визначення добросовісності заволодіння будинком позивачем.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 серпня 2002 року між продавцем ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 .

З 2002 року у цьому будинку проживає ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцем його майна є його дочка ОСОБА_2 , яка 24 січня 2017 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку та житловий будинок, що розташовані в смт Пулини Пулинського району Житомирської області.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкр

................
Перейти до повного тексту