ПОСТАНОВА
Іменем України
09 липня 2019 року
Київ
справа №457/745/17
адміністративне провадження №К/9901/29988/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в письмовому провадженні касаційну скаргу Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 11.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 у складі колегії суддів: Носа С.П. (головуючого), Онишкевича Т.В., Кухтея Р.В. у справі № 876/9202/17 за позовом Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області, третя особа: ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Дрогобицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області (далі - Дрогобицьке ОУПФ, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати постанову державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області (далі - Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС, відповідач) про накладення штрафу від 11.04.2017 № ВП 52329305.
2. Постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 11.07.2017 в задоволенні позову відмовлено.
2.1. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. 27 травня 2011 року по справі №2-а-1324-131/11 Трускавецьким міським судом Львівської області задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії неправомірними. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області здійснити ОСОБА_1 починаючи з 01 лютого 2011 року перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до положень ст. ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням вже нарахованої та виплаченої пенсії.
3.2. 17 вересня 2012 року Трускавецьким міським судом видано виконавчий лист № 2а-1324-131/11, постанову допущено до негайного виконання.
3.3. Згідно копії розпорядження №112237 від 06.02.2013 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії управлінням Пенсійного фонду м. Трускавця відповідно до п.2.1 Положення про управління ПФУ в районах, містах і районах в містах за період з 01.02.2011 по 12.05.2011, не зважаючи на те, що судовим рішенням не встановлено кінцевого строку перерахунку пенсії. Інших доказів про перерахунок пенсії місцевим управлінням Пенсійного фонду України ОСОБА_1 , на виконання рішення Трускавецького міського суду від 27.05.2011, суду позивачем не надано.
3.4. 11 квітня 2017 року старшим державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Дрогобицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн.
4. Вважаючи дії відповідача про накладення штрафу за невиконання рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
5. Відмовляючи в задоволені позову суди попередній інстанцій виходили з того, що державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС при винесенні постанови про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду діяв у межах повноважень та у спосіб встановлений законом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким скасувати постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00.
7. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваного судового рішення неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права.
8. Скаржник наголошує, що судами дана невірна оцінка обставинам справи, оскільки невиконання судового рішення пенсійним органом в частині виплати коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи.
9. Відповідач та третя особа правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
10. Конституція України
10.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)
11.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
12. Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII
12.1. Стаття 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
12.2. Пункт 1 частини 1 статті 3. Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
12.3. Частина 1 статті 18. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
12.4. Частина 3 статті 18. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
12.5. Частини 1, 2 статті 63. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (з