У Х В А Л А
5 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 2035/5763/2012
Провадження № 13-41зво19
Суддя Великої Палати Верховного Суду Єленіна Ж.М. перевіривши скаргу ОСОБА_1 про перегляд ухвали Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року за виключними обставинами,
УСТАНОВИЛА:
Як убачається зі змісту скарги, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 27, пунктами 6, 11 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна. Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Ухвалою Апеляційного суду Харківської від 22 березня 2017 року вирок місцевого суду змінено, пом`якшено призначене ОСОБА_1 покарання до 14 років позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду ухвалою від 10 жовтня 2018 року скасував ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і направив справу на новий апеляційний розгляд.
На даний час триває апеляційний розгляд кримінальної справи щодо ОСОБА_1, у ході якого Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 12 квітня 2019 року відмовив у задоволенні клопотання засудженої, міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до закінчення апеляційного провадження залишив попередню - тримання під вартою.
У своїй скарзі про перегляд судового рішення за виключними обставинами ОСОБА_1., як видно з її змісту, просить відкрити провадження за скаргою та за наслідками її розгляду по суті скасувати ухвалу апеляційного суду від 12 квітня 2019 року й змінити міру запобіжного заходу на інший, не пов`язаний із позбавленням або обмеженням волі.
Перевіривши скаргу ОСОБА_1 на відповідність вимогам ст. 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), приходжу до висновку про необхідність залишення скарги без руху, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повинна відповідати вимогам до її форми та змісту, встановленим ч. 2 ст. 462 КПК, та містити, зокрема, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність виключних обставин, та клопотання про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву.
На обґрунтування позиції про необхідність перегляду постановленого щодо ОСОБА_1 судового рішення з підстави, передбаченої п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК скаржник посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Бондаренко та інші проти України" від 28 червня 2018 року в якому констатовано порушення Україною пункту 3 статті 5 Конвенції щодо ОСОБА_1, у зв`язку з надмірною тривалістю досудового тримання під вартою. Також як на підставу перегляду в порядку виключного провадження заявник посилається на рішення ЄСПЛ у справі "Пришляк і Некрасова проти України" від 06 червня 2019 року щодо неї, в якому констатовано порушення Україною пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції щодо ОСОБА_1 у зв`язку з надмірною тривалістю кримінального провадження. У зв`язку з цим заявнику в якості відшкодування матеріальної й моральної шкоди, а також судових та інших витрат постановлено стягнути з держави 900 євро.