ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/535/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 (судді: Россолов В. В., Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.)
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Гуляєва Руслана Олександровича у справі
за позовом Харківської міської ради
до фізичної особи-підприємця Гуляєва Руслана Олександровича
про стягнення 277 597,10 грн,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У березні 2018 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Гуляєва Руслана Олександровича про стягнення з нього 277 597,10 грн безпідставно збережених коштів орендної плати згідно зі статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України.
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що заявлена до стягнення сума є несплаченою відповідачем орендною платою за користування земельними ділянками площею 0,0292 га і 0,0442 га, на яких розташовано нерухоме майно відповідача та які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Харкова, без укладення договору оренди за період із 01.03.2015 по 28.02.2018, внаслідок чого територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим, на думку Харківської міської ради, порушено її охоронювані законом права та інтереси.
1.2. У відзиві на позов ФОП Гуляєв Р. О. заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні, наголошуючи, зокрема, що неодноразово звертався до Харківської міської ради із заявами про отримання земельної ділянки для обслуговування належних йому нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , проте такі звернення відповідача залишилися без задоволення; відповідач не використовує зазначені будівлі у господарській діяльності; доказів державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за територіальною громадою міста Харкова позивач не надав; правильності розрахунку заявленої до стягнення суми не довів. Відповідач наголосив, що нерухоме майно, власником якого він є, розташовано в межах земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (далі - ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе") згідно з державним актом на право постійного користування землею від 24.02.2000 № 730, а за змістом частини 5 статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.02.2019 (суддя Бринцев О. В.) у позові відмовлено. Стягнуто з Харківської міської ради на користь ФОП Гуляєва Р. О. 5 720,00 грн витрат на проведення експертизи і 8 000,00 грн витрат на здійснення топографо-геодезичної зйомки.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд визнав недоведеним факт набуття (збереження) відповідачем майна (спірних грошових коштів) за рахунок позивача. Суд установив, що земельні ділянки площею 0,0292 га і 0,0442 га, на яких розміщено належні відповідачеві будівлі, розташовані в межах земельної ділянки площею 0,9870 га, належної на праві постійного користування ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" згідно з чинним державним актом на право постійного користування землею від 24.02.2000 № 730, виданим відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 09.02.2000 № 133, доказів припинення такого права товариства у частині спірних земельних ділянок матеріали справи не містять. Місцевий господарський суд акцентував, що до моменту припинення права постійного користування зазначеним товариством на відповідні частини належної йому земельної ділянки та повернення їх у володіння територіальної громади міста Харкова передача цих ділянок Харківською міською радою в оренду неможлива; відсутність підстав для виникнення орендних правовідносин у порядку Закону України "Про оренду землі" унеможливлює одержання позивачем орендної плати за користування цими земельними ділянками, а отже і застосування у цьому випадку положень статті 1212 Цивільного кодексу України у разі її (орендної плати) несплати.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 (судді: Россолов В. В., Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.) рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2019 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов Харківської міської ради задоволено. Стягнуто з ФОП Гуляєва Р. О. на користь Харківської міської ради 277 597,10 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
Апеляційний господарський суд виходив із того, що з моменту набуття ФОП Гуляєвим Р. О. у власність спірних нежитлових будівель, зважаючи на положення статті 377 Цивільного кодексу України, статей 120, 141 Земельного кодексу України, припинилося право постійного користування ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" земельною ділянкою в межах площі 0,9870 га. Оскільки відповідач користується земельною ділянкою під зазначеною нерухомістю без переоформлення у належний спосіб права користування земельною ділянкою (укладення договору оренди із Харківською міською радою та державної реєстрації) і не сплачує орендну плату, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність стягнення з ФОП Гуляєва Р. О. на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів орендної плати згідно зі статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України у заявленій сумі.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду, ФОП Гуляєв Р. О. подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019, а рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2019 залишити без змін.
Підставами для скасування оскарженої у справі постанови ФОП Гуляєв Р. О. зазначає порушення норм матеріального і процесуального права, вважає недоцільним у цьому випадку посилання суду апеляційної інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, оскільки обставини в обох справах є різними. Скаржник стверджує про неправильну кваліфікацію судом спірних правовідносин; наголошує, що відповідач у наведеному випадку набув (зберіг) відповідне майно (кошти) не за рахунок позивача, позаяк спірні земельні ділянки, на яких розміщена нерухомість відповідача, розташовані у межах земельної ділянки, належної на праві постійного користування ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" згідно з чинним державним актом на право постійного користування землею від 24.02.2000 № 730, яка була передана йому на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 09.02.2000 № 133. ФОП Гуляєв Р. О. акцентує на відсутності підстав для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України та зауважує, що до моменту припинення права постійного користування зазначеного землекористувача на відповідні частини належної йому земельної ділянки та повернення їх у володіння територіальної громади міста Харкова передача таких земельних ділянок в оренду іншим особам неможлива.
3.2. Від Харківської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, за змістом якого рада вважає доводи, викладені у касаційній скарзі, необґрунтованими, зазначає про правомірність висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача спірних коштів згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, оскільки між сторонами у справі виникли кондикційні правовідносини щодо використання земельної ділянки без оформлення землекористування і внесення плати за неї, та наголошує на правильності здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми.
3.3. У письмових поясненнях ФОП Гуляєв Р. О . звертає увагу на відсутність у справі доказів повернення постійним землекористувачем спірної земельної ділянки у власність територіальної громади міста Харкова, а отже і на недоведеність факту набуття (збереження) відповідачем майна саме за рахунок позивача; необґрунтованість заявленої до стягнення суми; зазначає, що земельна ділянка під нерухомим майном не сформована як об`єкт цивільних прав у розумінні положень статті 791 Земельного кодексу України; згідно з повідомленням постійного землекористувача від 06.06.2018, наявним у справі, постійний землекористувач сплачує земельний податок, на земельній ділянці також розміщено належне йому нерухоме майно.
4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи
4.1. Переглянувши оскаржену у справі постанову, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Як установлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 09.02.2000 № 133 ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" було видано державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 . Згідно із цим актом ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,9870 га для експлуатації виробничої бази ЖКО.
Перебування земельної ділянки площею 0,9870 га по АДРЕСА_1 на праві постійного користування у зазначеного підприємства також підтверджується листом відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.08.2018 № 2718/116-18.
На цій земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ. "А-1" загальною площею 233,5 м2 і літ. "Б-1" загальною площею 391,3 м2, які перебувають у власності Гуляєва Р.О. на підставі заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.11.2006 у справі № 2-4556/2006.
Право власності на ці нежитлові приміщення зареєстровано за Гуляєвим Р. О. 08.12.2006, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Факт розміщення нежитлових будівель літ. "А-1" загальною площею 233,5 м2 і літ. "Б-1" загальною площею 391,3 м2, розташованих по АДРЕСА_1 , у межах земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні зазначеного товариства (наразі - ПАТ "Харківський тракторний завод") на підставі державного акта на право постійного користування землею від 24.02.2000 № 730, підтверджується висновком експерта від 29.10.2018 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса за результатами проведення судової земельно-економічної експертизи № 15247, призначеної судом у цій справі.
27.02.2018 головний спеціаліст відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Гусар І. М., інженер-геодезист Рябова А. О. та інженер-землевпорядник Кательницький С . Г. здійснили обстеження місцевості за адресою: АДРЕСА_1 , про що було складено відповідний акт. В акті зазначено, що земельні ділянки площею 0,0292 га та 0,0442 га, на яких розташовані нежитлові приміщення літ. "А-1" та літ. "Б-1", перебувають у фактичному володінні та користуванні відповідача ФОП Гуляєва Р. О.
4.3. У зв`язку із користуванням ФОП Гуляєвим Р. О. спірними земельними ділянками без внесення плати за таке користування, за відсутності оформлених правовстановлюючих документів на них Харківська міська рада звернулася із позовом у цій справі про стягнення з ФОП Гуляєва Р. О. 277 597,10 грн безпідставно збережених коштів орендної плати.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів орендної плати, оскільки позивач - Харківська міська рада, яка у спірних правовідносинах діє від імені територіальної громади міста Харкова, не є особою, за рахунок якої у цьому випадку відповідач набув спірне майно (грошові кошти), що є предметом спору у цій справі.
5.2. Скасовуючи судове рішення, суд апеляційної інстанції визнав позов обґрунтованим, зазначив, що з моменту виникнення у відповідача права власності на нерухоме майно право постійного користування землею у постійного землекористувача припинилося в силу закону (статей 120, 141 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України), а отже у відповідача виник обов`язок оформити, зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, ро