1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року

м. Київ

Справа №  910/3117/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого – Пількова К. М., суддів: Дроботової Т.   Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання – Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова Група"

представник позивача – Гладун А.   І., адвокат

відповідач-1 – Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

представник відповідача-1 – Бабій В.   В., адвокат

відповідач-2 – Національний банк України

представник відповідача-2 – Перетятько С.   М.

третя особа-1 – Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент"

представник третьої особи-1 – не з`явився

третя особа-2 – Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"

представник третьої особи-2 – Дубей В.   Ю., адвокат

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 (головуючий суддя Разіна Т.   І., судді Скрипка   І.   М., Тищенко А.   І.) у справі Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова Група" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Національного банку України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про визнання недійсним договору застави майнових прав в частині,

1.          Короткий зміст позовних вимог

1.1.          24.02.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Правнича консалтингова Група" (далі – Позивач, Товариство) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі – Відповідач-1, Банк) та Національного банку України (далі – Відповідач-2, Нацбанк) з позовом про визнання недійсним Договору застави майнових прав №   06/ЗМП від 26.02.2014 (далі – Договір застави), укладеного між Відповідачами, в частині передання в заставу майнових прав за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 (далі – Кредитний договір), укладеним між Відповідачем-1 та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі – Третя особа-2, Підприємство), відповідно до пункту 1.1 Договору застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014 та запису №   з/п 5894 в додатку 1 до договору застави майнових прав №06/ЗМП від 26.02.2014 “Реєстр укладених АТ "Дельта банк" кредитних договорів з фізичними та юридичними особами, що пропонуються у забезпечення Національному банку України (пул кредитів), заборгованість за якими класифікована за ІІ категорією якості".

1.2.          Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Договору відступлення права вимоги від 12.09.2014 Відповідач-1 відступив всі права вимоги за Кредитним договором Позивачу, який набув цих прав, що встановлено ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2015 у справі №   911/3411/14. В процесі розгляду справи №   910/4123/16 Позивачу стало відомо про перебування майнових прав за Кредитним договором в заставі Відповідача-2, що є порушенням пунктів 7, 8 Положення про надання Національним банком України кредитів банкам України для збереження їх ліквідності, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 91 від 24.02.2014, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.02.2014 за №   323/25100 (далі – Положення), а також пункту 1 частини першої статті 42 Закону України "Про Національний банк України", у зв`язку з прийняттям у забезпечення за кредитом майнових прав, які не відповідають вимогам Національного банку України.

2.          Короткий зміст рішень судів по суті

2.1.          11.09.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2017, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Позивача задоволені у повному обсязі; визнано недійсним Договір застави в частині передання в заставу майнових прав за Договором кредитної лінії № ВКЛ-2007072/1 від 27.12.2013 (далі – Кредитний договір), укладеним між Відповідачем-1 та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі – Третя особа-2, Підприємство), відповідно до пункту 1.1 Договору застави майнових прав № 06/ЗМП від 26.02.2014 та запису №   з/п 5894 в додатку 1 до договору застави майнових прав №06/ЗМП від 26.02.2014 “Реєстр укладених АТ "Дельта банк" кредитних договорів з фізичними та юридичними особами, що пропонуються у забезпечення Національному банку України (пул кредитів), заборгованість за якими класифікована за ІІ категорією якості".

2.2.          Судові рішення з посиланням на приписи статей 217, 217, 546, 628, 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), статей 180, 207 Господарського кодексу України (далі – ГК України), пунктів 7, 8 Положення про надання Національним банком України кредитів банкам України для збереження їх ліквідності, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.02.2014 № 91 (далі – Положення), умови укладених угод, мотивовані тим, що Відповідач-2 при укладенні Договору застави прийняв у забезпечення за кредитом, для збереження ліквідності Банку, майнові права за Кредитним договором, заборгованість за яким обліковувалась менше 180 днів, тоді як Відповідачами не було надано також доказів і повернення банком-позичальником частини заборгованості за кредитом для збереження такої ліквідності, що є порушенням пунктів 7, 8 Положення, та є підставою для визнання недійсним Договору застави в частині передання в заставу майнових прав за Кредитним договором, з підстав, передбачених частиною першою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.

3.          Короткий зміст вимог заяви

3.1.          У вересні 2018 року Відповідач-2 звернувся до апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

3.2.          Заява мотивована посиланням на ту обставину, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №   910/4123/16 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2018 та прийнято нове рішення, яким визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги від 12.09.2014, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" (далі – Третя особа-1, Компанія), тому Договір застави, визнання недійсним якого є предметом розгляду у даній справі, не впливає на порушення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, який не зазначив, у чому полягає порушення його прав і інтересів укладенням спірного Договору.

4.          Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

4.1.          05.12.2018 ухвалою Північного апеляційного господарського суду заяву Відповідача-2 про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 залишено без змін.

4.2.          Ухвала суду мотивована тим, що на час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №   910/4123/16, на яку посилається заявник як на нововиявлену обставину, не існувала, однак про розгляд справи №   910/4123/16 заявнику було відомо, про що він зазначав в своїх письмових поясненнях. Отже зазначена заявником обставина, а саме постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №   910/4123/16 та факт набрання нею законної сили, у розумінні Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), не є нововиявленою обставиною, тому на висновки суду при постановленні рішення вплинути не могла.

5.          Короткий зміст касаційної скарги

5.1.          Відповідач-2 (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018, прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2018 задовольнити у повному обсязі.

6.          Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

6.1.          Суд апеляційної інстанції не врахував, що нововиявленою обставиною є не саме рішення господарського суду, а встановлений цим рішенням факт недійсності договору в силу Закону, тобто не подія у вигляді рішення, а обставина, яка цим рішенням встановлена.

6.2.            Зазначені заявником обставини містять наявність всіх складових для надання їм статусу нововиявлених, оскільки, виходячи з положень статті 236 ЦК України, обставина існувала на час винесення постанови Київського апеляційного господарським судом від 11.09.2017 у даній справі, та стала відома після прийняття рішення у справі №   910/4123/16.

6.3.            Суд дійшов помилкового висновку про те, що наведені обставини не є нововиявленими у розумінні статті 320 ГПК України, що узгоджується також з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.04.2018 у справі №   914/2666/15, від 02.07.2018 у справі №   922/338/15, від 13.11.2018 у справі №   903/1297/14 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі №   19/5009/1481/11.

6.4.           Посилання суду на те, що обставини, які заявник вважає нововиявленими, були йому відомі на час розгляду справи №   910/4123/16 та заявлялись у відзивах під час розгляду даної справи, спростовуються судовими актами та доводами, викладеними в них.

6.5.             Суди у даній справі не досліджували обставини дійсності чи недійсності Договору уступки права вимоги.

6.6.          Беручи до уваги недійсність Договору відступлення права вимоги, у Позивача були відсутні підстави та право на звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним Договору застави в частині, яка жодним чином не порушує його права та інтереси. Позивач не надав доказів в розумінні статей 76, 79 ГПК України, які підтверджують порушення його прав чи законних інтересів.

6.7.          Ухвала суду апеляційної інстанції прийнята в результаті неправильного тлумачення статей 2, 4, 15, 320 ГПК України та незастосування статей 215, 216, 236 ЦК України, тому підлягає скасуванню.

7.          Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1.          27.02.2019 Третя особа-2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 залишити без змін.

7.2.          Суд правильно встановив, що обставини, на які посилається Відповідач-2, не є нововиявленими, тому правомірно відмовив у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.

7.3.           Докази визнання недійсним Договору відступлення права вимоги, укладеного за участю Позивача, в матеріалах справи відсутні, навіть з урахуванням того, що Компанія не мала права відчужувати майнові права, набуті за недійсним правочином, Позивач є власником відповідних майнових прав як добросовісний набувач в силу статті 330 ЦК України.

7.4.            На виконання рішення у справі №   911/2111/15 Підприємство сплатило на користь Позивача 249 285 686,82 грн. за Кредитним договором, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжного доручення.

8.          Встановлені судом обставини справи

8.1.          27.12.2013 між Банком (кредитор) та Підприємством (позичальником) укладено Кредитний договір, за умовами підпунктів 1.1, 1.2 якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (транш) на умовах, визначених цим договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 130 000 000 грн зі сплатою плати за користування кредитом в розмірі 24 % в порядку, визначеному цим договором, та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 25.12.2014 включно. Кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів.

8.2.          В пункті 8.3 Кредитного договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим договором.

8.3.          12.09.2014 між Банком (первісний кредитор) та Компанією (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги, за умовами підпунктів 1.1, 1.3, 1.4 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання Підприємством зобов`язань за Кредитним договором, а саме право вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 54 156 500 грн; повернення заборгованості за процентами в розмірі 3 973 454,99 грн. Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором на день укладання правочину, складає 58 129 954,99 грн. З моменту набрання чинності цим договором, новий кредитор повністю замінює первісного кредитора в основному договорі та отримує всі права, що виникають з договорів, укладених в забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором. Ціна відступлення права вимоги за основним договором, що підлягає сплаті новим кредитором на користь первісного кредитора, становить 58 129 954, 99 грн без ПДВ.

8.4.          Відповідно до пункту 5.2 Договору відступлення права вимоги він набирає чинності, а у його сторін виникають взаємні права та обов`язки, передбачені цим договором, виключно на наступний день після настання відкладальної обставини, під якою сторони розуміють відсутність добровільного погашення боржником заборгованості за основним договором у строк до 11.02.2015 включно.

8.5.          22.12.2014 між Банком та Компанією укладено додаткову угоду № 1 до Договору про відступлення права вимоги, відповідно до змісту якої у зв`язку з тимчасовим виконанням боржником зобов`язань за основним договором в сумі 4 388 248 грн контрагенти погодили, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов`язань Підприємством за Кредитним договором, а саме право вимоги щодо: повернення заборгованості за кредитом в розмірі 51 967 154,26 грн; повернення заборгованості за процентами в розмірі 1 774 552,73 грн. Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором на день укладання правочину, складає 53 741 706,99 грн.

8.6.          12.02.2015 між Компанією (первісний кредитор) та Товариством (новий кредитор) укладено Договір № 8/2-VP про відступлення права вимоги, за умовами підпунктів 1.1, 1.4, 1.5, 5.3 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги належного виконання зобов`язань Підприємством за Кредитним договором, а саме повернення заборгованості за кредитом в розмірі 51 967 154,26 грн; повернення заборгованості за процентами в розмірі 1 774 552,73 грн. Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за основним договором на день укладання правочину, складає 53 741 706,99 грн. З моменту набрання чинності цим договором, новий кредитор повністю замінює первісного кредитора в основному договорі та отримує всі права, що виникають з договорів, укладених в забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань за основним договором. Ціна відступлення права вимоги за основним договором, що підлягає сплаті новим кредитором на користь первісного кредитора, становить 58 229 954,99 грн без ПДВ. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками контрагентів та діє до повного виконання сторона

................
Перейти до повного тексту