ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
09 липня 2019 року
справа №826/8791/17
адміністративне провадження №К/9901/16512/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року (судді - Кучма А.Ю., Аліменко В.О., Безименна Н.В.)
у справі №826/8791/17
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2017 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2016 року №468/1305/Р.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.
01 березня 2019 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 960 грн.
06 березня 2019 року податковим органом до Шостого апеляційного адміністративного суду, на виконання вимоги ухвали суду від 01 березня 2019 року, подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю можливості сплатити судовий збір.
12 березня 2019 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків задоволене, продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
22 березня 2019 року податковим органом до Шостого апеляційного адміністративного суду, на виконання вимоги ухвали суду від 01 березня 2019 року, вдруге подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване тими ж обставинами щодо неможливості сплатити судовий збір.
12 квітня 2019 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем вдруге подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання доказів поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги та доказів сплати судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали відповідач 20 травня 2019 року подав до суду апеляційної інстанції платіжне доручення №1313 про сплату судового збору, а також повідомлення про безспірне списання коштів з рахунків боржника, повідомлення про визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету та рахунків боржника, які за позицією податкового органу підтверджують поважність причин несвоєчасної сплати судового збору.
27 травня 2019 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
11 червня 2019 року податковим органом подана касаційна скарга до Верховного Суду на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року, у якій відповідач (скаржник у справі), із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Позивачем наданий відзив на касаційну скаргу податкового органу, доводи якого спростовують висновки касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
13 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу, справу №826/8791/17 витребувано з суду першої інстанції.
03 липня 2019 року справа №826/8791/17 надійшла на адресу Верховного Суду.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення