ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
09 липня 2019 року
справа №806/2617/16
адміністративне провадження №К/9901/13834/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Алекс-Трейд»
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року (судді - Шидловський В.Б., Совгира Д.І., Курко О.П.)
у справі №806/2617/16
за позовом Малинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
до Приватного підприємства «Алекс-Трейд»
про стягнення боргу в розмірі 96175,97 грн,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Малинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Алекс-Трейд" (далі - Підприємство, відповідач у справі, скаржник у справі), про стягнення з Підприємства суму податкового боргу в розмірі 96175,97 грн з рахунків у банках, обслуговуючих платника.
Ухвалою суду першої інстанції від 06 грудня 2016 року відкрито скорочене провадження у справі.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 року позов задоволено.
19 лютого 2019 року Приватне підприємство "Алекс-Трейд" звернулося з апеляційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 року. Одночасно відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що копію постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 року відповідачем отримано не було. Відповідач зазначив, що підприємство перебуває в скрутному економічному становищі, у зв`язку з чим скоротився штат найманих працівників, а тому неможливо забезпечити постійну присутність представників підприємства за юридичною адресою. Про оскаржувану постанову відповідач дізнався через Єдиний державний реєстр судових рішень, а тому 12 лютого 2019 року звернувся до суду першої інстанції з заявою про видачу копії постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 року, у зв`язку з чим, вважає, що скаржником з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження.
04 квітня 2019 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду визнано неповажними наведені Підприємством підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Копія ухвали отримана Підприємством 08 квітня 2019 року (а.с.68).
18 квітня 2019 року відповідачем надана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 04 квітня 2019 року, в якій Підприємство, посилаючись на положення статей Кодексу адміністративного судочинства України, Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, вказує на основні принципи судочинства зокрема рівності сторін, змагальності, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження. Відповідач вказує у заяві на те, що ухвалою суду першої інстанції відкрито скорочене провадження ухвалою від 06 грудня 2016 року, яка повернулась до суду з відміткою ПАТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання». Пославшись на позицію Верховного Суду у справі №761/15565/16-ц, викладену в ухвалі від 23 січня 2019 року, позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17-ц, відповідач вказує, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням терміну зберігання», така відмітка не передбачена як причина невручення судового повідомлення та не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист. Підприємство вважає, що оскільки відповідач не був обізнаний про відкриття скороченого провадження, то й не повинен був здійснювати моніторинг щодо існування судових проваджень, в який він є учасником судового процесу. Також скаржник зазначає, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі, у зв`язку з чим на підприємстві залишився лише керівник, який не мав фізичної можливості постійно знаходитись за юридичною адресою, а про існування постанови Підприємство дізналось від співробітника податкового органу.
23 квітня 2019 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду визнані неповажними підстави поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
14 травня 2019 року податковим органом подана касаційна скарга до Верховного Суду на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, у якій відповідач (скаржник у справі), із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, викладає доводи аналогічні тим, що зазначені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким поновити строк на апеляційне оскарження.
Відзив позивача на касаційну скаргу Підприємства до Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
20 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача, справу №806/2617/16 витребувано з суду першої інстанції.
07 липня 2019 року справа №806/2617/16 надійшла на адресу Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що клопотання відповідача про розгляд справи за участю представника Підприємства задоволенню не підлягає.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час ухвалення спірної ухвали) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року).
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15 грудня 2017 року, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції скорочене провадження застосовується в адміністративних справах зокрема щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу. В ухвалі в обов`язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.
Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Відтак на час поданн