ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
09 липня 2019 року
справа №821/2205/15-а
адміністративне провадження №К/9901/12892/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у складі Вербицької Н.В., Джабурії О.В., Кравченка К.В.,
у справі №821/2205/15-а
за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
У С Т А Н О В И В :
ПРОЦЕДУРА
15 липня 2015 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - податковий орган, відповідач у справі) про стягнення податкового боргу на загальну суму 57829,50 грн податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування до місцевого бюджету, з мотивів обов`язку його сплати.
25 вересня 2015 року рішенням Херсонського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено, стягнуто з ФОП ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 57 829,50 грн по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування до місцевого бюджету.
03 квітня 2019 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
07 травня 2019 року податковим органом подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій позивач, посилаючись на винесення судом апеляційної інстанції постанови без повного дослідження всіх істотних обставин справи з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову цього суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
13 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 14 травня 2019 року та витребувана справа №821/2205/15-а з Херсонського окружного адміністративного суду.
Відповідачем відзив на касаційну скаргу позивача не наданий, що не перешкоджає її розгляду по суті.
26 червня 2019 року справа №821/2205/15-а надійшла до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична-особа підприємець з 03 червня 2003 року.
Державною податковою інспекцією у м. Херсоні проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань отримання доходу (додаткового блага) у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки від 12 березня 2014 року №388/21-03-17-02/2536911013 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що відповідач за 2012 рік отримував доходи як додаткове благо, які згідно абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України підлягають включенню до загального річного оподатковуваного доходу та підлягають відображенню в податковій декларації про майновий стан і доходи.
Відповідачем не включено до загального річного оподатковуваного доходу у вигляді блага у розмірі 287 290,00 грн, що призвело до донарахування податковим органом податку на доходи фізичних осіб у сумі 46 263,60 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11 565,90 грн.
22 квітня 2014 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 002601702, яким позивачу визначено податкове зобов`язання у загальному розмірі 57 829,50 грн.
ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції висновувався на аналізі положень підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20, частини першої пункту 57.3 статті 57, абзацу 3 пункту 58.3 статті 58, пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України який з врахуванням фактичних обставин справи щодо несплати відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання у визначений законодавством строк зумовив висновок про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з платника податку податкового боргу.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з дослідження податкового правопорушення, встановленого під час перевірки відповідача контролюючим органом з питань отримання доходу у вигляді суми боргу анульованого кредитором у 2012 році, проведеної у 2014 році, а також аналізу норм Податкового кодексу України щодо природи додаткового блага, дійшов висновку про відсутність документального підтвердження обставин отримання відповідачем у 2012 році додаткового блага у сумі 287 290 грн та відповідно відсутність підстав для стягнення податкового боргу.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Податковий орган в касаційній скарзі доводить порушення відповідачем підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яке встановлено актом перевірки, на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення. У зв`язку з несплатою відповідачем визначеного позивачем грошового зобов`язання, останнім направлено податкову вимогу, яка згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається врученою, проте цей захід не призвів до погашення податкового боргу, що обумовило звернення позивача з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Щодо застосування норм процесуального права
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Нормативне регулювання
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (застосований у справі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Платник податків серед іншого зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).
Платник податків серед іншого має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації (підпункт 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України).
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують та