ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
09 липня 2019 року
справа №140/2093/18
адміністративне провадження №К/9901/15441/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року у складі судді Волдінера Ф.А.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у складі суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С., Сеника Р.П.
у справі № 140/2093/18
за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Дже Рост»
до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ПРОЦЕДУРА
22 жовтня 2018 року Приватне підприємство «Торговий дім «Дже рост» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - податковий орган, перший відповідач у справі), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, другий відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 08 серпня 2018 року №874724/36541576, №874532/36541576, №874726/36541576, №875606/36541576, №874531/36541576, №875605/36541576 та від 10 серпня 2018 року №878709/36541576, зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №43 від 27 вересня 2017 року, №45 від 28 вересня 2017 року, №26 від 21 вересня 2017 року, №34 від 25 вересня 2017 року, №39 від 27 вересня 2017 року, №38 від 26 вересня 2017 року та №36 від 26 вересня 2017 року.
03 січня 2019 року рішенням Волинського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, позов задоволено повністю, а також стягнуто на користь Підприємства солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, Головного управління ДФС у Волинській області та Державної фіскальної служби України судовий збір в розмірі 12334 гривні та витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 5000 гривень.
У травні 2019 року першим відповідачем подана касаційна скарга до Верховного Суду.
24 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 31 травня 2019 року, справу № 140/2093/18 витребувано з Волинського окружного адміністративного суду.
02 липня 2019 року справа № 140/2093/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив від позивача до Суду на касаційну скаргу податкового органу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Приватне підприємство «Торговий дім «Дже рост» зареєстроване як юридична особа 08 липня 2009 року за № 1 198 102 0000 005118, основним видом діяльності за КВЕД-2010 є « 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (основний)», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Між Підприємством (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шинака-Україна» (покупець) укладено договір поставки продукції №14/01/17 від 14 січня 2017 року, предметом якого є передача постачальником у встановлений даним договором термін у власність товару з наступним його прийняттям та оплатою покупцем. Згідно договору покупець повинен перерахувати передоплату на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100% від загальної вартості рахунку-фактури за товар в триденний термін після узгодження з продавцем рахунку-фактури.
При здійсненні операцій з постачання продукції Підприємство склало податкові накладні № 43 від 27.09.2017, № 45 від 28.09.2017, № 26 від 21.09.2017, № 34 від 25.09.2017, № 39 від 27.09.2017, №38 від 26.09.2017 та № 36 від 26.09.2017, які надіслало для реєстрації в ЄРПН.
Згідно з квитанцією № 1, про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація вказаних податкових накладних зупинена відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
Комісія ДФС України 08 серпня 2018 року прийняла рішення №874724/36541576, №874532/36541576, №874726/36541576, №875606/36541576, №874531/36541576, №875605/36541576 та 10 серпня 2018 року № 878709/36541576, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних № 43 від 27.09.2017, № 45 від 28.09.2017, № 26 від 21.09.2017, № 34 від 25.09.2017, № 39 від 27.09.2017, № 38 від 26.09.2017 та № 36 від 26.09.2017 в ЄРПН з підстави: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. При цьому, документи, які не надано потрібно підкреслити.
На пропозицію надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН позивач надіслав пояснення та документи на підтвердження реальності господарської діяльності з його контрагентами, які на думку позивача є достатніми.
Водночас в рішенні № 874724/36541576 від 08 серпня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 43 від 27 вересня 2018 року зазначено, що позивачем не надано інформації щодо місць зберігання товару та в ТТН № 919 від 26 вересня 2017 року не вказаний вантажовідправник.
В рішенні № 874532/36541576 від 08 серпня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 45 від 28 вересня 2017 року зазначено, що позивачем не надано інформації щодо місць зберігання товару, в ТТН № 919 від 26 вересня 2017 року не вказаний вантажовідправник, оплата за товар відбулась 05 жовтня 2017 року, тоді як згідно з договором передоплата на рахунок продавця перераховується в триденний строк (договір поставки 28 вересня 2017 року).
В рішенні № 878709/36541576 від 10 серпня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 36 від 26 вересня 2017 року зазначено, що в ТТН № 919 від 26 вересня 2017 року не вказаний вантажовідправник та відсутній договір з постачальником товару.
В рішенні № 874726/36541576 від 08 серпня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 26 від 21 вересня 2017 року зазначено, що позивачем не надано інформації щодо місць зберігання товару.
В рішенні № 875606/36541576 від 08 серпня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 25 вересня 2017 року зазначено, що позивачем не надано інформації щодо місць зберігання товару, в ТТН № 919 від 26 вересня 2017 року не вказані водії експедитори та відсутні їх підписи.
В рішенні № 874531/36541576 від 08 серпня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 39 від 27 вересня 2017 року зазначено, що позивачем не надано інформації щодо місць зберігання товару.
В рішенні № 875605/36541576 від 08 серпня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 38 від 26 вересня 2017 року зазначено, що позивачем не надано інформації щодо місць зберігання товару, в ТТН № 919 від 26 вересня 2017 року не вказано вантажоодержувача.
ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з протиправності відмови в реєстрації податкової накладної Товариства, оскільки здійснення позивачем господарських операцій відображених у спірних податкових накладних підтверджено належними, достатніми і допустимими доказами.
З урахуванням дослідження обставин справи та за результатами аналізу положень пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок №1246), Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, судами попередніх інстанцій здійснений висновок про порушення контролюючим органом підпункту 201.16.1 пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, не вказано конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567, які є необхідними для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі податковий орган викладає фактичні обставини справи, цитує зміст норм наведених вище нормативно-правових актів, вказує на те, що розшифровка поданої для реєстрації в ЄРПН податкової накладної та відповідність її критеріям оцінки ступеня ризиків проводиться в автоматичному режимі, а критерії такої оцінки чітко вказуються в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, про що і було зазначено у відповідних квитанціях.
Касаційна скарга також утримує доводи податкового органу з посиланням на положення пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 9, 12 Порядку №569 щодо права реєструвати податкові накладні у ЄРПН за умови, якщо сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, тобто у платника податків має бути достатня реєстраційна сума. З огляду на ці доводи відповідач наголошує, що для задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні Підприємства, суди мали встановити наявність достатньої реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент прийняття рішення судом, чого судами попередніх інстанцій з`ясовано не було.
Податковий орган не погоджується з задоволенням судом першої інстанції вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу, вважає, що представником позивача не дотримано положень статей 132, 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а також вказує на доцільність доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат.
Перший відповідач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Щодо застосування норм процесуального права
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Нормативне регулювання
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час подання податкової накладної для реєстрації та зупинення її реєстрації) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, зокрема, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
За результатами перевірок, визначених пунктом дванадцятим Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б)визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.