1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2019 року

Київ

справа №804/1416/16

адміністративне провадження №К/9901/6425/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 (суддя Ляшко О.Б.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 (головуючий суддя Іванов С.М., судді: Чабаненко С.В., Шлай А.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, у якому просило скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.09.2015 №110010000/2015/20093, визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 09.09.2015 №110010000/2015/600460/1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2016, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі митний орган просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального і матеріального права. Митний орган зазначає, що для контролю та митного оформлення декларантом не подано витребувані документи, в тому числі договорів (угод) з третіми особами, що стало однією з підстав для коригування митної вартості, оскільки за відсутності договору з третіми особами, що пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості. Дніпропетровська митниця ДФС вказує на невідповідність висновку судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на ненадання договору із третіми особами, що пов`язаний з контрактом про поставку товарів, оскільки товар імпортовано за непрямим контрактом, укладеним не з виробником оцінюваного товару, а з посередником ТОВ «Русская горно-металлургическая компания», відправником товару значиться ВАТ «Стойленский ГОК»; відсутність в наданих до митного оформлення інвойсах зазначення вмісту Fe, від якого в пропорційному відношенні залежить ціна поставленого товару. Відповідач вважає, що декларантом подано документи, які містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару, що підтверджує висновок про ненадання документів, на підтвердження транспортної складової у вартості оцінюваних товарів. Крім того, відповідач звертає увагу, що в рахунках виробника ціна товару незалежно від вмісту Fe визначена в єдиному розмірі при різному вмісті Fe, що, на думку контролюючого органу, свідчить лише про базову ціну залізорудного концентрату, а не фактичну, яка має встановлюватись у відповідності із контрактом в залежності від вмісту зазначеної речовини, що є суттєвим для обчислення ціни. На думку відповідача, висновки судів, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, про те, що обов`язкові документи, які подані до митного органу не містили розбіжностей - не відповідають фактичним обставинам справи.

У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського"вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за резервним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, включаючи договір та рахунки, в яких чітко визначена ціна придбаного товару, та з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару, та з якими законодавство пов`язує право контролюючого органу, маючи обґрунтований сумнів, витребовувати додаткові документи в підтвердження заявленої митної вартості

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2019 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 02.07.2019 без повідомлення сторін.

Верховний Суд, переглядаючи постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, 29.04.2015 між ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" (покупцем) та ООО "Русская горно-металлургическая компания", м.Москва, Росія (продавець) укладено контракт №15-0835-12 (далі - Контракт), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар, найменування, кількість, вартість, умови і строки поставки якого визначаються даними Контрактом, Додатками (Специфікаціями) і додатковими угодами до нього, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно пунктів 2.3, 2.4 Контракту якість товару по даному Контракту повинна відповідна технічним умовам продавця, нормативно-технічній документації, СТО 00186826-026-2015 - концентрат залізорудний агломераційний ОАО "Стойленский ГОК", СТО 00186826-029-2015 - руда залізна агломераційна ОАО "Стойленский ГОК", а також підтверджуватись сертифікатом якості, виданим виробником товару. Сертифікати якості видаються окремо по кожному маршруту.

Згідно Додатку від 30.07.2015 №8 до Контракту Продавець зобов`язався поставити ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" залізорудний концентрат (надалі по тексту - Товар) в кількості - 110 000 тон за ціною 2258,64 рублів РФ за одну тону, на умовах поставки: СРТ - станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці (Інкотермс -2010).

Позивач 09.09.2015 звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товару «концентрат залізорудний агломераційний».

Зазначений Товар заявлено позивачем до митного оформлення шляхом подання митної декларації №110010000/2015/022202.

ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" при митному оформленні у вантажно-митній декларації митна вартість поставленого товару була визначена за основним методом - за ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару декларантом було подано до митного органу пакет документів.

З причин певного ступеню ризиковості операції та за наявності розбіжностей у наданих до митного оформлення документах з метою здійснення вичерпного переліку форм та обсягів митного контролю для унеможливлення декларування недостовірної митної вартості посадовою особою контролюючого органу за митною декларацією №110010000/2015/022202 сформовано профіль ризику "Можливе заниження митної вартості товару".

За результатами контролю митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності,

Оскільки декларантом надано документи, що містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару та, відповідно, вартості зазначеного товару згідно таких умов, необхідне надання відомостей щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, у відповідності до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи.

Листом від 09.09.2015 №062Д/2654 ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", проінформовано митний орган про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, у встановлений термін та повідомлено, що документи будуть надані в установлений законом термін відповідно пункту 8 статті 55 Митного кодексу України.

У свою чергу, відповідач визначив митну вартість товару на підставі резервного методу, у зв`язку з чим митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.09.2015 №110010000/2015/600460/1 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.09.2015 №110010000/2015/20093.

Товар випущений відповідачем у вільний обіг за новою митною декларацією10.09.2015 №110010000/2015/022220 з коригованою ціною товару.

Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій посилались на те, що митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом митної вартості, безпідставно визначивши митну вартість за резервним методом, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані митним органом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Судами першої та апеляційної інстанцій з`ясовано, що на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом було подано митному органу наступні документи: Контракт від 29.04.2015 №15-0835-12; Додаток від 30.07.2015 №8 до Контракту; рахунок фактура (інвойс) від 26.08.2015 №БЕЛ00236 разом з додатком до нього; рахунок фактура (інвойс) від 27.08.2015 №БЕЛ00237 разом з додатком до нього.

До митного органу також були подані транспортні документи лист ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" від 31,08.2015 №062Д/2562; залізнична накладна від 28.08.2015 №44484483; лист ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" від 02.09.2015 №062Д/2596; залізнична накладна від 30.08.2015 №20293955.

Крім того, позивачем додатково митному органу були надані наступні документи: рахунок фактура від 26.08.2015; рахунок фактура від 27.08.2015; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5086001135 4490468 від 02.09.2015; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5086001151 4490439 від 07.09.2015; сертифікат якості від 26.08.2015 №141; сертифікат якості від 27.08.2015 №142; лист ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" від 09.09.2015 №062Д/2650; копія митної декларації країни відправлення від 30.07.2015 №10101100/300715/0000858.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Правила визначення митної вартості за ціною договору встановлені статтею 58 Митного кодексу України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі

................
Перейти до повного тексту