ПОСТАНОВА
Іменем України
09 липня 2019 року
Київ
справа №610/3417/17
адміністративне провадження №К/9901/12352/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, прийняту у складі колегії суддів: Григорова А.М.(головуючий), Подобайло З.Г., Тацій Л.В.
І. Суть спору
1. У грудні 2017 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернулись до Балаклійського районного відділу Державної міграційної служби України Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області (далі - Балаклійський РВ ДМС України), Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - ГУ ДМС України у Харківській області), в якому просили суд:
1.1. визнати протиправною відмову Балаклійського РВ ДМС України у видачі ОСОБА_3 у зв`язку із досягненням 16- річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України;
1.2. зобов`язати Балаклійський РВ ДМС України видати ОСОБА_3 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, без передачі будь-яких даних про неї до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі без використання будь-яких засобів ЄДДР.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, на думку позивачів, допустив протиправну бездіяльність у вигляді не оформлення ОСОБА_4 паспорта у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_3 звернулась до Балаклійського РВ ДМС України із заявою, в якій просила видати бланк паспорта громадянина України виключно у вигляді паспортної книжечки.
4. Листом від 27.09.2017 № 23/1889 Балаклійський РВ ДМС України повідомив, що оформлення паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року припинено та паспорти громадянина України оформлюються лише у вигляді ID-картки.
5. Позивачі, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не оформлення ОСОБА_3 паспорта громадянина України у вигляді книжечки, звернулись з даним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 позов задоволено частково:
6.1. визнано протиправною відмову Балаклійського РВ ДМС України у видачі ОСОБА_3 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, оформлену листом від 27.09.2017 № 23/1889.
6.2. зобов`язано Балаклійський РВ ДМС України видати ОСОБА_3 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України.
7. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
8. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що лист від 27.09.2017 № 23/1889 не містить жодних посилань на те, що заява позивача про видачу паспорта оформлена не у відповідності до вимог чинного законодавства. Заява позивача була розглянута Балаклійським РВ ДМС України, та на неї надано відповідь, що оформлення паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року припинено та паспорти громадянина України оформлюються лише у вигляді ID-картки, в зв`язку з чим суд першої інстанції вирішив дану типову справу з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного суду, викладених у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
9. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 апеляційну скаргу ГУ ДМС України в Харківській області задоволено частково, постановлено: рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 по справі № 610/3417/17 скасувати в частині зобов`язання Балаклійського РВ ДМС України видати ОСОБА_3 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України.
10. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.
11. Зобов`язати Балаклійський РВ ДМС України повторно розглянути заяву від 16.09.2017 ОСОБА_3
12. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 по справі № 610/3417/17 залишити без змін.
13. Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не було здійснено перевірку документів, які необхідно подати для оформлення паспорта. Приймаючи до уваги те, що повноваженнями щодо перевірки таких документів наділений саме відповідач, а не суд, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про видачу паспорта із урахуванням висновків суду, які зроблені під час розгляду цієї справи.
IV. Касаційне оскарження
14. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивачі оскаржили його в касаційному порядку, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати, позовні вимоги задовольнити повністю.
15. В обґрунтування касаційної скарги зазначають, що ОСОБА_3 неодноразово зверталась до органів міграційної служби в рамках особистого звернення за адміністративною послугою - отримання паспорта громадянина України, кожного разу було проведено спроби подати повний пакет документів, що потрібні для отримання паспорта громадянина України. Крім того, під час звернення із заявою від 16.09.2017 до Балаклійського РВ ДМС України ОСОБА_3 подала весь перелік документів, що вимагались. Разом з тим, за півтора роки розгляду справи паспорт ОСОБА_3 не видано і довідку про відсутність паспорта теж не видано.
16. У відзиві на касаційну скаргу представник відповідачів зазначає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та недоведеними. ОСОБА_3 звернулась до міграційного органу із заявою, на яку просила надати відповідь в межах Закону України «Про звернення громадян», тоді як, оформлення, обмін та видача паспорта особі здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, якими передбачено чіткий порядок, суб`єктний склад та перелік документів для оформлення паспорта громадянина України.
17. Заява ОСОБА_3 щодо оформлення їй паспорта громадянина України раніше установленого зразка (1994 року) у формі книжечки, подана 16.09.2017 у довільній формі не є підставою для видачі паспорта будь-якого зразка, у тому числі і у вигляді книжечки.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з частиною другою статті 32 Основного Закону не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
20. За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
21. Відповідно до частин першої, другої статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
22. Відповідно до статті 3 Закону України від 23.04.1991 № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон № 987-XII) кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.
23. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №987-XII громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. За змістом частини третьої цієї статті, ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.
24. За приписами частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
25. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
26. Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
27. Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.
28. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
29. Згідно з частинами другою, третьою статті 4 Закону № 5492-VI визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
30. Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
31. У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
32. За частиною першою статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
33. Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI).
34. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, <…> містять безконтактний електронний носій.
35. За частинами першою, другою статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом.
36. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
37. Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
38. Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
39. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 16 Закону № 5492-VI головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів.
40. За фактом виготовлення документа відомості про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка в електронній формі передаються ВІС відповідним уповноваженим суб`єктом.
41. Підстави, за яких уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа, встановлено в частині сьомій статті 16 Закону № 5492-VI.
42. Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
43. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.
44. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
45. Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електр