ПОСТАНОВА
Іменем України
08 липня 2019 року
Київ
справа №2а/2570/2399/2012
касаційне провадження №К/9901/28742/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 (суддя Поліщук Л.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі № 2а/2570/2399/2012 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2012 №0000411730.
Справа судами розглядалася неодноразово.
За результатами її останнього розгляду Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 15.03.2016 адміністративний позов задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.06.2016 залишив постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 без змін.
Чернігівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права а саме: статтей 1, 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XIІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), статтей 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 04.12.2009 здійснено реєстрацію ввезеного з-за кордону транспортного засобу (VOLKSWAGEN Т4, рік випуску 1999, об`єм двигуна 2461 куб. см., номер шасі НОМЕР_1 ) на підставі таких документів: дозволу на керування транспортним засобом Швейцарської конфедерації, рахунку на автомобіль Б/В від 02.11.2009, сертифіката відповідності № 210830 серії ВВ , посвідчення про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , митної декларації, висновку спеціаліста з комплексного дослідження транспортних засобів від 01.12.2009 № 25/02/51233, а також квитанції від 02.12.2009 №100/132 про сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 1230,5 грн.
При розрахунку суми податку з власників транспортних засобів позивач застосовував встановлену статтею 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XIІ ставку податку для автомобілів вантажних з об`ємом циліндрів двигуна до 8200 куб.см., що використовувалися до 5 років, а саме - 50 грн. з 100 куб.см. (2461 куб.см. / 100 куб.см. х 50 грн. = 1230,5 грн.)
Чернігівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку правильності обчислення та своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів, за результатами якої складено акт від 14.12.2011 №26/17-318.
На підставі висновків акта перевірки про вчинення позивачем порушень статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XIІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 №0000411730 про збільшення грошового зобов`язання з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів з фізичних осіб у сумі 23379,5 грн.
Свою позицію щодо вчинення позивачем таких порушень Чернігівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області обґрунтовувала тим, що перед проведенням першої реєстрації ввезеного на митну територію України транспортного засобу позивачем здійснено сплату податку з власників транспортних засобів лише частково. На думку податкового органу, у розглядуваній ситуації при обчисленні суми такого податку необхідно було застосовувати ставку, встановлену статтею 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XIІ для автомобілів вантажних з об`ємом циліндрів двигуна до 8200 куб.см., що використовувалися понад 8 років, а саме - 1000 грн. з 100 куб.см. (2461 куб.см. / 100 куб.см. х 1000 грн. = 24610 грн.). Тобто, недосплачена сума податку складає 23379,5 грн.
Так, мотивуючи свої висновки, відповідач наголошував на тому, що ввезений позивачем на митну територію України транспортний засіб фактично перебуває у використанні з серпня 1999 року, тому строк експлуатації такого автомобіля станом на момент проведення першої реєстрації позивачем (грудень 2009 року) складає понад 8 років. У підтвердження таких обставин Чернігівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області вказує на те, що:
згідно з відомостями у графі 249 дозволу на керування транспортним засобом Дорожньої служби Швейцарської конфедерації ввезений позивачем транспортний засіб перебував у власності аеропорту до 2004 року;
інформацією із заводської бази даних підтверджується, що первинний продаж транспортного засобу був здійснений 12.08.1999 на території Швейцарії, а станом на момент першого технічного огляду транспортного засобу на офіційних станціях технічного обслуговування 07.04.2005 пробіг автомобіля становив 184500 км. (лист офіційного дилера Фольксваген в Києві та Київській області - Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» від 14.08.2012 №569).
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-ХІІ податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів віднесений до загальнодержавних податків.
Згідно статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XIІ платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об`єктами оподаткування.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XIІ податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XIІ фізичні особи - платники податку зобов`язані пред`являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Відповідно до частини шостої статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XIІ у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
У відпо