1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Окрема думка


ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду

Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Князєва В. С.

у справі № П/800/539/16

провадження № 11-248заі19

за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України (далі - ВРУ),

треті особи: Вища рада правосуддя (яка є правонаступником Вищої ради юстиції;

далі - ВРП, ВРЮ відповідно), Державна судова адміністрація України, про визнання незаконною постанови

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВРУ про визнання незаконною Постанови ВРУ від 29 вересня 2016 року № 1607-VIІI

«Про звільнення судді», якою ОСОБА_1 звільнено з посади судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області у зв`язку з порушенням присяги.

До набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України

(далі - КАС України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII) та припинення діяльності Вищого адміністративного суду України розгляд адміністративного позову ОСОБА_1 цим судом не закінчено.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення»

КАС України та на підставі Закону № 2147-VIII справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддя якого ухвалою від 03 грудня 2018 року прийняв цю справу до провадження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 19 лютого 2019 року позов задовольнив: визнав протиправною та скасував Постанову ВРУ від 29 вересня 2016 року № 1607-VIІI.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду керувався тим, що порушено право позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваної Постанови ВРУ у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог частини п`ятої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України, затвердженим Законом України від 08 квітня 2014 року № 1861-VI

(далі - Регламент), про обов`язкове повідомлення судді про проведення засідання, на якому розглядатиметься питання про звільнення цього судді, не пізніше ніж за три дні до дня засідання. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що задля повного захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 необхідно визнати протиправною та скасувати Постанову ВРУ від 29 вересня 2016 року № 1607-VIII, оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача є належним та відповідає вимогам процесуального законодавства, а саме частини другої статті 9, пункту 2 частини другої статті 245, пунктів 1, 3 частини четвертої статті 266

КАС України.

Не погодившись із цим судовим рішенням, ВРУ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. На думку скаржника, суд першої інстанції не застосував до спірних відносин положення частини восьмої статті 19 Регламенту щодо стислого (триденного) строку скликання позачергового пленарного засідання ВРУ та не врахував особливостей розгляду невідкладних питань, які на вимогу Президента України мали бути розглянуті на такому засіданні. При цьому відповідач учинив усі можливі та залежні від нього й необхідні дії, передбачені чинним законодавством, спрямовані на забезпечення своєчасного, об`єктивного та всебічного розгляду питання стосовно звільнення позивача з посади з одночасним наданням можливості реалізації останнім свого права на захист, зокрема і щодо його участі в процесі прийняття оскаржуваного рішення, про що свідчить направлення позивачу термінової урядової телеграми та розміщення у день визначення дати засідання ВРУ відповідного оголошення на її офіційному вебсайті. На обґрунтування дотримання ВРУ процедури розгляду питання про звільнення позивача скаржник також указує на те, що Регламент не передбачає обов`язку головуючого на пленарному засіданні повністю оголошувати подання ВРЮ про звільнення судді за порушення присяги.

За наслідками розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду постановою від 04 червня 2019 року апеляційну скаргу ВРУ залишила без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року - без змін.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що допущені ВРУ порушення порядку адміністративної процедури розгляду питання про звільнення позивача з посади судді свідчать про незаконність прийнятої за наслідками такого розгляду Постанови ВРУ від 29 вересня 2016 року № 1607-VIII та є підставою для її скасування, а тому висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування цієї Постанови є правильним.

Відповідно до частини третьої статті 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.

Не погоджу

................
Перейти до повного тексту